30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 757/6046/26 - к
провадження № 51 - 1161 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши матеріали касаційної скарги представника ТОВ «Укрінформсервіс» - ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 23 березня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
установив:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого
2026 року відмовлено в задоволенні скарги представника
ТОВ «Укрінформсервіс», в особі директора ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та Печерської окружної прокуратури, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12013110060003242.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 23 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить переглянути ухвалу апеляційного суду
в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів (далі - Суд) вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно Кримінальний процесуальний кодекс (далі - КПК) визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
У частинах 1 та 2 ст. 309 КПК наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
За змістом ч. 3 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора
в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Частиною 4 ст. 399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Як убачається з змісту копії ухвали апеляційного суду, представник ТОВ -
ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноважених службових осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у
м. Києві та Печерської окружної прокуратури, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні
№ 12013110060003242.
Це рішення постановлено в порядку ст. 303 КПК і не належить до передбачених
ч. 3 ст. 307 КПК переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені
в апеляційному порядку.
Відтак, суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, з посиланням на положення ч. 4 ст. 399 КПК, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Таке рішення є обґрунтованим, оскільки воно постановлене із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції Судом не встановлено.
Водночас, зважаючи на те, що кримінальне провадження було закрито прокурором на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, слідчий суддя небезпідставно роз'яснив скаржнику в ухвалі про можливість оскарження рішення прокурора про закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому главою 26 КПК (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК).
Враховуючи наведене, Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та доданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
представника ТОВ «Укрінформсервіс» - ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 березня 2026 року, через відсутність підстав для
її задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3