Справа № 503/1861/25
Провадження № 2/503/106/26
31 березня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Сердюка Б.С.,
за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 , представника відповідачки ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявила клопотання про зупинення провадження у справі. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що предметом позову є стягнення компенсації за майно, яке було набуте сторонами у період шлюбу. На даний час це майно знаходиться у будинку в якому проживає відповідачка, яка чинить перешкоди позивачу у користуванні цим майном. Зазначає у провадженні Кодимського районного суду Одеської області на даний час знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном. Зазначає, що рішення в цій справі може суттєво вплинути на правильність вирішення даної справи, оскільки у випадку отримання доступу до майна, позивач зможе підтвердити його наявність та вартість.
Представник відповідачки ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, вказавши, що рішення у зазначеній справі не може вплинути на правильність вирішення даної справи, оскільки відповідачка не чинить позивачу перешкод у користуванні майном та зазначає, що всі докази позивачем мали бути подані разом з позовною заявою, а тому незалежно від рішення по справі, у позивача буде відсутні процесуальна можливість подати такі докази.
Заслухавши думку учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у провадженні Кодимського районного суду Одеської області на даний час перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Частинами 2 та 4 ст. 83 ЦПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною 3 ст. 83 ЦПК України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Таким чином, позивач, визнавши достатність доказів для захисту своїх прав, звернувся до суду з позовною заявою. При цьому позивач не повідомляв суд про докази, які не можуть бути подані разом з позовною заявою та не заявляв клопотання про витребування доказів.
Крім того, представником відповідачки до суду було подано відзив на позовну заяву в якому були викладені заперечення проти позовних вимог, з урахуванням доказів, які були подані позивачем разом з позовною заявою.
Ураховуючи наведене, зупинення провадження у справі з метою отримання нових доказів, поставить у нерівні умови сторони та позбавить відповідачку процесуальної можливості подати свої заперечення проти таких доказів, оскільки відзив нею вже поданий та порушить засади змагальності сторін.
Отже, суд дійшов висновку, що зібрані докази в даній справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 208-210 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Ліпецької Вікторії Василівни про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації, відмовити.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Б.С. Сердюк