Єдиний унікальний номер 205/17083/25
Номер провадження 1-в/205/118/26
20 березня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
Секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
представника ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України,-
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
ОСОБА_5 засуджений вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04.04.2023 року за ст. 186 ч.2, 70 ч.4 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Початок строку: 19.03.2021 року Кінець строку: 19.04.2026 року.
Станом на 20 березня 2026 року засуджений відбув встановлену законом частину строку покарання, що надає можливість для застосування ст. 81 КК України.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 просив клопотання задовольнити та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
В судовому засіданні представник ДВК №89 ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання засудженого.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання засудженого.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши представника ДВК №89, думку засудженого, враховуючи думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04.04.2023 року за ст. 186 ч.2, 70 ч.4 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Як вбачається з характеристики засудженого ОСОБА_5 з 15.08.2025 року прибув для відбування покарання до державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» характеризується нейтрально, порушує режим відбування покарання, має 2 (два) заохочення, та допустив 8 порушень вимог режиму відбування покарання, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України - умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України - призначене покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Статтею 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання, суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє та професійно-технічне навчання, громадський вплив.
В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» зазначено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Таким чином, головною підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, є доведеність і переконаність суду, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього строку відбування покарання довів своє виправлення. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що останній протягом періоду відбування покарання демонстрував поведінку, яка вказує на відсутність позитивних зрушень у його свідомості і не характеризує засудженого як такого, що реально став на шлях виправлення. З характеристики засудженого ОСОБА_5 вбачається, що останній характеризується нейтрально, порушує режим відбування покарання, має 2 (два) заохочення, та допустив 8 порушень вимог режиму відбування покарання, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, не має систематичний характер і є недостатнім для оцінки ставлення до обов'язків засудженого, як належне. Також, засуджений ОСОБА_5 раніше звільнялася з іспитовим строком проте знову вчинив кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 має значну частину не відбутого покарання.
Таким чином, суд вважає передчасними висновки про можливість умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, оскільки достеменно неможливо стверджувати, що на час звернення до суду з даним клопотанням засуджений досяг необхідного ступеню виправлення та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього відбутого строку покарання довів своє виправлення, що є необхідною умовою для прийняття такого рішення.
З огляду на викладене суд приходить до переконання про необхідність відмови у задоволенні заяви засудженого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 371, 372, 537-539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новокодацького районного суду міста Дніпра.
Суддя ОСОБА_1