ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1546/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
ТОВ «Південна телекомунікаційна компанія» - Корнєєва К.М.
Голова ОСББ «ВІЛЬЯМСА 58-А» - Сопруненко О.В.
ОСББ «ВІЛЬЯМСА 58-А» - адвокат Глиняна Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А»
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025
по справі №916/1546/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія»
до відповідача: Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А»
про визнання укладеним договору
суддя суду першої інстанції - Д'яченко Т.Г.
місце винесення додаткового рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст додаткового рішення складено та підписано: 20.11.2025 року
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А» про визнання укладеним договору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» - задоволено повністю.
Визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 58-А» Договір з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва з додатками в наступній редакції: «ДОГОВІР №Д-02/25-02 з доступу до інфраструктури об'єкта будівництва» в редакції, яка викладена в резолютивній частині рішення суду.
23.10.2025 до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1546/25.
Відповідно до поданої заяви позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000, 00 грн.
06.11.2025 до суду відповідачем надано заперечення та було зазначено суду, що доказів повноваження директора Черенкова Вадима Володимировича на підписання договору до суду не надано, за поясненнями відповідача положення ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не дотримано, також відповідачем надавались пояснення стосовно вартості та неспівмірності витрат на правову допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» від 23.10.2025р. вх. №ГСОО 2-1668/25 про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1546/25 - задоволено частково.
Стягнуто з Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000, 00 грн.
В іншій частині заяви - відмовлено.
Обгрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятого судового рішення суд першої інстанції зазначив, що вважає обґрунтованим, справедливим та співмірним задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 58-А» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 року по справі №916/1546/25 скасувати та у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги щодо стягнення суми судових витрат у розмірі 12 000, 00 грн. не звернув увагу на наступне.
Зокрема, в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
На думку скаржника ОСББ «ВІЛЬЯМСА 58-А», додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 року наведеним вище вимогам не відповідає, у зв'язку з чим, скаржник наголошує на наявності підстав для скасування вищевказаного судового рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.
Позиція інших учасників провадження у справі.
01.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове судове рішення залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
15.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 по справі №916/1546/25 (яка була відправлена кур'єрскою доставкою 10.12.2025, що підтверджується відміткою на конверті кур'єрської доставки)).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.12.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 по справі №916/1546/25.
Призначено розгляд апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 по справі №916/1546/25 на 03.03.2026 о 15:30 год.
У зв'язку з відпусткою судді-доповідача у справі Філінюка І.Г. з 02.03.2026 по 06.03.2026 відповідно до наказу голови суду від 19.02.2026 №20-в, судове засідання за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 по справі №916/1546/25, яке було призначене на 03.03.2026 о 15:30 год. не відбудеться.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 призначено розгляд справи №916/1546/25 на 24.03.2026 о 15:15 год.
У судовому засіданні 24.03.2026 представники Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А» підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі № 916/1546/25скасувати.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» заперечував щодо доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Предметом апеляційного оскарження у справі № 916/1546/25 є додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 про здійснення розподілу судових витрат на правову допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Так, позивачем подано:
1. Копію Договору про надання правничої допомоги №22/07/25-1 від 22.07.2025.
2. Копію Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №22/07/25-1 від 22.07.2025.
3. Копію Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 21.10.2025 до Договору про надання правничої допомоги №22/07/25-1 від 22.07.2025.
Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги міститься в заяві про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/1546/25 від 22 жовтня 2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, перелік наданих послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» адвокатом Скляренко Юлією Сергіївною, що погоджений сторонами у Акті приймання-передачі наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги №22/07/25-1 від 22.07.2025: ознайомлення з матеріалами справи - 1000,00 грн., пошук та аналіз актуальної судової практики Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, формування правової позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду - 1500,00 грн., підготовка додаткових пояснень у справі №916/1546/25 - 5000,00 грн., участь у судовому засіданні 28 липня 2025 року - 1500,00 грн., участь у судовому засіданні 18 серпня 2025 року - 1500,00 грн., участь у судовому засіданні 22 вересня 2025 року - 1500,00 грн., участь у судовому засіданні 13 жовтня 2025 року - 1500,00грн., участь у судовому засіданні 20 жовтня 2025 року - 1500,00 грн.
Також матеріали справи містять Договір про надання правничої допомоги №22/07/25-1 від 22.07.2025 та Додаток №1 від 22.07.2025 до Договору про надання правничої допомоги №22/07/25-1 від 22.07.2025.
Так, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, відповідачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення 12000,00 грн. правничих послуг, які можуть вважатись розумними і обґрунтованими по даній справі.
Колегія суддів зауважує, що скаржником до апеляційної скарги не додано доказів/доводів, які б доводили надмірність витрат позивача на правову допомогу та не надано доказів на спростування понесення таких витрат.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу, тощо.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі № 916/1546/25 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А» суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 58-А» - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/1546/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.03.2026.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.