19 березня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/653/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання: Беги В.М.
розглянув справу
за позовом - Комунального підприємства "Бучацький комбінат комунальних підприємств" (48402, Тернопільська область, Чортківський район, м. Бучач, вул. Галицька, 38)
до відповідача - Фізичної особи - підприємця Горин Орислави Михайлівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості в сумі 29838,76 грн.
За участі від:
позивача - Мартинюк В.І.
відповідача - Горин О.М.
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Комунальне підприємство "Бучацький комбінат комунальних підприємств" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Горин Орислави Михайлівни про стягнення заборгованості в сумі 29838,76 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що його визнано виконавцем надання послуги з поводження з побутовими відходами на території Бучацької територіальної громади. Відповідно на конкурсній основі між ним та Бучацькою міською радою були укладені договори про надання послуги з поводження з побутовими відходами на території Бучацької міської ради.
Нарахування вартості послуг із вивезення твердих побутових відходів здійснювалось на підставі тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Бучацької міської ради № 109 від 27.04.2021, № 222 від 14.09.2022, № 296 від 29.09.2023.
На підставі заяви ФОП Горин О.М.,01.11.2011 між нею та КП "Бучацький комбінат комунальних підприємств" був укладений договір №105 про надання послуг і збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів.
З 01.11.2011 Горин О.М. не зверталась до КП "Бучацький комбінат комунальних підприємств" з пропозиціями про розірвання договору або зміну його умов.
На початку 2016 року та 2017 року позивач звертався до відповідача з пропозиціями про переукладення договору, на що останнім надано відмову, тим самим підтверджуючи дійсність договору №105 від 01.11.2011.
Невиконання ФОП Горин О.М. обов'язку що оплати наданих послуг з вивезення побутових відходів згідно з договором №105 від 01.11.2011 за період лютий 2022 року - жовтень 2024 року мало наслідком виникнення боргу в сумі 29838,76 грн.
Позиція відповідача.
Фізична особа - підприємець Горин Орислава Михайлівна у заявах по суті справи просила відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування цьому зазначила: позивач не надавав їй жодних житлово-комунальних послуг; договору з позивачем вона не укладала; нею не вчинялись дії, що б свідчили про прийняття пропозицій позивача; борг за спірний період у неї відсутній.
Долучений до позову договір №105 від 01.11.2011 не може підтверджувати існування між сторонами договірних відносин у спірний період.
У 2016 - 2017 роках відповідач надавав позивачу відмови від укладення договорів, що встановлено постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №921/646/19.
Нарахування плати за вивезення відходів без чинного договору є неправомірним.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03.11.2025, головуючим суддею для розгляду справи №921/653/25 визначено суддю Шумського І.П.
Ухвалою Господарського суду Тернопільськоїобласті від 05.11.2025: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/653/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.12.2025; встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позову; запропоновано позивачу надати суду в підготовчому засіданні 04.12.2025 оригінал договору № 105 від 01.11.2011.
На виконання вимог ухвали суду від 05.11.2025, позивачем листом №423 від 24.11.2025 (вх. №8358 від 27.11.2025) надіслано до матеріалів справи оригінал договору №105 від 01.11.2011 про надання послуг і збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів.
Разом з цим, позивач надіслав клопотання №422 від 24.11.2025 (вх. №8368 від 27.11.2025) про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалами суду від 04.12.2025: продовжено строк підготовчого провадження у справі; прийнято до розгляду: відзив відповідача на позов б/н від 23.11.2025 (вх. № 8354 від 27.11.2025) з додатками; заяву позивача б/н від 24.11.2025 (вх. № 8358 від 27.11.2025) з додатками; відкладено підготовче засідання на 08.01.2026.
Ухвалою суду від 08.01.2026: прийнято до розгляду: відповідь позивача на відзив за № 443 від 08.12.2025 (вх. № 8673 від 11.12.2025) з додатками; заперечення відповідача на відповідь б/н від 05.01.2026 (вх. № 137 від 08.01.2025), з додатками та заяву б/н від 08.01.2026 (вх. № 161 від 08.01.2025), з додатками (за винятком копії відповіді на претензію від 14.04.2016); відкладено підготовче засідання на 05.02.2026.
У зв'язку з перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення судового засідання 05.02.2026, ухвалою суду від 27.01.2026 підготовче засідання у справі № 921/653/25 призначено на 19.02.2026.
Надалі, ухвалою суду від 19.02.2026: прийнято до розгляду: письмові пояснення відповідача б/н від 05.02.2026 (вх. № 1307 від 19.02.2026) з додатками; клопотання позивача за № 64 від 18.02.2026 (вх. № 1323 від 19.02.2026) та заперечення на пояснення за № 65 від 19.02.2026 (вх. № 1324 від 19.02.2026) з додатками; закрито підготовче провадження по справі №921/653/25 та призначено її до розгляду по суті на 19.03.2026.
19.03.2026 від відповідача надійшло клопотання б/н від 19.03.2026 (вх. №2209) про витребування доказів, у якому просив суд витребувати у позивача за період лютий 2022 року - жовтень 2024 року:
- завірені копії шляхових (маршрутних) листів спеціалізованої техніки позивача, у яких зафіксовано заїзд за адресою об'єкта відповідача: торговий комплекс «Експрес», вул. Галицька, 143, м. Бучач;
- дані системи GPS-моніторингу (витяг з електронної системи) щодо пересування сміттєвозів позивача із фіксацією зупинок за адресою відповідача у вказаний період;
- копії журналів обліку прийнятих відходів на полігоні (сміттєзвалищі), де відображено об'єми відходів, прийнятих саме від ФОП Горин О.М. у 2022-2024 роки;
- накази про призначення відповідальних осіб (водіїв, вантажників), які здійснювали обслуговування маршруту за адресою відповідача у спірний період.
Відповідачем зазначено, що він не може самостійно отримати ці докази, оскільки вони є внутрішньою документацією позивача, а ці документи є єдиним об'єктивним підтвердженням фактичного надання послуг у разі відсутності підписаних актів виконаних робіт.
Згідно із змістом п. 4 ч.3 ст. 2, ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Відзив на позов відповідачка надала 27.11.2025.
Ухвалою суду від 19.02.2026 судом закрито підготовче провадження у даній справі через пояснення сторін про повідомлення ними усіх обставин справи та надання доказів.
Клопотання про витребування доказів від 19.03.2026 подано відповідачкою із значним пропуском терміну, встановленого ч.1 ст.81 ГПК України та без зазначення причин цього, які б не залежали від неї, а також підтвердження їх існування.
Окрім того, у клопотанні відсутнє посилання на заходи, яких відповідачка вжила для отримання цих доказів самостійно, як це передбачає п.4 ч.2 ст. 81 ГПК України.
З огляду наст. ст. п.4 ч.3 ст. 2, ст. ст. 13, 81, 232-235 ГПК України, суд ухвалив залишити без розгляду клопотання відповідача від 19.03.2026 про витребування доказів.
Представником позивача в судовому засіданні 19.03.2026 підтримано позовні вимоги.
Відповідачем в судовому засіданні 19.03.2026 заперечено проти позову. При цьому, ним визнано факт укладення договору №105 від 01.11.2011.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.
19.03.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
В матеріалах справи міститься Свідоцтво серії САС №645739 на право приватної власності на нежитлову будівлю - магазин з офісними приміщеннями та баром в цокольному поверсі, А, загальною площею 984,4 кв. м., за адресою: Тернопільська область, Бучацький район, м. Бучач, вул. Галицька (вул. Леніна), буд. 143, видане 30.12.2011 Бучацькою міською радою Горин Ориславі Михайлівні на підставі рішення виконавчого комітету №477 від 27.12.2011.
Згідно з Відповіддю №1969358 від 04.11.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Горин Орислава Михайлівна з 14.02.1994 зареєстрована як фізична особа-підприємець, а з 03.10.1995 взята на облік в податковому органі як платник податків за основним місцем обліку. Видами економічної діяльності ФОП Горин О.М. зазначені: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний) (47.11); вантажний автомобільний транспорт (49.41); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10); обслуговування напоями (56.30); надання послуг перукарнями та салонами краси (96.02); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (47.79); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); розведення інших тварин (01.49).
У матеріалах справи знаходиться заява відповідача, адресована Бучацькому ККП з проханням укласти договір на вивіз сміття в розмірі 3,6 м. куб. щомісяця (№105 від 01 листопада 2011 року).
01.11.2011 у м. Бучач між Комбінатом комунальних підприємств" (надалі - виконавцем) та підприємцем Горин Ориславою Михайлівною торговий комплекс «Експрес» (вул. Галицька, 143) (надалі - споживачем) укладено договір №105 про надання послуг і збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів (надалі договір №105), відповідно до п. 1 якого споживач доручає, а виконавець надає йому послуги із збирання та вивезення твердих (рідких) побутових відходів, накопичених у споживача, на умовах даного договору.
У п. 2 договору №105 обумовлено, що середньомісячний обсяг перевезень становить 3,6 куб.м. Середньомісячна вартість послуг становить 25,07 грн з ПДВ. Послуги надаються споживачеві за контейнеровоз системою.
Тверді побутові відходи вивозяться за графіком. Вивезення твердих побутових відходів здійснюється з 6.00 до 8.00 год (п. 2.7 договору №105).
Відповідно до п. 3.1 договору №105 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із збирання та вивезення побутових відходів уноситься не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця.
Оплата в безготівковій формі здійснюється споживачем шляхом надання доручення «аваль банку» щомісячно перерахувати 150,41 грн з рахунку споживача на поточний рахунок виконавця (п. 3.5 договору №105).
Цей договір діє з 01.11.2011 до 01.11.2012 і набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 8.1 договору №105).
Матеріали справи містять як оригінал, так і засвідчену копію договору №105 від 01.11.2011, скріплену підписами та печатками його сторін.
Факт укладення договору №105 від 01.11.2011 визнано ФОП Горин О.М. під час розгляду справи по суті.
До позову Комунальним підприємством "Бучацький комбінат комунальних підприємств" долучено копії укладених між ним (як виконавцем) та Бучацькою міською радою (як замовником) договорів на надання послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення та захоронення твердих побутових відходів) на території Бучацької міської ради від 14.06.2021, від 04.07.2022, від 04.07.2023, від 05.07.2024 умовами пунктів 1.1 яких виконавець зобов'язався згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення та захоронення твердих побутових відходів) на території Бучацької міської ради, а замовник зобов'язався виконати обов'язки, передбачені цими договорами, протягом їх дії з 14.06.2021 до 14.06.2022, з 04.07.2022 до 04.07.2023, з 04.07.2023 до 04.07.2024, з 05.07.2024 до 05.07.2025 відповідно.
Рішенням Виконавчого комітету Бучацької міської ради №109 від 27.04.2021 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги, які надаються КП «Бучацьким ККП» встановлено тарифи на надання послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та захоронення твердих побутових відходів) з 01.05.2021 в сумі 172,14 грн за 1 куб. м. (згідно додатку 4): норма на одну особу - 0,108 м. куб. вивіз ТПВ з контейнера - 18,59 грн; норма на одну особу - 0,117 м. куб. вивіз ТПВ автотранспортом - 20,14 грн.
Рішенням Виконавчого комітету Бучацької міської ради №222 від 14.09.2022 «Про коригування тарифів на надання послуг з поводження з побутовими відходами на території Бучацької територіальної громади» встановлено тарифи на надання послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та захоронення твердих побутових відходів) з 01.10.2022 в сумі 223,87 грн за 1 куб.м. (згідно додатку 2): норма на одну особу - 0,108 м. куб. вивіз ТПВ з контейнера - 24,18 грн; норма на одну особу - 0,117 м. куб. вивіз ТПВ автотранспортом - 26,19 грн.
Рішенням Виконавчого комітету Бучацької міської ради №296 від 29.09.2023 «Про затвердження тарифів на надання послуг з поводження з побутовими відходами на території Бучацької територіальної громади» встановлено тарифи на надання послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та захоронення твердих побутових відходів) з 01.10.2023 в сумі 325 грн за 1 куб.м. (згідно додатку 2): норма на одну особу - 0,108 м. куб. вивіз ТПВ з контейнера - 35,10 грн; норма на одну особу - 0,117 м. куб. вивіз ТПВ автотранспортом - 38,03 грн.
Згідно затверджених щорічно графіків вивозу сміття в м. Бучач контейнеровозом Бучацького ККП на 2022 - 2024 роки, по вул. Галицька (де знаходиться торговий комплекс, що належить відповідачу та в якому підприємець здійснює підприємницьку діяльність) позивачем 6 разів на тиждень (понеділок - субота) здійснювався їх вивіз.
З метою досудового врегулювання спору, 27.02.2024 позивач звертався до відповідача з претензією №75 від 27.02.2024, з проханням оплатити 49924,59 грн боргу за житлово-комунальні послуги, який існує станом на 01.02.2024.
У відповіді від 13.03.2024 на претензію відповідачем заперечено факт існування договірних відносин з позивачем щодо надання житлово-комунальних послуг, факт їх надання позивачем та факт існування боргу на суму 49924,59 грн.
Надалі, 06.11.2024 позивач звертався до відповідача з претензією №482 від 04.11.2024, з проханням оплатити 60454,59 грн боргу за житлово-комунальні послуги, який існує станом на 01.11.2024.
У датованій 13.11.2024 відповіді на претензію відповідачем повторно заперечено щодо задоволення вимоги з тих самих підстав.
Вищенаведені обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 29838,76 грн за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів з торгового комплексу «Експрес», що належить останньому на праві приватної власності.
Заявлену до стягнення у справі №921/653/25 суму боргу за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів нараховано за період з лютого 2022 року до жовтня 2024 року.
У розрахунку нарахувань і оплати послуг позивачем зазначено, що у період з лютого 2022 року до вересня 2022 року нарахування здійснювались по 619,70 грн за місяць, з жовтня 2022 року до вересня 2023 року - по 805,93 грн на місяць, з жовтня 2023 року до жовтня 2024 року - по 1170 грн на місяць.
Разом з тим, судом з'ясовано, що в провадженні Бучацького районного суду Тернопільської області перебувала справа №595/1826/15-ц за позовом Бучацького комбінату комунальних підприємств до Горин Орисі Михайлівни про стягнення заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів з грудня 2014 року на суму 2774,82 грн, яка існувала станом на 20.08.2015.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 29.10.2015 у справі №595/1826/15-ц позов задоволено, стягнуто з Горин О.М. на користь Бучацького комбінату комунальних підприємств 2774,82 грн заборгованості за комунальні послуги та 1218 грн судового збору.
Рішенням суду у справі №595/1826/15-ц встановлено: 01.11.2011 відповідачка користувалася послугою позивача по вивезенню побутових відходів від торгового комплексу; з грудня 2014 року відповідачка не оплачувала надану їй позивачем послугу із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів від торгового комплексу; станом на 20.08.2015 заборгованість відповідачки перед позивачем за надану послугу становить 2774,82 грн.
29.10.2015 Бучацьким районним судом Тернопільської області видано виконавчі листи на примусове виконання рішення суду у справі №595/1826/15-ц, яке набрало законної сили 02.02.2016.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 22.01.2016 у справі №595/1826/15-ц відмовлено Горин Орисі Михайлівні у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення Бучацького районного суду від 29.10.2015 та повернено заяву заявниці.
Матеріали справи містять адресовані Відділу ДВС Бучацького районного управління юстиції листи №125, №126 від 28.03.2016 Бучацького комбінату комунальних підприємств, у яких останнім повідомлено орган примусового виконання рішень, що Горин О.М. згідно виконавчих листів №595/1826/15-ц сплачено в касу підприємства 2774,82 грн заборгованості за комунальні послуги та 1218 грн судового збору в добровільний термін.
Також у провадженні Бучацького районного суду Тернопільської області перебувала справа №595/975/16-ц за позовом Бучацького комбінату комунальних підприємств до Горин Орисі Михайлівни про стягнення заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів з вересня 2015 року на суму 2762,20 грн, яка існувала станом на 20.05.2016.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 23.11.2016 у справі №595/975/16-ц відмовлено у задоволенні позову. Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено обставини надання позивачем відповідачці послуг з вивезення побутових відходів, що тягнуло б за собою виникнення у відповідачки обов'язку щодо оплати за послуги без укладення відповідного договору, а тому в позові слід відмовити за безпідставністю заявленої вимоги.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, Бучацький комбінат комунальних підприємств оскаржив його в апеляційному порядку.
27.12.2016 Апеляційним судом Тернопільської області у справі №595/975/16-ц постановлено ухвалу, якою скасовано рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 23.11.2016, закрив провадження у справі за позовом Бучацького комбінату комунальних підприємств до Горин Орисі Михайлівни про стягнення заборгованості, повідомивши заявнику, що розгляд такої справи відноситься до юрисдикції господарських судів.
В ухвалі від 27.11.2016 у справі №595/975/16-ц судом зазначено, що спірні правовідносини мають господарсько-правовий характер, даний спір підвідомчий господарському суду, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Також судом з'ясовано, що в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/646/19 за позовом Комунального підприємства «Бучацький комбінат комунальних підприємств» до відповідача Фізичної особи-підприємця Горин Орислави Михайлівни про стягнення 16075,97 грн заборгованості за комунальні послуги, яка виникла за період з квітня 2016 року до вересня 2019 року.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2019 у справі №921/646/19 позов задоволено, ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача 16075,97 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що ФОП Горин О.М. є споживачем послуг з вивезення твердих побутових відходів за адресою: Тернопільська область, м. Бучач, вул. Галицька, 143, однак, не проводила оплати за надані позивачем послуги у період з квітня 2016 року до вересня 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 16075,97 грн. Суд встановив, що відповідач не уклав письмово оформлений договір з позивачем, однак, це не звільняє від обов'язку оплачувати надані йому послуги, враховуючи фактичне користування такими послугами. Судом враховано, що Бучацькою міською радою як органом місцевого самоврядування, прийнято рішення №168 від 28.04.2011 та №811 від 29.03.2017, №1916 від 15.05.2019, згідно яких Бучацький ККП визначено суб'єктом господарювання по наданню послуг із збирання, вивезення побутових відходів з території міста Бучач, при цьому, інших виконавців даної послуги на території міста Бучач Тернопільської області за заявлений в позові період не встановлено. Поряд з тим, місцевий господарський суд встановив, що Бучацьким ККП послуги з вивезення твердих побутових відходів по місту Бучач Тернопільської області, в тому числі відповідачу, надавалися згідно затверджених щорічно Графіків, зокрема, по вул. Галицька (5 разів на тиждень), де знаходиться торговий комплекс, що належить відповідачу, та в якому підприємець здійснює підприємницьку діяльність, що також відповідає положенням спеціального закону.
Тобто, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, в цьому випадку - послуги з вивезення побутових відходів, не зважаючи на відсутність укладеного з позивачем договору, оскільки він фактично користувався такими послугами, однак докази наведеного у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Горин Орислава Михайлівна звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2019 у справі №921/646/19, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №921/646/19, яка набрала законної сили, встановлено, зокрема:
- згідно з рішеннями виконавчого комітету Бучацької міської ради №168 від 28.04.2011 «Про визнання Бучацького КПП виконавцем послуг», рішень Бучацької міської ради №811 від 29.03.2017, №1916 від 15.05.2019 «Про затвердження протоколу конкурсу про визначення переможця конкурсу із визначення суб'єкта господарювання по наданню послуг із збирання та вивезення побутових відходів з території міста Бучач» виконавцем послуг для населення та інших споживачів з вивезення та знешкодження сміття у м. Бучач Тернопільської області та суб'єктом господарювання по наданню зазначених послуг визначено Комунальне підприємство «Бучацький комбінат комунальних підприємств»;
- матеріали справи містять заяву відповідача про укладення договору на вивіз побутових відходів в розмірі 3,6 м. куб. (№105 від 01.11.2011). Докази укладення договору між сторонами у вказаний період в матеріалах справи відсутні;
- до позову долучено проекти договорів №20 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 04.01.2016 та №13 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 03.01.2017, однак такі договори не підписані з боку відповідача, натомість на них міститься відмітка про відмову відповідача від отримання примірників договору;
- матеріали справи містять претензію вих. №10 від 13.01.2017 про сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 4899,52 грн. Докази надіслання вказаної претензії відповідачу в матеріалах справи відсутні;
- претензіями за вих. №264 від 01.08.2018 та вих. №95 від 10.05.2019 позивач повідомив відповідача про наявність боргу за житлово-комунальні послуги в сумі 9181,37 грн та 13586,37 грн - відповідно.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Об'єднана палата КГС ВС у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 виснувала, що преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.
Враховуючи вищевказані встановлені обставини та зміст позовних вимог, суд апеляційної інстанції у справі №921/646/19 вважав помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що ФОП Горин Орислава Михайлівна не відмовлялася від отримання послуг позивача з вивезення твердих побутових відходів у спірний період, а також не зазначала про їх неналежну якість, оскільки матеріали справи свідчать про протилежне, а саме: долучені до позовної заяви проекти договорів за 2016, 2017 роки, які містять підпис відповідача про відмову від їх укладення.
Таким чином, Західним апеляційним господарським судом зроблено висновок, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт користування відповідачем послугами з вивезення побутових відходів у період з квітня 2016 року до вересня 2019 року на загальну суму 16075,97 грн, відтак відсутністю обов'язку відповідача щодо оплати таких послуг, а також існування в цей період між сторонами договірних відносин.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч.ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 50 ЦК України).
Як встановлено в ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 52 ЦК України).
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, зокрема, поводження з побутовими відходами є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ч.1 ст.2 Закону).
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Послуги з поводження з побутовими відходами належать до житлово-комунальних послуг (ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно частини 1 статті 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/7183/17 від 04.07.2018.
Судом встановлено, що на території міста Бучач Тернопільської області Комунальне підприємство "Бучацький комбінат комунальних підприємств" є виконавцем послуг для населення та інших споживачів з вивезення та знешкодження сміття та суб'єктом господарювання по наданню зазначених послуг, на підставі відповідних договорів, укладених з органом місцевого самоврядування.
В матеріалах справи №921/653/25 знаходиться заява відповідача про укладення договору на вивіз побутових відходів в розмірі 3,6 м. куб. (№105 від 01.11.2011), а також оригінал укладеного нею з позивачем договору №105 від 01.11.2011 про надання послуг і збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів за адресою м. Бучач, вул. Галицька, 43, тобто адресою місцезнаходження належного на праві власності відповідача об'єкта нерухомого майна.
У п. 8.1 договору сторонами обумовлено, що договір діє з 01.11.2011 до 01.11.2012 і набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 29.10.2015 у справі №595/1826/15-ц встановлено факт користування Горин О.М. з 01.11.2011 послугами Бучацького комбінату комунальних підприємств, невиконання нею обов'язку щодо оплати вартості цих послуг з грудня 2014 року, що призвело до виникнення боргу в сумі 2774,82 грн, станом на 20.08.2015.
Рішення суду у справі №595/1826/15-ц набрало законної сили та виконано Горин О.М. повністю.
Зміст судових рішень у справах №595/1826/15-ц, №921/646/19 не містить посилань на факт пролонгації дії договору №105 від 01.11.2011. У них лише міститься посилання на адресовану відповідачкою позивачу заяву про укладення договору на вивіз побутових відходів в розмірі 3,6 м. куб. (№105 від 01.11.2011).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №921/646/19 позивач звертався до відповідача з проектами договору №20 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 04.01.2016, а також №13 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 03.01.2017.
Тобто позивачем вчинялись дії на укладення з відповідачкою письмових правочинів щодо вивозу відходів.
Такі проекти договорів від 04.01.2016 та від 03.01.2017 відповідачкою не підписано. Тобто не укладено.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином позивачем належним чином не доведено пролонгації дії договору №105 від 01.11.2011 після 2015 року, а також факту укладення з відповідачкою нових письмових правочинів з приводу вивозу відходів.
Ця обставина заперечується: діями самого позивача, спрямованим на оформлення з відповідачкою договірних правовідносин у 2016, 2017 роках; письмовими відмовами відповідачки на оферти позивача щодо цього та змістом постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №921/646/19.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №921/646/19, яка набрала законної сили, також констатовано відсутність доказів надання позивачем відповідачці послуг з вивезення побутових відходів за період з квітня 2016 року до вересня 2019 року.
Суд зазначає, що матеріали справи №921/653/25 теж не містять жодних доказів на підтвердження факту користування відповідачем послугами з вивезення побутових відходів у період з лютого 2022 року до жовтня 2024 року на загальну суму 29838,76 грн.
За відсутності існування у період з лютого 2022 року до жовтня 2024 року укладення між сторонами письмового договору щодо вивезення побутових відходів, а також недоведеності факту користування відповідачем послугами з вивезення побутових відходів за вказаний період на цю ж суму, відсутнім є обов'язок відповідача щодо оплати таких послуг.
У зв'язку з наведеним суд відмовляє в позові.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,
1. В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 30 березня 2026 року.
Суддя І.П. Шумський