Справа № 991/515/26
Провадження № 1-кп/991/8/26
30 березня 2026 року Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року. Згідно з обвинувальним актом прокурор висуває обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 1 ст. 366 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше службове підроблення.
Обвинувачений народився ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Підлісся, Тисменицького району, Івано-Франківської обл., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимий.
Судове провадження проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.14 червня 2024 року зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 12 червня 2024 року у кримінальному провадженні № 52022000000000436, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 грудня 2022 року, зокрема щодо ОСОБА_2 (судова справа № 991/5191/24, провадження № 1-кп/991/64/24).
Під час судового розгляду - 20 січня 2026 року між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості.
1.1.20 січня 2026 року у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 виділенні в окреме провадження (судова справа № 991/515/26, провадження № 1-кп/991/6/26).
2.Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають кримінальні правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 .
Обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості передбачено, що кримінальні правопорушення ОСОБА_2 вчинив за таких обставин:
« ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах і службовому підробленні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений період часу, але не пізніше 30.09.2021, у Особи-1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами Івано-Франківської ОДА.
Разом з тим, Особа-1, достовірно усвідомлював, що для реалізації цього злочинного умислу йому необхідно розробити злочинний план, підшукати інших співучасників, вступити у змову з директором Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області (далі - УКБ в Івано-Франківській області) ОСОБА_7 , вчинити інші дії, направлені на заволодіння коштами Івано-Франківської ОДА.
З цією метою Особа-1, у невстановлений період часу та невстановленому місці, але не пізніше 30.09.2021, вступив у злочинну змову з ОСОБА_7 , якого розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 30.08.2021 №281-к «Про призначення ОСОБА_7 » призначено на посаду директора Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області з 30.08.2021 на умовах контракту.? Після того, Особі-1 стало відомо від ОСОБА_7 про оголошення 30.09.2021 про проведення відкритих торгів № UA-2021-09-30-007608-b на будівництво об'єкта: «Нове будівництво навчально-виховного комплексу з використанням незавершеної будівництвом середньої школи на 11 класів», вул. Шкільна, 9а, с.?Чукалівка, Тисменицький район, Івано-Франківська область (далі - об'єкт) із очікуваною вартістю предмета закупівлі - 49 204 543, 00 гривень.
Реалізовуючи свій злочинний намір, Особа-1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , в один із днів вересня чи на початку жовтня 2021 року, запропонував ОСОБА_2 бути формальним директором товариства з обмеженою відповідальністю «Украгробуд-Інвест» (далі - ТОВ «Украгробуд-Інвест»), яке буде приймати участь у відкритих торгах, що будуть проводитись УКБ в Івано-Франківській області. Фактичне управління зазначеним товариством буде здійснювати Особа-1.
На вказану пропозицію, ОСОБА_2 погодився, після чого, 06.10.2021 року на останнього, за сприянням Особи-1 було зареєстровано ТОВ «Украгробуд-Інвест» та відповідно до рішення ОСОБА_2 як одноособового учасника зазначеного товариства № 06/10/21 від 06.10.2021 року, останнього призначено директором і затверджено статут товариства у новій редакції з урахуванням відповідних змін.
Відповідно до статуту ТОВ «Украгробуд-Інвест», затвердженого рішенням одноособового учасника вказаного товариства від 06.10.2021 № 06/10/21 (далі - Статут) метою створення та діяльності товариства є отримання прибутку.
Предметом діяльності ТОВ «Украгробуд-Інвест» є здійснення виробничої, торговельної, інноваційно-посередницької, консультаційної, інжинірингової, транспортної, рекламної, культурно-освітньої та іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до п.3.3 Статуту частка ОСОБА_2 , у статутному капіталі товариства має розмір сто відсотків статутного капіталу, що становить 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Також, відповідно до контракту з директором УКБ в Івано-Франківській області від 30.08.2021, укладеного між Засновником зазначеного Управління - Івано-Франківською обласною державною адміністрацією та ОСОБА_7 , останній здійснює поточне керівництво УКБ в Івано-Франківській області, організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань УКБ в Івано-Франківській області, визначених законодавством і положенням про УКБ в Івано-Франківській області та зобов'язаний організовувати будівництво, реконструкцію, ремонт об'єктів відповідно до державних будівельних норм і стандартів та переліків об'єктів в межах фінансових ресурсів, що направляються на дані цілі згідно з законодавством, забезпечувати в межах своїх повноважень додержання вимог нормативно-правових актів з питань будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури, забезпечувати виконання функцій вказаного Управління, передбачених Положенням про УКБ в Івано-Франківській області.
Відповідно до Положення про УКБ в Івано-Франківській області, затвердженого розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 06.02.2020 № 57 «Про затвердження Положення про УКБ в Івано-Франківській області у новій редакції»,? УКБ в Івано-Франківській області є державною організацією, що належить до сфери управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації і функціями вказаного Управління є прийняття у встановленому порядку від підрядника законсервованих або припинених будівництвом об'єктів та вжиття заходів для їх збереження, внесення інвесторам пропозицій щодо подальшого використання об'єктів незавершеного будівництва, здійснення технічного нагляду за будівництвом, реконструкцією і капітальним ремонтом об'єктів і контролю за відповідністю обсягів та якості виконаних робіт проектам, технічним умовам, стандартам і нормативним актам.
Згідно із ч. 3 ст.? 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Так, 30.09.2021 УКБ в Івано-Франківській області оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2021-09-30-007608-b на будівництво об'єкта із очікуваною вартістю предмета закупівлі - 49 204 543, 00 гривень.
У зв'язку з цим, ОСОБА_2 в жовтні 2021 року виготовив від імені ТОВ «Украгробуд-Інвест» тендерну документацію для участі у відкритих торгах по об'єкту, яку було подано до УКБ в Івано-Франківській області 15.10.2021 року.
В подальшому, в жовтні 2021 року ОСОБА_7 під час проведення відкритих торгів на зазначену закупівлю, здійснюючи безпосереднє керівництво заступником директора УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_8 , що була призначена на вказану посаду за проханням Особи-1, яка була головою тендерного комітету у даній закупівлі, яка не усвідомлювала незаконних дій ОСОБА_7 , дав останній та іншим членам тендерного комітету вказівку про визначення переможцем торгів на вказану закупівлю - ТОВ «Украгробуд-Інвест».
За результатами публічних торгів, за сприянням ОСОБА_7 25.10.2021 ТОВ «Украгробуд-Інвест» визнано переможцем закупівлі будівництва об'єкта.
Далі, директор УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 та директор ТОВ «Украгробуд-Інвест» ОСОБА_2 09.11.2021 року підписали договір № 12т від 09.11.2021 (далі - договір), а також 13.12.2021 року підписали додаткову угоду № 82/д від 13.12.2021 року (далі - додаткова угода) до договору для виконання робіт по об'єкту.
Згідно із п. 1.1. договору ТОВ «Украгробуд-Інвест» зобов'язується за завданням УКБ в Івано-Франківській області виконати роботи відповідно до проектної документації та умов договору, а УКБ в Івано-Франківській області зобов'язується прийняти від ТОВ «Украгробуд-Інвест» закінчені роботи та оплатити їх згідно умов договору. Відповідно до п. 2.1 ціна договору є приблизною (динамічною) та становить 45 608 898,00 грн.
Відповідно до п. 2.2. договору фінансове забезпечення? зобов'язань здійснюється в порядку визначеному Бюджетним кодексом України лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах встановлених бюджетних асигнувань. Сума зобов'язань сторін в межах бюджетних призначень за договором на 2021 рік становить 16 559 073,00 грн. (за рахунок коштів державного бюджету КПКВК 2761070 - 16 559 073,00 грн.). Згідно із п. 2.3. договору сума зобов'язань сторін на наступні періоди на залишкову вартість робіт за договором буде визначена додатковими угодами при наявності бюджетних призначень. Відповідно до п. 2.4. договору ціна може бути змінена за взаємною згодою сторін з підстав, визначених чинним законодавством України, шляхом укладення відповідних додаткових угод до договору.
Пунктом 13.1. договору визначено, що передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт у порядку встановленому нормативними актами України та договором. Сторони погодили, що роботи можуть прийматись поетапно, згідно календарного графіку виконання робіт. Відповідно до п. 13.2. договору після завершення виконання робіт підрядник надає замовнику? акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в), який перевірений та підписаний «Службою технічного нагляду», довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів, а також виконавчу документацію, а саме: накладні на продукцію та матеріали (на вимогу замовника), сертифікати відповідності продукції, паспорти на продукцію та устаткування, загальний журнал робіт, виконавчі схеми, акти на приховані роботи, фотофіксація об'єкта капітального ремонту до початку, в період проведення та кінцевий результат виконання ремонтно-будівельних робіт. Згідно із п. 13.3. договору сторони зобов'язані складати акти на закриття прихованих робіт перед початком наступного етапу технологічного процесу. Такі акти підписуються уповноваженими представниками сторін у двох примірниках та надаються по одному примірнику кожній із сторін. Жодні роботи, що підлягають прихованню, не повинні бути приховані без письмової згоди представника замовника відображеної в акті.??
Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди ТОВ «Украгробуд-Інвест» виконує власними силами та засобами роботи по зазначеному об'єкту. Згідно із? п. 3.1 додаткової угоди підряднику доручається виконати в 2021 році робіт на суму 17028904,00 грн.
Протягом листопада - грудня 2021 року ОСОБА_7 залучив до здійснення? технічного нагляду за будівництвом об'єкта своїх підлеглих - начальника відділу якості, здійснення технічного нагляду та інвестиційно-кошторисної роботи ОСОБА_9 та інженера технічного нагляду вказаного відділу ОСОБА_10 , які не усвідомлювали незаконних дій ОСОБА_7 , та яких відповідно до наказів УКБ в Івано-Франківській області № 4-тн від 10.03.2021 та № 35-тн від 24.12.2021 призначено відповідальними за здійснення? технічного нагляду за будівництвом на об'єкті.
Відповідно до досягнутої між Особою-1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 злочинної домовленості, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за вказівкою ОСОБА_7 і за проханням Особи-1, без належної перевірки об'ємів виконаних робіт по об'єкту, повинні підтверджувати виконання ТОВ «Украгробуд-Інвест» обсяги робіт, які насправді не виконані, що надає можливість заволодіти коштами, виділеними з державного бюджету для будівництва об'єкту, шляхом їх незаконного обернення на користь зазначеного товариства та подальшої їх конвертації у готівку.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України директор ТОВ «Украгробуд-Інвест» ОСОБА_2 , був службовою особою, обіймаючи посаду на підприємстві, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. В порушення умов договору та додаткової угоди, ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що ТОВ «Украгробуд-Інвест» фактично будівельні роботи по вищевказаному об'єкту виконало не в повному обсязі, виготовив акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), надав вказаним документам статусу офіційних, а саме підписав, завірив круглою печаткою товариства, та видав їх. Після чого в період із 23.11.2021 по 21.12.2021 подав до УКБ в Івано-Франківській області, а саме начальнику відділу якості, здійснення технічного нагляду та інвестиційно-кошторисної роботи ОСОБА_9 , який здійснював технічний нагляд за будівництвом на вказаному об'єкті наступні документи:
- довідку № 11-8 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-8 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-11 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-11 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-12 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-14 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-15 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-16 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-16 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-17 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-17 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року.
Після надходження зазначених актів та довідок до УКБ в Івано-Франківській області, ОСОБА_9 , виконуючи вказівку ОСОБА_7 та не будучи обізнаним про його злочинні наміри, не перевіривши в повному об'ємі всіх будівельних робіт на зазначеному об'єкті, що вказані в наданих йому актах і довідках як виконані, підписав їх та завірив круглою печаткою як інженер технічного нагляду, після чого подав їх директору УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 .
Також, ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що ТОВ?«Украгробуд-Інвест» фактично будівельні роботи по вищевказаному об'єкту виконані не в повному обсязі, виготовив акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), та надав вказаним документам статусу офіційних, а саме підписав, завірив круглою печаткою товариства, та видав їх. Після чого в період із 24.12.2021 по 28.12.2021, подав до УКБ в Івано-Франківській області, а саме - інженеру технічного нагляду ОСОБА_10 , який здійснював технічний нагляд за будівництвом на вказаному об'єкті наступні документи:
- довідку № 18-1 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-2 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-4 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-5 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-6 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-7 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року.
Після надходження зазначених актів та довідок до УКБ в Івано-Франківській області, ОСОБА_10 , виконуючи вказівку ОСОБА_7 та не будучи обізнаним про його злочинні наміри, не перевіривши в повному об'ємі всіх будівельних робіт на зазначеному об'єкті, що вказані в наданих йому актах і довідках як виконані, підписав їх та завірив круглою печаткою як інженер технічного нагляду, після чого подав їх директору УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 .
В свою чергу, директор УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 , виконуючи свою частину злочинного плану, усвідомлюючи що роботи по об'єкту виконані не в повному об'ємі, в період з 23.11.2021 по 28.12.2021 підписав вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) як Замовник робіт та завірив їх круглою печаткою Управління.
Загальна вартість робіт, які не були виконані фактично, але вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт № 11-8, № 11-11, № 11-12, № 11-14, № 11-15, № 11-16, № 11-17, № 18-1, № 18-2, № 18-3, № 18-4, № 18-5, № 18-6, № 18-7, як виконані по об'єкту становить 14 824 942 (чотирнадцять мільйонів вісімсот двадцять чотири тисячі дев'ятсот сорок дві) гривні, в тому числі ПДВ - 2 470 825 (два мільйони чотириста сімдесят тисяч вісімсот двадцять п'ять) гривень.
Так, ОСОБА_7 як замовник робіт - директор УКБ в Івано-Франківській області та генеральний підрядник робіт - директор ТОВ «Украгробуд-Інвест» ОСОБА_2 надали вказаним документам статусу офіційних, а саме підписали, завірили круглими печатками вищевказані акти та довідки.?
Так, директором УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 ,? було підписано платіжні доручення, та на рахунок ТОВ «Украгробуд-Інвест», відповідно до умов договору та додаткової угоди? було перераховано:
-10.12.2021 року грошові кошти в сумі 1 567 706,40 грн, на підставі акту № 11-8 від 10.12.2021 року відповідно до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 332 від 10.12.2021 року;
-16.12.2021 року грошові кошти в сумі 242 611,20? грн, на підставі акту № 11-11 від 14.12.2021 року відповідно до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 343 від 16.12.2021 року;
-16.12.2021 року грошові кошти в сумі 872 174,40 грн, на підставі акту № 11-12 від 15.12.2021 року відповідно до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 344 від 16.12.2021 року;
-21.12.2021 року грошові кошти в сумі 569 787,60 грн, на підставі акту № 11-14 від 21.12.2021 року відповідно до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 346 від 21.12.2021 року;
-21.12.2021 року грошові кошти в сумі 731 104,80 грн, на підставі акту № 11-15 від 21.12.2021 року відповідно до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 347 від 21.12.2021 року;
-21.12.2021 року грошові кошти в сумі 1 488 510,00 грн, на підставі акту № 11-16 від 21.12.2021 року відповідно до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 348 від 21.12.2021 року;
-21.12.2021 року грошові кошти в сумі 341 812,80 грн, на підставі акту № 11-17 від 21.12.2021 року відповідно до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 349 від 21.12.2021 року;
-24.12.2021 року грошові кошти в сумі 1 587 223,20 грн, на підставі акту № 18-1 від 24.12.2021 року відповідно до додаткової угоди № 82/д від 13.12.2021 року до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 369 від 24.12.2021 року;
-24.12.2021 року грошові кошти в сумі 2 733 210,00 грн, на підставі акту № 18-2 від 24.12.2021 року відповідно до додаткової угоди № 82/д від 13.12.2021 року до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 363 від 24.12.2021 року;
-24.12.2021 року грошові кошти в сумі 2 413 142,40 грн, на підставі акту № 18-3 від 24.12.2021 року відповідно до додаткової угоди № 82/д від 13.12.2021 року до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 364 від 24.12.2021 року;
-24.12.2021 року грошові кошти в сумі 3 633 924,00 грн, на підставі акту № 18-4 від 24.12.2021 року відповідно до додаткової угоди № 82/д від 13.12.2021 року до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 365 від 24.12.2021 року;
-28.12.2021 року грошові кошти в сумі 1 684 056,00 грн, на підставі акту № 18-5 від 28.12.2021 року відповідно до додаткової угоди № 82/д від 13.12.2021 року до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 378 від 28.12.2021 року;
-28.12.2021 року грошові кошти в сумі 2 540 200,80 грн, на підставі акту № 18-6 від 28.12.2021 року відповідно до додаткової угоди № 82/д від 13.12.2021 року до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 381 від 28.12.2021 року;
-28.12.2021 року грошові кошти в сумі 2 437 147,20 грн, на підставі акту № 18-7 від 28.12.2021 року відповідно до додаткової угоди № 82/д від 13.12.2021 року до договору 12т від 09.11.2021 року. Платіжне доручення № 380 від 28.12.2021 року.
Отримавши кошти від УКБ в Івано-Франківській області за виконання договору та додаткової угоди? ОСОБА_2 , маючи можливість управління рахунками ТОВ «Украгробуд-Інвест», розпорядився ними на розсуд Особи-1, шляхом подальшого перерахунку отриманих коштів на рахунки підконтрольних суб'єктів господарювання.
В ході проведення будівельно-технічної експертизи (висновок експерта № 19/23-29 від 11.05.2023) встановлено, що об'єми та вартість фактично виконаних? робіт по об'єкту не відповідають об'ємам та вартості у наданих на дослідження актах приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма???№ КБ-2в) і довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма КБ-3), складених на підставі договору та додаткових угод. Загальна вартість робіт, які не були виконані фактично, але вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт, як виконані по об'єкту становить 14824942 (чотирнадцять мільйонів вісімсот двадцять чотири тисячі дев'ятсот сорок дві) гривні.
Органом досудового розслідування встановлено, що у ході вчинення кримінального правопорушення, направленого на заволодіння коштами Івано-Франківської ОДА, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 узгоджували свої дії безпосередньо з Особою-1, який будучи організатором вчинення кримінального правопорушення керував діями вказаних осіб, направлених на реалізацію злочинного плану щодо вчинення кримінального правопорушення.
Наведені вище обставини свідчать про організацію Особою-1 у співучасті з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 кримінально протиправних дій, внаслідок яких, із державного бюджету незаконно, як оплату за фактично не виконані роботи, вилучено на користь ТОВ «Украгробуд-Інвест» бюджетні кошти в сумі 14824942,00 грн з ПДВ., чим завдано УКБ в Івано-Франківській області матеріальних? збитків в особливо великому розмірі, так як вказана? шкода в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 обвинувачується в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім цього, директор ТОВ «Украгробуд-Інвест» ОСОБА_2 , будучи службовою особою, скоїв службове підроблення при наступних обставинах.
Так, директор ТОВ «Украгробуд-Інвест» ОСОБА_2 , в порушення умов договору та додаткової угоди, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ТОВ?«Украгробуд-Інвест» протягом листопада - грудня 2021 року фактично будівельні роботи на об'єкті виконані не в повному об'ємі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в період з 23.11.2021 по 28.12.2021 виготовив і передав начальнику відділу якості, здійснення технічного нагляду та інвестиційно-кошторисної роботи УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_9 та інженеру технічного нагляду вказаного відділу ОСОБА_10 акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), а саме:
- довідку № 11-8 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-8 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-11 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-11 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;?
- довідку № 11-12 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;?
- довідку № 11-14 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-15 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-16 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-16 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-17 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-17 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-1 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-2 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-4 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-5 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-6 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-7 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року.
В подальшому, після виготовлення зазначених документів, ОСОБА_2 , надав вищевказаним документам статусу офіційних, а саме підписав, завірив круглою печаткою товариства, та видав їх, подавши до УКБ в Івано-Франківській області, а саме - начальнику відділу якості, здійснення технічного нагляду та інвестиційно-кошторисної роботи ОСОБА_9 та інженеру технічного нагляду вказаного відділу ОСОБА_10 .
Після надходження зазначених актів та довідок до УКБ в Івано-Франківській області, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виконуючи вказівку ОСОБА_7 та не будучи обізнаними про злочинні наміри останнього, не перевіривши в повному об'ємі всіх будівельних робіт на вищевказаному об'єкті, що вказані в наданих актах і довідках як виконані, підписали їх та завірили круглою печаткою як інженери технічного нагляду, після чого передали їх директору УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 .
В свою чергу, директор УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 , діючи з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, виділеними з державного бюджету, усвідомлюючи що роботи по об'єкту виконані не в повному об'ємі,? усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підписав акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) як Замовник робіт по об'єкту.
Отже, ОСОБА_7 як Замовник надав вказаним документам статусу офіційних, а саме підписав, завірив круглою печаткою УКБ в Івано-Франківській області наступні документи:
- довідку № 11-8 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-8 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-11 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-11 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-12 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-14 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-15 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-16 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-16 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 11-17 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 11-17 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-1 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-2 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-4 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-5 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-6 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- довідку № 18-7 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року;
- акт № 18-7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року.
За таких обставин, ОСОБА_2 обвинувачується у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому службовому підробленні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України».
3.Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше службове підроблення, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
3.1.Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ст. 191 цього кодексу, є особливо тяжким.
Відповідно до примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ст. 191 цього кодексу, є корупційним.
3.2.Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 цього кодексу, є нетяжким.
4.Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
Зі змісту угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і зобов'язався: 1) надавати правдиві та детальні показання стосовно викриття інших співучасників та їх ролей; 2) беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження; 3) дати покази (пояснення) у судовому засіданні щодо обставин вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення.
Також обвинувачений взяв на себе зобов'язання упродовж тридцяти робочих днів після набрання законної сили рішення суду про затвердження угоди про визнання винуватості частково відшкодувати збитки, завдані УКБ в Івано-Франківській області його діями в сумі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн за такими реквізитами:
Отримувач: УКБ в Івано-Франківській області
Код ЄДРПОУ: 42753445
Рахунок: № UA438201720344320031000055547
Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ
МФО: 820172
Призначення платежу: «відшкодування збитків у КП № 52022000000000436».
Також обвинувачений взяв на себе зобов'язання упродовж тридцяти робочих днів після набрання законної сили рішення суду про затвердження угоди про визнання винуватості зробити внесок щодо перерахунку допомоги Збройним Силам України 500 000 (п'ятсот тисяч) грн за такими реквізитами:
Отримувач: БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «КОД НАЦІЇ 47» (БФ КОД НАЦІЇ 47 БО)
код ЄДРПОУ: 45480057
Рахунок: № НОМЕР_1
Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
МФО 305299
Призначення платежу: благодійний безповоротний внесок.
4.1.Зі змісту угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_2 вбачається, що вона укладена відповідно до вимог частини 4 статті 469 КПК України 1) щодо особливо тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у зв'язку з викриттям обвинуваченим, який не є організатором такої групи, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами; 2) щодо корупційного кримінального правопорушення, за умови викриття обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); 3) щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам, у яких бере участь потерпілий, та надання потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
За таких обставин, сторони погодились, що
1)викриття обвинуваченим ОСОБА_2 інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, у судовому розгляді кримінального провадження № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року,
2)надання правдивих та детальних показань стосовно викриття інших співучасників та їх ролей,
3)часткове відшкодування збитків
є достатнім для виконання цієї умови.
4.2.Під час укладення угоди сторони враховували 1) ступінь та характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_2 у проведенні судового розгляду щодо нього та інших осіб, а саме беззаперечне визнання ним своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні; 2) повідомлення ним про всі обставини вчинення кримінальних правопорушень, інші обставини та події, які мають значення для кримінального провадження та підлягають встановленню (доказуванню); 3) належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 у ході досудового розслідування; 4) надання у судовому засіданні зізнавальних показань стосовно себе та викривальних показань стосовно співучасті інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, у судовому розгляді кримінального провадження № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року; 5) ступінь участі кожного із співучасників у вчинених злочинів, в тому числі і те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 бюджетними коштами заволоділи інші особи; 6) обставину незаявлення цивільного позову; 7) особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше не судимий, характеризується позитивно; 8) наявність суспільного інтересу в укладенні угоди, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_2 за вчинення корупційного кримінального правопорушення, викриття інших осіб, у співучасті із якими він вчиняв кримінальне правопорушення, що матиме важливе значення для подальшого перебігу кримінального провадження за обвинуваченням останніх, зміцнить доказову базу, сприятиме швидшому притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності; 9) наявність суспільного інтересу в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, в тому числі тяжких і особливо тяжких; 10) часткове відшкодування збитків, завданих його діями УКБ в Івано-Франківській області; 10) добровільне надання допомоги Збройним Силам України шляхом перерахування коштів у розмірі 500 000 грн.
4.3.Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений (за участі захисника) узгодили йому міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_2 покарання:
- за ч. 5 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі на строк сім років, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної власності, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами на строк три роки, та з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді обмеженням волі на строк два роки, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної власності, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами на строк три роки.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_2 від призначеного показання за ч. 1 ст. 366 КК України.
На підставі ст. 75 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком, який визначається судом.
Згідно зі ст. 77 КК України у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, сторони узгодили не застосовувати покарання у виді конфіскації майна.
Сторони узгодили покладення на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визначення тривалості іспитового строку та конкретних обов'язків сторони віднесли на розсуд суду.
Також сторони узгодили стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 1/3 частини розміру витрат на залучення експертів у кримінальному провадженні, що складає 44 371 грн.
Крім цього, зі змісту угоди вбачається, що під час розгляду угоди сторони погодились клопотати перед судом про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 09 листопада 2023 року, а саме квартири, яка належить ОСОБА_2 .
4.4.Сторони угоди врахували, що цивільний позов не заявлявся.
4.5.Умови застосування спеціальної конфіскації угодою не передбачені.
4.6.Під час укладання угоди обвинуваченому ОСОБА_2 роз'яснено наслідки укладання та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання. Зі змісту угоди вбачається, що обвинуваченому зрозумілі ці положення угоди.
Так, згідно з угодою сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ч. 4 ст. 394 та ч. 3 ст. 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
Сторонам відомо і зрозуміло, що обмеженнями у відповідності до ч. 4 ст. 394 КПК України є право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі даної угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Сторонам відомо і зрозуміло, що обмеження у відповідності до ч. 3 ст. 424 КПК України є право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок:
- засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Також обвинуваченому роз'яснено, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.
Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку.
Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності, встановленої ст. 389-1 КК України.
5.Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 стверджував, що повністю розуміє: свої права та характер обвинувачення за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, щодо яких він визнає себе повністю винуватим; вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди; а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз'яснені судом. Підтвердив, що усвідомлює суть висунутого йому обвинувачення. Додатково надав пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, своєї ролі та ролі третіх осіб у його вчиненні.
Підтвердив, що укладання угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а виконання взятих на себе за угодою зобов'язань не є неможливим чи занадто обтяжливим для нього. Просив затвердити угоду, враховуючи погоджене в угоді покарання.
Обвинувачений також зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому матиме право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Також обвинувачений повідомив, що укладення угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу на нього, вказав, що насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував, будь-яких обіцянок чи пропозицій, ніж ті, що передбачені угодою, йому ніхто не надавав.
Також обвинувачений повідомив, що цілком розуміє наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Разом з тим, все одно наполягав на її затвердженні.
6.Прокурор та захисник просили затвердити вказану угоду, оскільки вона укладена у відповідності до вимог КПК України. Захисник повідомив, що він брав участь в укладенні цієї угоди, а тому вважає, що її умови в повному обсязі відповідають вимогам законодавства, її укладення є добровільним, а тому вона підлягає затвердженню. З урахуванням узгодженого покарання у вигляді конфіскації майна, під час розгляду угоди сторони відмовились від наміру клопотати перед судом про скасування арешту майна. Захисник просив встановити іспитовий строк тривалістю в один рік.
7.Представник потерпілого у судові засідання не прибув, що не є перешкодою для розгляду угоди відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України.
8.Щодо відповідності змісту угоди вимогам законодавства.
8.1.Згідно зі ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 470 КПК України у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється з врахуванням таких обставин: у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, - за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов'язки).
З матеріалів справи вбачається, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 направлене до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ОСОБА_2 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 та примітки до ст. 45 КК України є особливо тяжкими корупційним злочином. Угода про визнання винуватості погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 .
Отже, зі змісту угоди вбачається, що її укладено повноважними особами та з дотриманням передбачених процесуальним законом процедур. В угоді зазначено дату її укладення, усі необхідні відомості та реквізити, її скріплено підписами сторін. Форма та зміст угоди відповідають вимогам законодавства, укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, адже у ній зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Також судом установлено, що при укладенні цієї угоди брав участь захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 як цього вимагають положення п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України.
8.2.Щодо того, чи належать кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_2 , до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості.
8.2.1.Відповідно до частин 2 і 3 статті 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
8.2.2.Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо нетяжких злочинів.
8.2.3.Відповідно до положень пункту 2 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).
8.2.4.Відповідно до положень пункту 3 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
8.2.5.Щодо особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , не будучи організатором групи.
Умовами укладеної угоди передбачено, що ОСОБА_2 зобов'язується надавати правдиві та детальні показання стосовно викриття інших співучасників та їх ролей. Також сторонами угоди враховано надання у судовому засіданні викривальних показань стосовно співучасті інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, у судовому розгляді кримінального провадження № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року, яке стосується у тому числі організатора групи.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 761/13021/19, за змістом статті 474 КПК України перевірка доказів щодо викриття підозрюваним дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при прийнятті рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Натомість відповідно до приписів статті 470 КПК України обов'язок враховувати ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб при укладенні угоди про визнання винуватості покладено саме на прокурора.
8.2.6.Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. У кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до обвинувального акту, інкримінованим ОСОБА_2 кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 191 КК України, шкода завдана Управлінню капітального будівництва в Івано-Франківській області.
З листа уповноваженої особи з боку потерпілого - голови ліквідаційної комісії управління капітального будівництва в Івано-Франківській області від 15 січня 2026 року (№ 494) Крошняка Назарія, вбачається, що потерпілий надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 .
8.2.7.За таких обставин, укладання прокурором угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_2 не суперечить вимогам частини 4 статті 469 КПК України.
9.Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості та правильності правової кваліфікації.
Суд зазначає, що угода про визнання винуватості із ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні раніше не укладалась.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті та містить усі істотні обставини вчинення ОСОБА_2 діянь, і такі діяння відповідають зазначеній правовій кваліфікації за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше службове підроблення.
Отже, вивчивши фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, заслухавши надані в цьому судовому засіданні пояснення обвинуваченого, суд доходить висновку, що існують достатні фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Водночас, на думку суду, визнання ним своєї вини не є результатом самообмови.
10.Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.
Відповідно до ст. 470 КПК України при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурор зобов'язаний враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, у запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
У пункті 87 рішення ЄСПЛ від 29 квітня 2014 року в справі «Natsvlishvili and Togonidze v. Georgia» висловлено, що угоди про визнання винуватості, окрім важливих переваг швидкого розгляду кримінальних справ та полегшення навантаження на суди, прокурорів та адвокатів, також можуть бути успішним інструментом у боротьбі з корупцією, якщо їх правильно застосовувати, та організованої злочинності і може сприяти зменшенню кількості призначених покарань і, як наслідок, кількості ув'язнених.
На переконання суду, інтерес для суспільства у затвердженні угоди про визнання винуватості у цьому провадженні полягає у скороченні часу розгляду кримінальної справи щодо особливо тяжкого злочину.
Крім того, суд враховує, що під час обвинувачений ОСОБА_2 зобов'язався дати покази (пояснення) у судовому засіданні щодо обставин вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення та надавати правдиві та детальні показання стосовно викриття інших співучасників та їх ролей.
Також суспільний інтерес в укладенні угоди із обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні полягає у сприянні більш швидкому завершенню судового провадження - з огляду на значну кількість учасників, вибуття з їх складу 2 осіб (обвинуваченого та його захисника), зменшить кількість потенційних відкладень судових засідань через неприбуття учасників справи. Також вбачається значна економія ресурсу, який держава витратить у разі, якщо угоду буде затверджено і призначено узгоджене покарання, в результаті чого зменшується ймовірність оскарження кінцевого судового рішення в апеляційному і касаційному порядку.
Суд вважає, що укладена угода відповідає інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання. Так, на думку суду, воно відповідає загальним засадам призначення покарання, є співмірною та достатньою реакцією держави на вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, виходячи з меж, встановлених санкціями статтей, що передбачають відповідальність за нього.
Судом враховано, що упродовж тридцяти робочих днів після набрання законної сили рішення суду про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 зобов'язався частково відшкодувати збитки, завдані УКБ в Івано-Франківській області його діями, в сумі 500 000 грн та зробити внесок щодо перерахунку допомоги Збройним Силам України у розмірі 500 000 грн.
За таких обставин покладення відповідних обов'язків на обвинуваченого та врахування відповідних фактів прокурором прямо свідчить про наявність суспільного інтересу в укладенні такої угоди.
Тобто можна стверджувати, що умови угоди відповідають інтересам суспільства.
11.Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Стосовно можливості угоди про визнання винуватості порушити права чи інтереси інших осіб, зокрема обвинувачених у кримінальному провадженні № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року, слід зауважити, що у силу ст. 90 КПК України преюдиціальне значення для суду в питанні допустимості доказів має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і яким встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Для того, щоб встановити всі необхідні ознаки складу кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_2 , та не допустити порушення презумпції невинуватості щодо співучасника, судовий розгляд щодо якого триває, суд використовує щодо останнього деперсоніфікацію анкетних даних.
Вказівка на відомості, які наведені в тексті вироку щодо Особи-1 є лише обов'язковим елементом конкретизації обвинувачення ОСОБА_2 . Наведення цих відомостей при викладенні фактичних обставин злочину, у вчинення якого обвинувачується особа - сторона угоди, не може свідчити про автоматичне встановлення винуватості інших осіб, питання про винуватість якої не вирішується у межах цієї судової справи. У протилежному випадку неможливо було б викласти фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення декількома особами або вчинених у співучасті та перевіряти правильність кваліфікації злочину як того вимагає пункт 1 частини 7 статті 474 КПК України.
Із дослідженої судом у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь?яких інших осіб, окрім обвинуваченого ОСОБА_2 .
Окремо слід наголосити, що суд не здійснював дослідження та оцінку правомірності дій інших осіб, та не встановлював наявність чи відсутність їх винуватості. Також суд при вирішені цього кримінального провадження не встановлював жодних преюдиційних фактів щодо них, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь?якого іншого кримінального провадження.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угод (рішення ЄСПЛ у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» від 23 лютого 2016 року).
Отже, цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь?якого злочину інших осіб, що не є учасниками цієї судової справи.
Суд не висловлював у вироку висновки про винуватість інших осіб у вчиненні злочинів та не робив жодних припущень з цього приводу. Всі формулювання у вироку викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого ОСОБА_2 , не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально?правової кваліфікації.
Отже, у цій судовій справі суд: 1) не здійснював повного та всебічного дослідження доказів у межах змагальної процедури та не встановлював обставини, які можуть бути предметом доказування у кримінальному провадженні, оскільки основою при формулюванні обвинувачення стосовно ОСОБА_2 є саме викладені в обвинувальному акті обставини та їх беззаперечне визнання обвинуваченим (стороною угоди); 2) не здійснював дослідження й оцінку правомірності чи неправомірності дій решти обвинувачених у кримінальному провадженні № 52022000000000436, не встановлював наявність чи відсутність їхньої вини у вчиненні кримінального правопорушення та не констатував вчинення останніми злочину.
Також варто звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 344/2514/19 виснував, що право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності (ст. 26 КПК України). Невизнання своєї вини іншими особами у кримінальному провадженні не може бути підставою, яка унеможливлює або ускладнює реалізацію права обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості і не може бути правовою підставою для скасування вироку на підставі угоди про визнання винуватості.
З наведеного слідує, що вирок суду, яким затверджено угоду про визнання винуватості, не може мати преюдиціального та/або доказового значення у кримінальних провадженнях стосовно інших осіб, також не може обмежити їх право на справедливий судовий розгляд чи порушити презумпцію невинуватості.
Стосовно того, чи здатне порушити права та інтереси інших обвинувачених у кримінальному провадженні № 52022000000000436 зазначення у вироку умовою угоди, що ОСОБА_2 зобов'язується «надати правдиві та детальні показання стосовно викриття інших співучасників та їх ролей», суд зазначає таке: 1) затвердження вироком саме такої умови угоди повністю узгоджується із вимогами кримінального-процесуального законодавства, зокрема, щодо необхідності дотримання умови угоди про викриття обвинуваченим іншої особи у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення (пункт 2 частини 4 статті 469 КПК України), змісту угоди в частині можливості зазначення в ній обов'язків обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення (стаття 472 КПК України); 2) у разі укладення угоди без визначення умови надання обвинуваченим достовірних (зокрема, викривальних) показань щодо інших осіб втрачається предмет угоди про визнання винуватості у вчиненні корупційного кримінального правопорушення; 3) під час здійснення судового розгляду у провадженні за обвинуваченням решти обвинувачених у кримінальному провадженні № 52022000000000436 сторона захисту має право а) подавати до суду свої докази і доводити перед судом їх переконливість, а під час ймовірного допиту ОСОБА_2 у якості свідка наділена правом ставити йому запитання, подавати свої зауваження та заперечення на його показання, б) прокурор не звільняється від обов'язку доказування усіх обставин, передбачених статтею 91 КПК України, а в) суд на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного судового рішення (частина 1 статті 94 КПК України). Водночас жоден доказ не має наперед встановленої сили (частина 2 статті 94 КПК України).
Таким чином, судом не встановлено порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
12.Щодо добровільності укладення угоди.
Усі сторони угоди підтвердили добровільність її укладення та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов, про що зазначалось в пунктах 5, 6 вироку.
З огляду на вказане, у суду не виникло жодних сумнівів у добровільності укладення угоди про визнання винуватості.
13.Обвинувачений ОСОБА_2 може виконати взяті на себе угодою про визнання винуватості зобов'язання. Також умови угоди не є невиправдано обтяжливими для нього. Власне це підтвердив сам обвинувачений у судовому засіданні.
14.Існують фактичні підстави для визнання ОСОБА_2 винуватості, оскільки відповідно до теорії конвенційної істини сторона обвинувачення та сторона захисту дійшли згоди про те, що мало місце вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення і він винуватий у його вчиненні.
15.Суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам закону.
За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Суд встановив, що вказані вимоги закону дотримані сторонами угоди.
Так, відповідно до змісту угоди сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_2 покарання.
За ч. 1 ст. 366 КК України сторони узгодили призначити покарання у виді обмеженням волі на строк два роки, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної власності, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами на строк три роки.
Водночас, сторони узгодили звільнення ОСОБА_2 від призначеного показання за ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Санкція частини першої статті 366 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до статті 12 КК України злочин, передбачений частиною другою статті 28 частиною першою статті 366 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
Пунктом другим частини першої статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Враховуючи викладені в обвинувальному акті та пункті першому означеної угоди обставини кримінальних правопорушень, ОСОБА_2 як директор ТОВ «Украгробуд-Інвест» в порушення умов договору та додаткової угоди, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ТОВ?«Украгробуд-Інвест» протягом листопада - грудня 2021 року фактично будівельні роботи на об'єкті виконані не в повному об'ємі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в період з 23 листопада 2021 року по 28 грудня 2021 року виготовив і передав начальнику відділу якості, здійснення технічного нагляду та інвестиційно-кошторисної роботи УКБ в Івано-Франківській області ОСОБА_9 та інженеру технічного нагляду вказаного відділу ОСОБА_10 акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), тобто вчинив злочин, передбачений частиною першою статті 366 КК України, а саме службове підроблення офіційних документів:
Отже, на момент розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_2 за частиною першою статті 366 КК України з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років. Виходячи із змісту положень пункту другого частини першої статті 49 КК України, наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 49 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 366 КК України, не належить до злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру та безпеки людства, перелік яких зазначено у частині п'ятій статті 49 КК України. Тобто законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на це кримінальне провадження не поширюється.
Обставин переривання чи зупинення перебігу строків давності суд не встановив.
Враховуючи встановлені обставини, обвинуваченого ОСОБА_2 згідно з частиною п'ятою статті 74 КК України, пунктом другим частини першої статті 49 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.
У зв'язку з цим умова угоди про звільнення ОСОБА_2 від покарання за ч. 1 ст. 366 КК України відповідає вимогам КК України.
За ч. 5 ст. 191 КК України сторони узгодили призначити покарання у виді позбавлення волі на строк сім років, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної власності, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами на строк три роки, та з конфіскацією майна;
Також сторони дійшли згоди щодо звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, покладення на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Визначення іспитового строку та обов'язків сторони віднесли на розсуд суду.
Також сторони врахували, що згідно зі ст. 77 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покарання у виді конфіскації майна не застосовується.
На переконання суду, при узгодженні сторонами покарання було враховано і дотримано:
1) норми ст.ст. 65, 66, 67 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. Водночас, сторони врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; взяли до уваги особу винного; встановили наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин;
2) норми абз. 2 ч. 2 ст. 75 КК України, згідно з якими у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м'якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням;
3) норми ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на ОСОБА_2 обов'язків у зв'язку із його звільненням від відбування основного покарання з випробуванням;
4) положення ст. 77 КК України щодо призначення ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, не призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до абз. 4 п. 17 Постанови Пленуму ВС України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину.
Як встановлено вище, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні дій, пов'язаних з його перебуванням на певній посаді - директора ТОВ «Украгробуд-Інвест».
Відтак, до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовується додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю.
Щодо додаткового покарання - конфіскації майна, суд з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 КК України та норм ст. 77 КК України (в редакції, що діяла до 01 листопада 2024 року), приходить до висновку про неможливість його застосування, адже:
1)суд звільняє обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням,
2)редакція статті 77 КК України на час вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, передбачала, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання лише у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Також суд враховує висновок колегії суддів палати з кримінальних справ Верховного Суду України від 13 січня 2025 року про те, що у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.
При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь та характер сприяння останнього у проведенні кримінального провадження щодо нього, зокрема, надання зізнавальних свідчень стосовно себе, беззаперечне визнання ним своєї винуватості та взяте на себе зобов'язання надати викривальні правдиві показання стосовно інших осіб, причетних до вчинення корупційного кримінального правопорушення.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та часткове відшкодування шкоди. Також при вирішенні питання щодо достатності міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 враховано його особу, а саме те, що він раніше не судимий (вимога - том 1, а.с. 222-224), на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває (том 1, а.с. 228, 229), має на утриманні двох малолітніх дітей 2012 та 2021 року народження (свідоцтва про народження - том 2, а.с. 21 (зворот), 22), активно займається волонтерською діяльністю (том 2, а.с. 18-20, 32), обвинуваченому встановлено III групу інвалідності (том 2, а.с. 25), за місцем проживання ОСОБА_2 скарг і зауважень щодо його поведінки і способу життя не надходило (том 1, а.с. 226-227).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Отже, із урахуванням викладеного, у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання.
15.1.Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Визначення тривалості іспитового строку належить до дискреційних повноважень суду у визначених ст. 75 КК України межах. Беручи до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, тривалість, характер та ступінь участі обвинуваченого у реалізації злочинного плану, суд вважає необхідним встановити ОСОБА_2 іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Зі змісту ч. 1 ст. 76 КК України вбачається, що покладення зазначених обов'язків є обов'язковим у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням.
16.Таким чином, судом встановлено, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.
Також судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
17.Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
17.1.У кримінальному провадженні № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року цивільні позови не заявлялись.
17.2.Підстав для застосування спеціальної конфіскації судом не встановлено.
17.3.Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.
17.4.Згідно зі ст. ст. 124, 368 КПК України, при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
Відповідно до наданих в судовому засіданні прокурором матеріалів, загальний розмір витрат на залучення експерта у кримінальному провадженні складає 133 114 грн за проведення: судової будівельно-технічної експертизи № 19/23-29 від 11 травня 2023 року (107 541 грн); за проведення судової економічної експертизи № СЕ-19/120-23/5589-ЕК від 30 травня 2023 року (11 233 грн); за проведення судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/120-23/7724-ПЧ від 08 серпня 2023 року (8 365 грн); за проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/120-23/7723-ДД від 18 серпня 2023 року (5 975 грн).
Угодою передбачено, що з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні мають бути стягнуті в розмірі 1/3 від загальної суми.
Враховуючи зазначене, стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає 1/3 частини розміру витрат на залучення експертів у кримінальному провадженні, що складає 44 371,33 грн (133 114 грн/3).
17.5.Суд встановив, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2023 року в справі № 991/9613/23 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України) накладено арешт на майно ОСОБА_2 , а саме на:
- квартиру АДРЕСА_2 шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У цьому кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_2 буде призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке в силу положень ст. 77 КК України не застосовуватиметься з огляду на те, що суд звільняє обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Незастосування такого додаткового покарання пов'язане саме зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, тобто виключно зі сприятливим перебігом іспитового строку, що на даний час не може бути вирішено наперед.
За таких обставин арешт майна, накладений ухвалою від 09 листопада 2023 року в справі № 991/9613/23 з метою забезпечення його конфіскації майна як виду покарання, необхідно залишити в силі.
17.6.При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи.
У зв'язку з тим, що речові докази суду не надавались, суд не вирішує їх долю з огляду на положення ч. 9 ст. 100 КПК України.
Документи, долучені до матеріалів кримінального провадження, підлягають залишенню при матеріалах кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 100 КПК України.
17.7.Зарахування строку попереднього ув'язнення.
Судом не встановлено, що відносно ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні застосовувався запобіжний захід. З огляду на це, підстав для зарахування строку попереднього ув'язнення немає.
17.8.Враховуючи особу обвинуваченого, умови угоди, зокрема в частині узгодженого покарання, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили не застосовувати до ОСОБА_2 запобіжний захід.
Керуючись вищенаведеним та на підставі ч. 4 ст. 469, ст.ст. 472-475 КПК України суд ухвалив:
1.Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 січня 2026 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року, укладену між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 .
2.Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України.
2.1.Призначити ОСОБА_2 покарання за частиною 1 статті 366 КК України у виді обмеженням волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної власності, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами на строк 3 (три) роки.
2.2.Згідно з частиною 5 статті 74 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за частиною 1 статті 366 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
3.Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
3.1.Призначити ОСОБА_2 покарання ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної власності, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами, на строк 3 (три) роки, та з конфіскацією майна.
3.2.Звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з випробуванням на підставі абзацу 2 частини 2 статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
3.3.Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
3.4.Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3.5.Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної власності, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами на строк 3 (три) роки підлягає реальному виконанню та виконується самостійно. Строк його відбування обчислювати з моменту набрання законної сили вироком суду.
3.6.Відповідно до ст. 77 КК України (в редакції, що діяла до 01 листопада 2024 року) при застосуванні ст. 75 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовувати.
3.7.Часткове відшкодування ОСОБА_2 шкоди розмірі 500 000 грн виконати шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області за такими реквізитами:
Отримувач: УКБ в Івано-Франківській області
Код ЄДРПОУ: 42753445
Рахунок: UA438201720344320031000055547
Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ
МФО: 820172
Призначення платежу: «відшкодування збитків у КП № 52022000000000436»
(а у випадку зміни реквізитів - за новими, які відповідають такому платежу) на загальну суму 500 000 грн упродовж 30 (тридцяти) робочих днів після набрання чинності вироком, яким затверджено угоду.
4.Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в сумі 44 371, 33 грн (сорок чотири тисячі триста сімдесят одну гривню 33 коп).
5.Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах справи.
6.Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
7.Залишити без змін арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2023 року в справі № 991/9613/23, а саме на: квартиру АДРЕСА_2 .
8.Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
9.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
10.Роз'яснити учасникам провадження, що згідно ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
11.Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Суддя ОСОБА_1