Справа № 932/3687/26
Провадження № 2/932/1165/26
31 березня 2026 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцька С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про зняття арешту з квартири,
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 про зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений 22.11.2010, СВ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій обл., сл. Скрипченко Д.В., крим. справа № 38-29336 від 09.11.2009 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати Костянтинівський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області вчинити дії щодо виключення запису про арешт з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до частини першої статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України).
За приписами ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, чинним кримінальним процесуальним законом передбачені способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження.
За правовими висновками, викладеними у постанові Великої палати Верховного суду від 17.10.2018 у справі № 461/233/17-ц, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. Крім того, оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, не може бути надано у порядку іншого, а саме цивільного судочинства, оскільки КПК України передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що арешт квартири здійснювався в рамках кримінального провадження.
Суд зазначає, що у випадку, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24.04.2018 у справі № 202/5044/17 (провадження № 14-119цс18), від 28.11.2018 у справі № 636/959/16-ц (провадження № 14-366цс18) та від 12.12.2018 у справі № 640/17552/16-ц (провадження № 14-418цс18).
Тому вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження, а підлягає розгляду відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч.ч. 2, 5 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За встановлених обставин, у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.186, 258-260 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про зняття арешту з квартири.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду з відповідною вимогою у порядку кримінального судочинства.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С.Потоцька