Справа № 583/5937/25
Номер провадження 22-ц/816/1760/26
31 березня 2026 року м.Суми
Справа № 583/5937/25
Номер провадження 22-ц/816/1760/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Сидоренко А.П. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О.І., Сізова Д. В.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - Попова Євгена Васильовича на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2026 року ухвалене в м. Охтирка у складі судді Савєльєвої А.І. в цивільній справі № 583/5937/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
11 грудня 2025 року представник Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (далі - АТ «ТАСКОМБАНК») звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 28 травня 2019 року між сторонами укладено кредитний договір № 602/6452913-СК, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитний ліміт у сумі 24457,00 грн., строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією на аналогічний строк, процентна ставка - 43,2% річних.
Відповідач, ознайомлений з умовами кредитного договору, погодився з ними, отримав примірники заяви та паспорта споживчого кредиту, проте не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 71522,23 грн, з яких: 33349,89 грн - заборгованість по тілу кредиту, 29834,84 грн - заборгованість по відсоткам, 8337,50 грн - заборгованість по комісії.
Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість в частині тіла кредиту та відсотків станом на 02 вересня 2025 року, яка становить 71522,23 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 33349,89 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) - 29834,84 грн, а також судові витрати.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просить скасувати частково рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача у розмірі 71522,23 грн, та стягнути з відповідача витрати по зверненню до апеляційного суду.
Вважає, що у Паспорті кредиту сторони узгодили умови договору, а укладенням Заяви-договору вони акцептували ці положення. Своїм підписом відповідач засвідчив, що він погодився на приєднання до Публічної пропозиції позивача та відповідно до виписки із рахунків відповідача та розрахунку заборгованості, відповідач сплачував кредит, а отже підтверджував згоду із умовами договору.
Не дослідженим судом першої інстанції є те, що в паспорті споживчого кредиту, де є підпис відповідача, зазначені умови договору, з якими погодився відповідач у Заяві-договорі, зокрема щодо сплати процентів та комісії, а тому позивач має право вимагати їх повернення. Також судом першої інстанції вказано про відступлення права вимоги, якого не було.
Після здійсненої перевірки та прийняття кредитором рішення про надання кредиту заявкою відповідача, заявнику було направлено Паспорт споживчого кредиту. В Заяві-договорі сторона відповідача підтвердила, що підписанням цієї Заяви-договору акцептує Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua, на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов Договору.
Підписавши зазначену Заяву-договір №602/6452913-СК від 28 травня 2019 року, позичальник підтвердив достовірність відомостей, відображених в Заяві-договорі, підтвердив факт ознайомленості, обізнаності та розуміння Публічної пропозиції позивача на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб зі всіма додатками до нього, надав свою згоду на те, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку згідно внутрішніх нормативних документів Банку та надав свою пряму та безумовну згоду щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту.
Таким чином, до підписання Заяви-договору позичальнику була надана вся інформація про умови кредитування, які відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Відповідач ні відзиву, ні інших клопотань чи заяв не надавав, хоча був належно повідомлений про ініціювання судового процесу, тобто не скористався своїм правом та не надавав заперечення щодо предмета позову.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи в електронному вигляді, що 28 травня 2019 року представником АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 підписано Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №602/6452913-СК, за умовами якої відповідачу відкривається поточний рахунок у гривні та оформлюється платіжну картку з назвою : Велика п'ятірка, тип:Master Card Word неіменні, сума бажаного кредитного ліміту: 24457,00 грн.
Заявою-договором передбачено, зокрема, що ОСОБА_1 акцептує Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщені на сайті https://tascombank.ua), беззастережно приєднується до умов договору та згоден, що Заява-Договір, а також Тарифи Банку є невід'ємною частиною договору.
Заява-договір підтверджує відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, рахунку у Гривні НОМЕР_2 НОМЕР_1.
Представник позивача посилається на те, що згідно п. 8.1. Правил надання послуг фізичним особам з відкриття, обслуговування та використання поточних рахунків, в тому числі операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток), що є Додатком №1 до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «ТАСКОМБАНК» (далі за текстом - Правила) в рамках укладеного з Клієнтом Договору, Банк встановлює Клієнту ліміт Кредитної лінії, відповідно до умов Договору. При цьому, ліміт Кредитної лінії стає доступний Клієнту для використання не пізніше дня, що є наступним за днем Активації, або в момент здійснення першої видаткової Операції. Дійсним Сторони розуміють та погоджуються з тим, що зобов'язання Банку щодо надання кредиту/встановлення ліміту Кредитної лінії є відкличними та безризиковими для Банку, тобто Банк може відмовитися від надання Клієнту кредиту/встановлення ліміту Кредитної лінії в будь-який час без надання пояснень такої відмови.
Відповідно до п. 8.1.4. Правил Банк відкриває Кредитну лінію на умовах, визначених Договором та Тарифами. Ліміт Кредитної лінії розраховується Банком самостійно. Перегляд та/або зміна ліміту Кредитної лінії/загального розміру Кредитної лінії здійснюється у відповідності до внутрішніх процедур Банку, умов цих Правил та Договору. Банк може ініціювати зміну розміру ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії та/або загальний розмір Кредитної лінії щомісячно, при цьому Додаткова угода до Договору про зміну ліміту Кредитної лінії/загального розміру Кредитної лінії не укладається.
Порядок повернення заборгованості за Кредитною лінією щомісяця до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 5% від суми заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості).
Відповідно до п. 8.1.13. Правил клієнт сплачує Банку проценти за користування Кредитною лінією та/або Недозволеним овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифах. Проценти за користування Кредитною лінією та/або Недозволеним овердрафтом нараховуються Банком у валюті поточного рахунку з використанням платіжної картки щоденно, на суму використаних коштів станом на кінець кожного дня виходячи з кількості днів в періоді нарахування факт/факт), з урахуванням Пільгового періоду (якщо такий передбачений Тарифом за Продуктом).
За п. 8.1.18. Правил у випадку якщо день, який призначений для сплати Обов'язкового мінімального Платежу, припадає на неробочий день Банка, Клієнт зобов'язується забезпечити наявність суми Обов'язкового мінімального Платежу не пізніше 16.00 години за київським часом робочого дня Банку, наступного за днем, який призначений для сплати Обов'язкового мінімального Платежу. У випадку якщо день, який призначений для сплати Обов'язкового мінімального Платежу, як це вказано в положеннях цих Правил, припадає на день, якого немає в календарному місяці, Клієнт зобов'язується забезпечити наявність суми Обов'язкового мінімального Платежу до 16.00 години за київським часом останнього робочого дня місяця, в якому повинно було відбутися погашення. У випадку порушення Клієнтом умов цього пункту, Клієнт є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань щодо сплати Обов'язкового мінімального Платежу, який включає суму Обов'язкового рівного платежу (за його наявності), а несплачена сума Обов'язкового мінімального платежу є простроченою заборгованістю Клієнта в наступний робочий день Банку, що йде за днем призначеним для сплати Обов'язкового мінімального платежу, що визначається згідно з умовами цього пункту.
Відповідно до п. 8.3.3. Правил у разі ініціювання Банком зміни Тарифів в сторону збільшення вартості послуг Банку або зміни Тарифів в сторону зменшення розміру процентів на позитивний залишок коштів на ПР з використанням ПК, Банк зобов'язаний повідомити про це Клієнта не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати впровадження нового розміру Тарифів шляхом розміщення відповідного оголошення про зміни на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях Банку та/або на Офіційному сайті Банку, та/або надіслання інформації про зміни засобами поштового зв'язку, та/або текстовим повідомленням в електронному вигляді на Зареєстрований номер телефону Клієнта, та/або за допомогою СДБО - на розсуд Банку, а нового/зміненого тексту Тарифів - на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях Банку та/або на Офіційному сайті Банку.
Заява - договір набуває чинності з моменту її підписання Сторонами і діє до повного виконання Клієнтом і Банком своїх зобов'язань за ним.
До позовної заяви позивачем також додано паспорт споживчого кредиту за карткою «Велика П'ятірка», у якому зазначено основні умови кредитування, Довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб (не містить підпису відповідача) та Тарифи Банку (не містять підпису відповідача).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що Банк безпідставно нараховував відсотки та комісію, які не передбачені кредитним договором №?602/6452913-СК від 28 травня 2019 року. Позивач вимагав стягнення тіла кредиту у сумі 33349,59 грн. Судом першої інстанції встановлено, що сплачені ОСОБА_1 кошти (34762, 49 грн та 5927,71 грн) перевищують заявлену суму заборгованості по тілу кредиту, тому підстав для стягнення з відповідача заборгованості немає, оскільки сплачена сума, яку необхідно було зарахувати на погашення тіла кредиту, перевищує заявлені позивачем вимоги про стягнення фактичної суми заборгованості за тілом кредиту. З цих підстав у задоволенні позову відмовлено.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду з наступних підстав.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як передбачено частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що між АТ «ТАСКОМБАНК» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, у рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.
Заява-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 602/6452913- СК від 28 травня 2019 року підписана працівником банку Задорожною І.І. і ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договору у письмовій формі. Однак, ця заява не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів та комісії.
Надані позивачем Тарифи та умови обслуговування, Публічна пропозиція (оферта) Акціонерного товариства «Таскомбанк» визначають розмір і порядок сплати процентів.
Натомість, указані документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк».
Отже за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, відсутності в заяві домовленості сторін про розмір і порядок нарахування процентів, комісії, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Твердження АТ «ТАСКОМБАНК» про неправомірність застосування судом першої інстанції указаного правового висновку касаційного суду є безпідставними.
Матеріалами справи не підтверджено, що саме ці «Тарифи» та «Умови» зрозумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписавши Заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «ТАСКОМБАНК», а також те, що на момент отримання відповідачем кредитних коштів містяться всі умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та щодо сплати комісії.
Оскільки в анкеті-заяві про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» відсутні відомості про процентну ставку, строк дії Договору та умови повернення кредиту, колегія суддів позбавлена можливості перевірити розрахунок заборгованості та дійти обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за процентами та комісією.
Таким чином, позивач не довів укладення з відповідачем договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що в паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, зазначені умови договору, з якими він погодився, що надає позивачу право вимоги повернення зазначених в них розміри процентів та комісії.
Колегія суддів враховує правовий висновок, наведений у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, згідно якого під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
З огляду на викладене, не можна вважати, що зазначені у наданому банком паспорті споживчого кредиту сторонами узгоджені конкретні умови кредитування, зокрема і проценти за користування кредитом.
Також не можна вважати такою, що фіксує волю сторін Довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 28 травня 2019 року, яка до того ж не містить відомостей щодо погодженої між позичальником та банком розміру кредиту, умов нарахування та сплати відсотків та комісій тощо.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено факт погодження всіх істотних умов договору із відповідачем, та обґрунтованості розрахунку заборгованості у виді відсотків та комісії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд правильно виходив з того, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача встановлено, що банком було безпідставно зараховано сплачені відповідачем в розмірі 34762,49 грн в рахунок погашення відсотків замість погашення тіла кредиту та 5927,70 грн в рахунок платежів за комісією. Отже сплачена відповідачем сума, яку необхідно було зарахувати на погашення тіла кредиту, перевищує заявлені позивачем вимоги про стягнення фактичної суми заборгованості за тілом кредиту.
Суд першої інстанції дослідив усі зібрані докази та дійшов правильного висновку про виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором. Також суд обґрунтовано керувався тим, що право позивача на проценти та комісії не доведено.
Посилання позивача на обґрунтованість позову та неналежну оцінку судом зібраних доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині судового рішення.
У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення у цій справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, дійшовши правильного висновку про задоволення заявлених вимог позову.
Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - Попова Євгена Васильовича залишити без задоволення, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий А.П.Сидоренко
Судді О.І.Собина
Д.В.Сізов