Справа № 734/129/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/347/26
Доповідач ОСОБА_2
відмова у відкритті провадження
30 березня 2026 року м. Чернігів
Суддя Чернігівського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2026 року,
Вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2026 року ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 5 ст. 407 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Не погоджуючись з вироком районного суду захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок з підстав неповноти судового розгляду та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
Перевіривши зміст апеляційної скарги та її доводи, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника слід відмовити, виходячи з наступного.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку регламентований Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України.
Статтею 394 КПК України визначеного особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень. Зокрема, частина друга вказаної норми закону передбачає, що судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
З оскаржуваного вироку суду та матеріалів кримінального провадження вбачається, що судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в місцевому суді здійснений відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК, оскільки обвинувачений повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407 та ч.2 ст. 289 КК України.
Як свідчить журнал судового засідання та звукозапис технічної фіксації судового процесу, судом першої інстанції, з урахуванням позиції учасників провадження, було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались.
Сторони кримінального провадження, в тому числі обвинувачений та його захисник, який був присутнім протягом усього судового розгляду, висловили свою згоду на розгляд кримінального провадження на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
При цьому, суд першої інстанції роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_3 положення ч. 3 ст. 349 КПК та з'ясував, чи правильно він розуміє зміст обставин справи, встановив відсутність сумнівів у добровільності його позиції що визнання вини та не заперечення фактичних обставин справи, а також роз'яснив останньому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, враховуючи підстави подачі апеляційної скарги захисником адвокатом ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого та вимоги скарги, вирок суду оскаржений з підстав, з яких він не може бути оскаржений згідно з положеннями ст. 394 КПК України.
За змістом ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржено згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 392, ч.4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_4 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2026 року, яким ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, разом з апеляційною скаргою та долученими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала таку скаргу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня одержання копії ухвали.
СуддяОСОБА_2