Номер провадження: 22-ц/813/2099/26
Справа № 509/4309/24
Головуючий у першій інстанції Панасенко Є. М.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
31.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,
учасники справи:
позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хутор Центральная»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 вересня 2025 року у складі судді Панасенка Є.М.,
встановив:
2. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2024 року, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хутор Центральная» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з останнього заборгованість по оплаті щомісячних внесків та платежів, яка станом на 01.07.2024 становить 27 463,02 грн, з яких: внесок на утримання та експлуатації житлового комплексу багатоквартирного будинку та прибудинкової території 6223,25 грн.; внеску на придбання та роботи з пуско-налагоджування генератора 2683,05 грн.; внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 1569,38 грн.; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 12949,48 грн.; резервний фонд 852,50 грн.; за обслуговування справної експлуатації ліфтів 1395,00 грн.; додатковий внесок за несвоєчасну сплату щомісячного внеску 1357,80 грн; вивезення твердих побутових відходів житлового комплексу- 326,72 грн.; електропостачання житлового комплексу 105,84 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що Протоколом загальних зборів ОСББ від 21 серпня 2023 року затверджено кошторис Об'єднання на 2023/2024 роки у запропонованій правлінням ОСББ редакції, а також з 01.08.2023 року затверджено внески/платежі на відшкодування витрат на управління будинком. Відповідач не виконує свої зобов'язань зі сплати затверджених на загальних зборах щомісячних внесків та платежів, що призвело до наявної заборгованості, яка станом на липень 2024 року становить 27 463,02 грн.
На підтвердження своїх доводів та вимог позивачем надано наступні докази: статут ОСББ «Хутор Центральная»; виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб ОСББ «Хутор Центральная»; витяг з протоколу загальних зборів ОСББ «Хутор Центральная» від 30.07.23; Кошторис доходів та витрат ОСББ «Хутор Центральная»; Калькуляції на витрати з експлуатації котельні; Калькуляції на витрати з опалення; Копія договору на постачання природного газу (№4638-НГТ-23 від 06.12.21, № 4227-ПСО-23 від 17.10.22, №5738-ОСББ(23)-23 від 18.09.23); Копія договору про надання послуг з ремонтування та технічного обслуговування ліфтів (№05/ТО від 1.01.23).
У грудні 2024 року, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, у якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Хутор Центральная» заборгованість по оплаті щомісячних внесків та платежів, яка станом на 30.11.2024 становить 16747,40 грн та понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 3028,00 грн та надання правничої допомоги у розмірі 12 000,00 грн., витрат на копіювання документів 2670,00 грн.
В обґрунтування заяви про зменшення розміру позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 було здійснено часткову оплату заборгованості по оплаті щомісячних внесків та платежів.
Згідно довідки про заборгованість № 0112/24 від 02.12.2024, станом на 30.11.2024 у відповідача наявна заборгованість по оплаті щомісячних внесків та платежів становить 16747,40 грн, а саме: внесок на утримання та експлуатації житлового комплексу багатоквартирного будинку та прибудинкової території - 565,78 грн.; внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 2013,45 грн.; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку - 13847,70 грн.; резервний фонд - 77,50 грн.; за обслуговування справної експлуатації ліфтів - 46,50 грн.; додатковий внесок за несвоєчасну сплату щомісячного внеску 169,54 грн; вивезення твердих побутових відходів житлового комплексу- 26,92 грн.
Позиція відповідача в суді першої інстанції
У відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 заперечує щодо стягнення з нього заборгованотсі за опалення, оскільки, як стверджує відповідач з 2018 по сьогодення послуги з опалення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Хутор Центральная» відповідачу не надавались. У якості підтвердження відповідачем надано акт від 11.11.2018, згідно якого 11.11.2018 у квартирі відповідача була проведена перевірка, за результатами якої було встановлено наступне: опалювальна система не працює, про що свідчать холодні радіатори по всій квартирі у кількості 6 шт; опалення в дану квартиру не надходить. Даний акт підписали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Останнім рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 вересня 2025 року позовну задоволено в повному обсязі: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Хутор Центральная» заборгованість по оплаті щомісячних внесків та платежів, яка станом на 30.11.2024 становить 16747 грн. 40коп., з яких: внесок на утримання та експлуатації житлового комплексу багатоквартирного будинку та прибудинкової території 565,78грн.; внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 2013,45 грн.; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 13847,70грн.;резервний фонд 77,50грн.;за обслуговування справної експлуатації ліфтів 46,50грн.;додатковий внесок за несвоєчасну сплату щомісячного внеску 169,54 грн; вивезення твердих побутових відходів житлового комплексу - 26,92 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Хутор Центральная» судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп. та витрат з надання правничої допомоги 4000 грн. 00 грн. та витрат на копіювання документів 2670 грн. 00 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому посилання відповідача на акт від 11.11.2018 як на належний доказ відсутності обов'язку сплачувати внески за теплопостачання та обслуговування котельні судом не взято до уваги, оскільки відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (чинного до 17.09.2019), у спірний період питання відключення від мереж централізованого опалення вирішувалося виключно постійно діючою міжвідомчою комісією, утвореною органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 вересня 2025 року скасувати, прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСББ «Хутор Центральная» відмовити в зв'язку з їх недоведеністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом були порушені норми процесуального права, зокрема суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заява про зменшення позовних вимог була подана з пропуском строку встановленого законом та не містить клопотання про його поновлення, а тому суд першої інстанції повинен був повернути вказану заяву без розгляду та вирішувати спір за вимогами, які викладені в первісному позові.
Доводи скарги також мотивовані тим, що в ході розгляду справи відповідач надав суду акт обстеження від 11.11.2018, який однозначно підтверджує, що опалювальна система в його квартирі була несправна та опалення не надходило. На думку скаржника, цей акт є беззаперечним доказом технічної неможливості надання йому послуг з опалення вже на той момент. Однак суд першої інстанції відкинув цей доказ, мотивувавши це тим, що він не підтверджує ненадання послуг протягом усього спірного періоду, а також відповідач не було надано актів претензій. Апелянт звертає увагу колегію суддів апеляційної інстанції, що суд першої інстанції не виконав вимоги щодо всебічного та повного дослідження доказів, яке це передбачено нормами ст.89 ЦПК України. Замість того, щоб вимагати від Позивача надати докази фактичного надходження тепла в квартиру відповідача після 2018 року, суд переклав цей доказовий тягар на відповідача. Наданий акт від 11.11.2018 є прямим доказом порушення системи опалення, а суд першої інстанції мав зобов'язати позивача надати докази того, що ця поломка була усунена та послуга була відновлена. Без таких доказів з боку позивача, акт від 11.11.2018 створює обґрунтовані сумніви щодо надання послуги з опалення квартири відповідача, яку суд першої інстанції проігнорував. Стягнення з відповідача повної вартість послуги, яку він не отримував через вину самого ОСББ, як управителя майном - це грубе порушення принципів справедливості та добросовісності. За аналогією до норм, що регулюють перерахунок за послуги неналежної якості, він повинен бути звільнений від оплати за послугу, яка не надавалася взагалі. Однак, суд першої інстанції застосував цей принцип формально, не врахувавши конкретних обставин справи, оскільки мова йде не про бажання відповідача відключитися, а про фізичну неможливість отримувати послугу через несправність внутрішньобудинкової системи, яка йде до його квартири, що підтверджується актом.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу зазначає, що у наданих до суду документах не зазначено вартості за 1 годину роботи адвоката, що ускладнює можливість надати об'єктивну оцінку співмірності зазначеної адвокатом суми стягнення витрат на правничу допомогу із фактично наданими послугами. Дана справа є типовою справою незначної складності, щодо якої існує стала судова практика та яка була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Виходячи з наведеного, враховуючи додані до справи докази понесення Позивачем судових витрат, їх співмірність із складністю справи, обсягом наданих до суду та досліджених матеріалів, а також обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат є сума в розмірі 1 500,00 грн., а не 4000,00 грн., як зазначив суд першої інстанції. Що стосується стягнення з відповідача витрат на копіювання документів в розмірі 2 670,00 грн., передбачених договором про надання друкарських послуг від 03 липня 2024 року, укладеного між ОСББ «Хутор Центральная» та ФОП ОСОБА_4 , вважає, що дані витрати, по-перше: не відносяться до судових витрат, по-друге: вартість копії одного листа в 5 грн. - є занадто завищеною, а надані копії документів, які стосуються його відносин з позивачем, складають лише 20 аркушів тексту, а тому суд першої інстанції не мав їх задовольняти.
Позиція позивача в суді апеляційної інстанції
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСББ «Хутор Центральная», посилаючись на її необґрунтованість, просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 вересня 2025 року залишити без змін, оскільки суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийняв законне та обґрунтоване рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права та при дотриманні процесуального права.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без виклику учасників справи, як малозначна у зв'язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 368, ч.1 369 ЦПК України).
3. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
Встановлено, що за результатом рішення загальних зборів співвласників було вирішено створити ОСББ «Хутор Центральная», яке зареєстровано в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.06.2018.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 384159441 від 24.06.2024 ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про заборгованість № 0112/24 від 02.12.2024 станом на 30.11.2024 у відповідача наявна заборгованість по оплаті щомісячних внесків та платежів становить 16747,40 грн, а саме: внесок на утримання та експлуатації житлового комплексу багатоквартирного будинку та прибудинкової території 565,78 грн.; внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 2013,45 грн.; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 13847,70 грн.; резервний фонд 77,50 грн.; за обслуговування справної експлуатації ліфтів 46,50 грн.; додатковий внесок за несвоєчасну сплату щомісячного внеску 169,54 грн; вивезення твердих побутових відходів житлового комплексу- 26,92 грн.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до пункту 2.1., 2.3. Статуту Об'єднання метою його створення є, забезпечення і захист прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинку, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання (перебування) користувачів житлових та нежитлових приміщень, зниження витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання житлово-комунальних послуг, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення, дотримання співвласниками своїх обов'язків, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Основними завданнями та предметом його діяльності є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання, ремонту, реконструкції та технічного переоснащення багатоквартирного будинку і прибудинкової території, зведення господарських споруд (за потреби); сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами: запровадження енергоефективних заходів при споживанні житлово- комунальних послуг; планування заходів по капітальному ремонту, реконструкції і технічному переоснащенні будинку; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю Об' єднання; забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх видатків об'єднання; управління коштами Об'єднання; управління спільним майном Об'єднання; ведення і збереження технічної і правовстановлюючої документації на будинки, споруди і прибудинкові території; ведення бухгалтерського обліку, податкової і статистичної звітності; облік і збереження бухгалтерської та податкової звітності; кадрове і матеріально-технічне забезпечення діяльності Об'єднання; забезпечення діяльності Об'єднання комунальними та іншими послугами, роботами.
Розділом VII Статуту визначено, що співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені Статутом Об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна Будинку; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачувати належні внески і платежі, заборгованість по внескам та платежам яка перевищує 30 діб є порушенням зобов'язання співвласником. При не оплаті внесків та/або платежів протягом ТРЬОХ місяців та/або наявності заборгованості зі сплати внесків та/або платежів у розмірі який дорівнюються або є більше суми внесків за останні три місяці, власник сплачує додатковий внесок до резервного фонду у розмірі 30% від щомісячного внеску на УББ згідно площі квартири, кладовки, нежитлового приміщення які знаходяться у його власності. Нарахування додаткового внеску відбуваються щомісячно доки сума заборгованості не стане меншою за суму внесків за останні три місяці; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені Статутом Об'єднання обов'язки перед Об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління Об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Протоколом загальних зборів ОСББ від 21 серпня 2023 року, серед іншого било прийнято ряд питань, зокрема: затверджено кошторис Об'єднання на 2023/2024 роки у запропонованій правлінням ОСББ редакції. Затвердити з 01.08.2023 наступні внески/платежі на відшкодування витрат на управління будинком:
Щомісячний внесок на відшкодування витрат на управління будинком та прибудинкової території у розмірі: 0,1090% від розміру мінімальної заробітної плати (у місячному розмірі), визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 м2 загальної площі квартири/кладовки/нежитлового приміщення які розташовані на цокольному та першому поверхах (Довідково: на день голосування сума складає 7,30 грн за 1 м2); 0,1179% від розміру мінімальної заробітної плати (у місячному розмірі), визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 м2 загальної площі квартири/кладовки/нежитлового приміщення які розташовані на другому та вище поверхах (Довідково: на день голосування сума складає 7,90 грн за 1 м2) розмір комунальної послуги з вивезення ТБВ: для квартир на рівні, який затверджено органом місцевого самоврядування для суб'єкта господарювання, з яким ОСББ укладено договір з вивезення побутових відходів, з кожної особи, яка мешкає у Будинку (станом на 30.07.2023 року 10,21 грн/люд); для нежитлових приміщень, які використовуються для господарської діяльності на рівні 200 грн на місяць
Внески на опалення від дахової котельні на обслуговування котельної в опалювальний сезон, оплата водопостачання та водовідведення, оплата електроенергії здійснювати у відповідності до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 (надалі Методика №315) та показів приладів обліку.
На виконання вимог Статуту та з метою надання належних послуг з обслуговування будинку, ОСББ укладено ряд Договорів, зокрема: Договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ЕІС-код 56Х930000010610Х № 4227-ПСО -23 від 17.10.2022 щодо постачання теплової енергії; Договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ЕІС-код 56Х930000010610Х № 4638-НГТ-23 від 06.12.2021 щодо постачання теплової енергії; Договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ЕІС-код 56Х930000010610Х № 5738-ОСББ (23)-23 від 18.09.2023 щодо постачання теплової енергії; Договір з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» № 03-9901-ПУП від 17.02.2022 щодо постачання електричної енергії.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відсутність договору на надання послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача (відповідача) від оплати послуг у повному обсязі. Адже, позивач не може самостійно припинити надавати послуги відповідачу з теплопостачання з тієї причини, що відключення квартири відповідача від системи теплопостачання неможливе без проникнення в саму квартиру.
Указана позиція повністю співпадає з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 21 квітня 2020 у справі № 910/7968/19.
Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Згідно ст. ст. 4, 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" також передбачено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Балансоутримувач зобов'язаний в т.ч. забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно п. п. 1, 2, 5, 6 ст. 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно положень п. 11 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення загальних зборів.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Згідно частині 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
За приписами розділу IV Статуту органами управління Об'єднання є загальні збори співвласників і правління. Контролюючим органом Об'єднання є ревізійна комісія (ревізор). Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
До виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження Статуту Об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління Об'єднання та Ревізійної комісії (Ревізора) Об'єднання; питання про користування спільного майна (володіння та розпорядження спільним майном співвласників, встановлення, зміна та скасування обмежень щодо користування ним); затвердження кошторисів, балансу Об'єднання та річного звіту; заснування цільових (спеціальних) фондів та затвердження розміру внесків для кожного співвласника Будинку; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, у тому числі договорів позики та кредитних договорів, які укладаються на суму, що перевищує 50-кратний розмір мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено законом на 01 січня поточного року в якому укладається відповідний договір, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку та строки сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників
Розділом VII Статуту визначено, що співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені Статутом Об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна Будинку; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачувати належні внески і платежі, заборгованість по внескам та платежам яка перевищує 30 діб є порушенням зобов'язання співвласником. При не оплаті внесків та/або платежів протягом ТРЬОХ місяців та/або наявності заборгованості зі сплати внесків та/або платежів у розмірі який дорівнюються або є більше суми внесків за останні три місяці, власник сплачує додатковий внесок до резервного фонду у розмірі 30% від щомісячного внеску на УББ згідно площі квартири, кладовки, нежитлового приміщення які знаходяться у його власності. Нарахування додаткового внеску відбуваються щомісячно доки сума заборгованості не стане меншою за суму внесків за останні три місяці; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені Статутом Об'єднання обов'язки перед Об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління Об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Згідно частині 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.01.2020 у справі 910/1395/19, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та на особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до правового висновку, до якого дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 у справі 910/6471/18:
7.28. Статтею 13 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування; поточний ремонт; вивезення побутових відходів тощо.
7.29. Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, тариф на ці послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Перелік послуг за кожним будинком погоджується у договорі на надання цих послуг, який укладається між споживачами та підприємством, організацією тощо, які надають ці послуги.
7.30. Отже, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.
7.31. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій не врахували наведені вище приписи законодавства та не спростували надані відповідачем доводи та докази, що спірні пункти рішення, додаток № 1 до протоколу - кошторис приймалися відповідно до вимог частини другої статті 12 Закону № 417-VIII, яка регулює порядок розподілу між співвласниками витрат на управління багатоквартирним будинком та за якою витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 4 червня 2018 року по справі №753/10763/17 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, якими відмовлено у задоволенні позову. Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників, відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників. Визначення розміру внесків проведено загальними зборами ОСББ за видом об'єкта нерухомого майна та відповідно до вимог розділу 3 статуту ОСББ, що узгоджується з положеннями частини дев'ятої статті 10 Закону № 2866-III, отже, рішення, прийняте на загальних зборах, не суперечить приписам чинного законодавства.
Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 у справі 522/2173/14, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.
Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 18.05.2017 у справі 910/14668/16, приписами норми статті 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено права ОСББ, та відповідно, обов'язок щодо сплати встановлених законом та Статутом об'єднання платежів, зборів та внесків, в тому числі до резервного фонду, не лише для членів ОСББ, а й для власників приміщень у багатоквартирному будинку.
Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів неправильність нарахувань за послугу з постачання теплової енергії та не надав належних доказів їх спростування, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з нього заборгованості на користь позивача у розмірі 16 747,40 грн.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що акт обстеження від 11.11.2018 є беззаперечним доказом ненадання послуг з опалення та підставою для звільнення від їх оплати, є необґрунтованими, оскільки зазначений акт сам по собі не підтверджує ненадання послуг з постачання теплової енергії протягом усього спірного періоду, так як фіксує стан системи лише на конкретну дату та не свідчить про її несправність у подальшому.
Крім того, посилання відповідача на цей акт як на підставу для несплати за послуги є безпідставним, оскільки як вірно встановив суд першої інстанції, відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), питання відключення споживача від мереж централізованого опалення вирішувалося виключно постійно діючою міжвідомчою комісією.
Водночас відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів звернення до такої комісії, отримання відповідного дозволу чи здійснення відключення у встановленому законом порядку. Також матеріали справи не містять актів-претензій щодо ненадання або надання послуг неналежної якості, які відповідно до вимог законодавства є підставою для проведення перерахунку плати за житлово-комунальні послуги, що свідчить про недоведеність обставин, на які посилається апелянт.
Доводи апелянта про порушення судом вимог ст. 89 ЦПК України та неправильний розподіл тягаря доказування є безпідставними, оскільки саме на відповідача покладено обов'язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, однак належних і допустимих доказів ненадання послуг ним не подано.
Посилання ОСОБА_1 про те, що заява ОСББ «Хутор Центральная» про зменшення позовних вимог подана з порушенням вимог ст. 49 ЦПК України, колегія суддів також оцінює критично, враховуючи те, що навіть у разі несвоєчасності подання такої заяви, зазначена обставина не призвела до порушення прав та інтересів відповідача, оскільки зменшення позовних вимог фактично поліпшило його становище та зменшило розмір можливого стягнення. При цьому відповідач не навів жодних обґрунтувань того, яким чином вказане процесуальне порушення вплинуло на правильність вирішення справи по суті.
Щодо доводів ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, то колегія суддів також погоджується із висновком суду про їх часткове задоволення.
Так, у відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
- чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Встановлено, що разом з позовною заявою про стягнення заборгованості, представником позивача, адвокатом Бороган В.В. надано до суду:
-Договір № про надання правничої допомоги від 17.06.2024 (том І: а.с. 114-115);
-Акт приймання-передачі виконаної роботи від 28.06.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 17.06.2024 року (том І: а.с. 116);
-Договір про надання друкарських послуг від 03.07.2024 (том І: а.с. 118);
-Додаткова угода №2 до договору про надання друкарських послуг від 03.07.2024 від 03.07.2024 (том І: а.с. 118);
-Акт приймання - передачі наданих послуг від 03.07.2024 (том І: а.с. 119)
Доводи відповідача про нібито завищені витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн є безпідставними, оскільки зазначені витрати відповідають договору, укладеному з адвокатом, були фактично понесені для належної підготовки та ведення справи, а їх обсяг і співмірність підтверджуються наданими документами та матеріалами справи.
Твердження ОСОБА_1 що справа є типовою і що сума витрат повинна бути обмежена 1500,00 грн не можуть слугувати підставою для зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки суд враховує реально понесені витрати сторони.
Безпідставними є і доводи відповідача про нібито неправомірність стягнення витрат на копіювання документів у розмірі 2 670,00 грн. Так, суд першої інстанції правильно відніс ці витрати до судових, оскільки вони були понесені для забезпечення доказів у справі та входили до складу правничої допомоги, наданої ФОП ОСОБА_4 , який є адвокатом. Вартість та обсяг копій відповідають договору про надання друкарських послуг і є обґрунтованими для підготовки матеріалів до судового розгляду.
Жодних інших доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження передбачені ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий Є.С. Сєвєрова
Судді: Л.М. Вадовська
О.М. Таварткіладзе