31 березня 2026 року м.Суми
Справа №592/17942/25
Номер провадження 22-ц/816/1810/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), Сидоренко А. П. , Сізова Д. В. , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката КОНДРАТЕНКО Світлани Юріївни в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2026 року постановлену в місті Суми у складі судді Корольової І.Ю., повний текст якої складений 10 лютого 2026 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора
про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на нерухоме майно,
Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
У листопаді 2025 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 через свого представника - адвоката Кондратенко Світлану Юріївну звернулися з указаним позовом, в якому просили суд:
1) визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.01.2022 року, видане державним нотаріусом Сумської міської державної нотаріальної контори Ляшенко А.І., ОСОБА_4 , зареєстроване у реєстрі за № 1-22 на частину двоповерхового гаражу № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зі скасуванням державної реєстрації права власності на частину указаного гаражу за ОСОБА_4 ;
2) визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.01.2022 року, видане державним нотаріусом Сумської міської державної нотаріальної контори Ляшенко А.І., ОСОБА_5 , зареєстроване у реєстрі № 1-26 на частину указаного гаражу зі скасуванням державної реєстрації на частку гаражу за ОСОБА_5 ;
3) визнати за ОСОБА_4 право власності на частину гаражу як на частку у спільному майні подружжя та на 1/8 частину гаражу в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
4) визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/8 частину гаражу в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачки свої вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , який був чоловіком та батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно. Державним нотаріусом Ляшенко А.І. 17 серпня 2015 року заведена спадкова справа №251/2015 після смерті ОСОБА_6 . До кола спадкоємців належать позивачки та відповідачка ОСОБА_7 .
Державним нотаріусом Ляшенко А.І. 12 січня 2022 року позивачкам були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину у спадщині кожній на двоповерховий гараж № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачці свідоцтво про право на спадщину не видано.
Позивачки в обґрунтування позову посилаються на те, що державним нотаріусом при видачі оспорюваних свідоцтв про право на спадщину за законом не враховано, що указаний двоповерховий гараж є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому спадщина відкрилась на частину цього об'єкту нерухомого майна, а не на весь гараж.
Ухвалою Ковпаківського районного суду Сумської області від 10 лютого 2026 року за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_7 - адвоката Солошенко Л.Є. зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №592/1741/22 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа державний нотаріус Сумської міської державної нотаріальної контори Калініченко Євгенія Юріївна про визнання права власності у порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності у порядку спадкування.
Зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України місцевий суд мотивував тим, що цивільна справа №592/1741/22 перебуває на розгляді з січня 2022 року, у ній установлюються обставини справи, від вирішення яких залежить вирішення цієї справи, зокрема, право власності у порядку спадкування щодо гаражу.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
23 лютого 2026 року представник позивачок адвокат Кондратенко С.Ю. подала через електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить на підставі пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 лютого 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі не зазначив, які конкретно обставини (факти), неможливо установити та оцінити під час розгляду цієї справи, що об'єктивно унеможливлює розгляд указаної справи до вирішення по суті іншої справи №592/1741/22.
Зазначає, що від вирішення спору у цій справі, в якому позивачки не згодні із часткою на двоповерховий гараж, вказаний у свідоцтвах про право на спадщину, залежить розмір частки відповідачки ОСОБА_7 на це майно, спір щодо якої вирішується у справі №592/1741/22.
Якщо провадження у цій справі буде зупинене до вирішення цивільної справи №592/1741/22, то відпаде сенс в її розгляді, що потягне порушення прав позивачок. Суд першої інстанції не врахував зазначених обставин і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник відповідачки ОСОБА_7 адвокат Солошенко Л.Є. у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 лютого 2026 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилалась на те, що дії позивачок є недобросовісними, а посилання на порушення їх прав вважала безпідставним, тому їх право на оспорення факту належності спірного двоповерхового гаражу особисто померлому, має бути припинено. Указані обставини, що підтверджуються матеріалами спадкової справи, були досліджені судом першої інстанції, який постановив законну та обґрунтовану ухвалу.
Третя особа Сумська міська державна нотаріальна контора відзив на апеляційну скаргу не подала.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Указаний висновок зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19.
Неможливість розгляду справи судове рішення про зупинення в якій переглядається, суд першої інстанції мотивував тим, що обставини цієї справи залежать від вирішення справи №592/1741/22.
У справі № 592/1741/22 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа державний нотаріус Сумської міської державної нотаріальної контори Калініченко Євгенія Юріївна про визнання права власності у порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності у порядку спадкування, позивачка за первісним позовом ОСОБА_7 просить суд:
1) визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на 1/8 частину в квартирі АДРЕСА_2 ; на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5924783800:05:005:0024, площею 0.1674 що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; на 1/2 частину гаражу двоповерхового, що розташований за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) стягнути з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію за 1/4 частину автомобіля INFINITI FX 3.7, легковий універсал-В, 2012 року випуску з державним номером НОМЕР_2 з урахуванням індексу інфляції 210516 грн 93 коп. (а.с.133-135).
У справі №592/17942/25позивачки також заявили вимоги про визнання права власності на відповідні частини гаражу двоповерхового, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 як на частку у спільному майні подружжя та у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .
Натомість суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі №592/17942/25 не обґрунтував об'єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи №592/1741/22, не мотивував чому зібрані докази не дозволяють установити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі №592/17942/25, і які стосуються того чи є спірний двоповерховий гараж об'єктом спільної сумісної власності позивачки ОСОБА_4 та її чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та які частини гаражу підлягають спадкуванню його спадкоємицями.
Суд першої інстанції не врахував, що пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України містить виключення щодо обов'язку суду зупиняти провадження у справі, у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи - у випадку коли зібрані докази дозволяють установити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, суд першої інстанції, зупинивши провадження у справі порушив вимоги пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягаєзадоволенню, а ухвалу суду слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки суду щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Разом із тим, у випадку, якщо судом апеляційної/касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
За подання апеляційної скарги позивачка ОСОБА_5 сплатила судовий збір в сумі 532 грн 48 коп. Оскільки апеляційним судом скасовано ухвалу суду першої інстанції, а справу направлено для продовження розгляду, тому розподіл витрат ОСОБА_5 за подання апеляційної скарги має бути здійснений місцевим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи.
Керуючись вимогами статей 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника позивачок ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2026 року у цій справі скасувати, а цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на нерухоме майно - направити для продовження розгляду до Ковпаківського районного суду м.Суми.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. В. Щербаченко
Судді А. П. Сидоренко
Д. В. Сізов