Справа № 932/9814/24
Провадження № 1-кп/932/639/24
31 березня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 -
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296 КК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав раніше подане клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона захисту у судовому засіданні просила суд змінити запобіжний захід на інший не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки ризики необґрунтовані та недоведені. Після дослідження доказів сторона захисту вважає, що вина за ст. 119 КК України не доведена. Обвинувачений вже тривалий час тримається під вартою, тому існує необхідність у зміні запобіжного заходу.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію.
Питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні. Тому, під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є з'ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , зокрема, згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти громадського порядку та моральності, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Також, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані судом.
Окрім того, обвинувачений спроможний вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, а тому існує ймовірність вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України, з метою уникнення відбування призначеного покарання, у разі доведення його вини за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Щодо посилання сторони захисту на те, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, слід зазначити, що запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovich v. Ukraine, заява №28969/04), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
Суд враховує характер кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого під вартою в умовах гауптвахти і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
На сьогодні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати, а тому, з урахуванням дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження, необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 травня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 166 400 грн (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень) 00 коп. ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-повідомляти суд про зміну місця проходження військової служби/проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі нез'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на інший не пов'язаний з триманням під вартою - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Суддя ОСОБА_1