Справа № 201/3711/24
Провадження № 1-кп/201/753/2026
31 березня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду м. Дніпра кримінальне провадження № 12024041650000106 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В підготовчому судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 ,
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження №12024041650000106 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики, які були встановлені під час обрання зазначеного запобіжного заходу, не зникли.
Зокрема, на даний час залишається актуальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, з огляду на усвідомлення ним тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
З урахуванням обставин інкримінованого кримінального правопорушення, його тяжкості, віку та стану здоров'я обвинуваченого, а також наявності вищезазначеного ризику, прокурор вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, його належну процесуальну поведінку та запобігання зазначеному ризику.
Обвинувачений та його захисники, у судовому засіданні заперечували, щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовували свою позицію тими доводами, що вказаний ризик нівелюється даними про обвинуваченого, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, є власником об'єкту нерухомості, позитивно характеризується, не має документів, які б дозволили б йому виїзд за кордон. Просили враховуючи термін тримання під вартою обвинуваченого, застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 197, 198 КПК України строк тримання під вартою особи не може перевищувати шістдесяти діб і в разі закінчення цього строку прокурор має право звернутись до суду з клопотанням про продовження строків тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає доведеним факт наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст 177 КПК України, а саме ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і усвідомлює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Таке усвідомлення підкріплюється і тим фактом, що його вже було визнано винуватим, вироком суду, однак вирок було скасовано судом апеляційної інстанції і призначено новий судовий розгляд.
Цей ризик також підсилюється наявністю воєнного стану в країні під час якого уникнути слідства легше ніж в мирний час, коли правоохоронні органи працюють в звичайному режимі.
Додатково ризик підсилюється і тим фактом, що обвинувачений проживає в безпосередній близькості з потерпілим і з огляду на відносини які між ними виникли, може намагатись дистанціюватись від потерпілого.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що обвинувачений в даний час несе в собі певну небезпеку для суспільства та з урахуванням вищеописаних обставин це свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
В той же час суд вважає за необхідне на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України не визначити розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 до 29 травня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в п'ятиденний строк з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченими в п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали.
Повний текст ухвали буде оголошено 01 квітня 2026 року о 10 годині 00 хвилин.
Головуючий суддя ОСОБА_1