вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" березня 2026 р. Справа№ 910/7206/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Спаських Н.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025
у справі № 910/7206/25 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА"
про стягнення 48 000,00 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору №28.10/20 про виконання робіт від 28.10.2020 в розмірі 48 000,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/7206/25 позовні вимоги задоволено.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС" заборгованості у розмірі 48 000,00 грн та судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором № 28.10/20 про виконання робіт від 28.10.2020, тоді як відповідач виконані роботи не оплатив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" 13.10.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/7206/25 року скасувати та прийняти нове рішення.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до такого:
- судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не прийнято до уваги обставини фактичної наявності або відсутності первинної документації та належних доказів наданих позивачем;
- акт наданих послуг №387.1 від 30 грудня 2020 року надіслано на підписання відповідачу 20.05.2025, однак відповідно до положень пункту 9.1. Договору останній діяв до 30.12.2020;
- акт наданих послуг №387.1 від 30 грудня 2020 року не містить повної інформації, а саме прізвища керівника чи відповідальної особи ТОВ "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА", що є порушенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо правильності оформлення первинних документів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/7206/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 16.10.2025 по 22.10.2025 включно, процесуальні дії по справі не здійснювались.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/7206/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 30.10.2025 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі №910/7206/25, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/7206/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Спаських Н.М., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду вищезазначеною колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/7206/25, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиції інших учасників справи.
28.11.2025 від позивача через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з проханням відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення місцевого господарського суду у даній справі.
У відзиві позивач наголосив на тому, що факт виконання позивачем зобов'язання щодо виконання робіт підтверджується також Договором №1.03/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта в тому ж будинку де встановлювалося обладнання за Договором № 28.10/20 і на виконання якого відповідач частково сплачував кошти.
Твердження відповідача, що Договір № 1.03/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 01.03.2021 року є неналежним доказом не заслуговує на увагу, оскільки умовами вказаного договору не передбачено складення сторонами актів наданих послуг. Крім того, доказами виконання позивачем вказаного договору є періодичні оплати, які здійснювалися відповідачем
Разом з цим позивач зазначав, що необгрунтована відмова підписати акт виконаних робіт не може бути підставою для відмови від виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання.
Умови Договору № 28.10/20 не містять посилань про наявність у відповідача обов'язку сплатити вартість виконаних позивачем робіт лише після реєстрації відповідної податкової накладної, що свідчить про необґрунтованість заперечень відповідача проти позову з посиланням на порушення виконавцем вимог статті 201 Податкового кодексу України та не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість виконаних позивачем робіт за Договором про виконання робіт на суму 48 000,00 грн.
Також у відзиві позивач повідомив суд, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач очікує понести під час розгляду справи Північним апеляційним господарським судом, становить 6 000,00 грн. Докази, які підтверджують розмір понесених судових витрат, будуть надані суду протягом 5-ти днів з дня проголошення рішення, оскільки завершення надання професійної правничої допомоги у справі №910/7206/25 безпосередньо пов'язано з датою винесення судом апеляційної інстанції рішення, оскільки після його винесення АБ "Дмитра Штепи" складає та підписує акт надання послуг з професійної правничої допомоги та передає його на підпис позивачу. Цей акт виступає одним із доказів щодо обсягів наданих послуг, а тому може бути наданий суду лише протягом 5-ти днів після винесення рішення по суті спору.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" (далі - відповідач) виникли правовідносини щодо встановлення обладнання системи контролю доступу до кабіни ліфтів Житлового комплексу, який знаходиться за адресою пров. Приладний 10 (ЖК Академ парк 1 та 2 будинки), м. Київ.
Для виконання зазначених цілей сторони уклали Договір про виконання робіт № 28.10/20 від 28.10.2020 року (далі - Договір № 28.10/20).
Відповідно до умов Договору № 28.10/20 позивач взяв на себе зобов'язання встановити обладнання системи контролю доступу в кабіни ліфтів (далі по тексту - роботи), а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані роботи. Місце, технічні умови, кількісні та якісні показники робіт і обладнання визначені у Технічному завданні (Додаток № 1), котрий є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 2.1. Договору № 28.10/20 загальна вартість робіт по Договору становить 169 500,00 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп. з ПДВ) за шість ліфтів. За адресою м. Київ, Святошинський район, пров. Приладний 10 (ЖК Академ парк 1 та 2 будинок).
Відповідно до п. 3.1. Договору Замовник виконує попередню оплату у сумі 121 500,00 грн. протягом 5 календарних днів з моменту підписання Договору по об'єкту. Остаточний розрахунок здійснюється після виконання робіт у сумі 48 000, 00 грн.
Відповідно до п. 9.1 Договору № 28.10/20 цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань, але не більше 30 грудня 2020 року.
Звертаючись до суду із позовом, позивач вказує, що відповідач в строки та на умовах, визначених Договором № 28.10/20, свої зобов'язання не виконав, кошти за виконані роботи не сплатив в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 48 000,00 грн.
Крім того, позивач направляв Вимогу відповідачу від 15.05.2025 року щодо виконання зобов'язання по Договору №28.10/20 та повторно направив рахунки на оплату та акт виконаних робіт, проте кошти так і не були сплачені.
У своїй відповіді № 110 від 21.05.2025 року відповідач не заперечує факту виконання робіт позивачем та не наводить обґрунтованих доводів щодо підстав невиконання ним зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.
Позивач також вказує, що факт виконання позивачем зобов'язання щодо виконання робіт підтверджується також Договором № 1.03/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта в тому ж будинку де встановлювалося обладнання за Договором № 28.10/20 і на виконання якого Відповідач частково сплачував кошти.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає про те, що позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем щодо проведення ремонтних робіт, а відповідач не здійснив повністю оплату та відповідно не виконав свої господарські зобов'язання у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 48 000,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
У ч. 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У ч. 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що 14.05.2025 позивач листом з описом вкладення надіслав відповідачу вимогу від 14.05.2025 щодо виконання зобов'язання за Договором про виконання робіт, до якої було додано рахунок на оплату № 387 від 18.11.2020 на суму 48 000,00 грн, а також два примірники акта надання послуг № 387.1 від 30.12.2020 для підписання.
Проте, вказаний акт відповідач залишив без підписання, а вимогу про сплату заборгованості - без відповіді та задоволення.
Як обґрунтовано враховано судом першої інстанції, умови Договору про виконання робіт не містять положень про наявність у відповідача обов'язку сплатити вартість виконаних позивачем робіт лише після реєстрації відповідної податкової накладної, що свідчить про необґрунтованість заперечень відповідача проти позову з посиланням на порушення виконавцем вимог статті 201 ПК України та не звільняє Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" від обов'язку сплатити вартість виконаних позивачем робіт за вказаним договором на суму 48 000,00 грн.
З урахуванням відсутності належних доказів надання відповідачем обґрунтованої відмови від прийняття робіт та підписання відповідного акта з переліком зауважень до виконаних робіт, а також доказів погашення вказаної заборгованості перед позивачем, оскільки сума основного боргу відповідача за Договором про виконання робіт, яка складає 48 000,00 грн, підтверджена належними доказами, беручи до уваги відсутність будь-яких зауважень до фактично виконаних позивачем робіт, відображених в акті № 387.1 від 30.12.2020, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про виконання робіт у розмірі 48000,00 грн.
Щодо твердження апелянта про недійсність акту наданих послуг №387.1 від 30 грудня 2020 року оскільки його не підписано в рамках дії Договору про виконання робіт № 28.10/20 від 28.10.2020, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Положеннями статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Отже, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року в справі №910/9072/17.
Крім того, у цій постанові, з огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття позивачем.
Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №908/288/20).
Так, матеріалами справи підтверджується, що на момент складення акту надання послуг № 387.1 від 30.12.2020, між сторонами існували господарські правовідносини у межах договору № 28.10/20 від 28.10.2020, чим спростовуються посилання відповідача на недійсність акту наданих послуг №387.1 від 30 грудня 2020 року.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За висновками колегії суддів, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом: неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; викладено невідповідні висновки, викладеним у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неправильно застосовано норми матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного в даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі №910/7206/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі №910/7206/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/7206/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
Н.М. Спаських