Справа № 991/2790/26
Провадження 1-кс/991/2806/26
30 березня 2026 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та
1.26 березня 2026 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Скарга обґрунтована тим, що 15 березня 2026 року ОСОБА_3 направив електронною поштою до НАБ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. За фактом можливого вчинення протиправних дій начальником Департаменту боротьби з наркозлочинністю НПУ - ОСОБА_4 , в.о. Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_5 , керівником Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у м. Києві - ОСОБА_6 , керівником Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Харківській області - ОСОБА_7 , керівником Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Одеській області - ОСОБА_8 , керівником Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області - ОСОБА_9 ;, керівником Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Львівській області - ОСОБА_10 , залучивши ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, зокрема, ФОП ОСОБА_11 (ІПН - НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , створили організовану злочинну групу, яка діє з метою забезпечення безперешкодного функціонування мережі «U420», яка здійснює системний збут продукції з вмістом психотропної речовини ADB-4en-PINACA через розгалужену мережу стаціонарних торговельних точок у місті Києві, Київській області, Дніпрі, Одесі, Львові та Харкові, а також через офіційний інтернет-сайт ІНФОРМАЦІЯ_1.
Механізм реалізації цієї схеми полягає у використанні службового становища посадових осіб Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками для невжиття заходів державного контролю, неініціювання включення ADB-4en-PINACA до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, блокування перевірок суб'єктів господарювання, фактичного невтручання правоохоронних органів у діяльність торговельних точок мережі «U420», а також координації діяльності підконтрольних фізичних осіб-підприємців, через яких формально здійснюється реалізація продукції.
Крім того, на переконання заявника, начальник Департаменту боротьби з наркозлочинністю НПУ - ОСОБА_4 , в.о. Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_5 , керівник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у м. Києві - ОСОБА_6 , керівник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Харківській області - ОСОБА_7 , керівник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Одеській області - ОСОБА_8 , керівник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області - ОСОБА_9 ;, керівник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Львівській області - ОСОБА_10 , маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних їм підприємствах. Вимога повідомлення зводилися до наступного - внести до ЄРДР вищевказані відомості.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 26 березня 2026 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
3.1.Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. У скарзі зазначив про розгляд справи за його відсутності. Доводи скарги підтримав, просив її задовольнити.
3.2.Представник НАБ України у судове засідання не з'явився, проте направив письмові заперечення на подану скаргу.
4.Дослідивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, заперечення представника НАБ України, слідчий суддя доходить таких висновків:
4.1.Оцінка скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії (у даному випадку внести відомості до ЄРДР); 2) наявності встановленого законом строку вчинення певної дії; 3) встановлення факту невиконання цього обов'язку у встановлений законом строк.
4.2.В ході судового розгляду встановлено, що 15 березня 2026 року ОСОБА_3 , як представником ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» подано до НАБ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
4.3.Вказана заява ґрунтується на тому, що рядом осіб, про яких зазначено вище вчиняються неправомірні дії, які були кваліфіковані заявником ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
4.4.Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298) встановлено таке: «Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.» Аналізуючи вказане вище можна констатувати, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення наявний короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, тому її можна вважати належною правовою підставою для вжиття органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК України.
5.З огляду на вимоги скарги та встановлені обставини, які викладені в заяві про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя констатує порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов'язок розгляду даного провадження.
6.Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
7.За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
8.Правила визначення підслідності, що визначені частиною п'ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб'єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Відтак, для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов'язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п'ятій статті 216 КПК України.
9.Так, до підслідності САП та НАБ України належить кримінальне провадження за фактом вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ст.ст. 364, 368, 369 КК України, якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державно або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Вказана заява стосується ймовірного вчинення кримінальних правопорушень начебто рядом фізичних осіб, юридичних осіб та представників органів державної влади. Із зазначеної скарги випливає, що заявник робить припущення, які не ґрунтуються на доказах.
10.Крім того, заявником не доведено у своїй скарзі розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ними шкоди, який би у дві тисячі і більше разів перевищував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
11.Відтак у заяві ОСОБА_3 не наведено достатніх даних та не підтверджено факти, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.
12.Таким чином, оцінюючи доводи скарги та матеріали, що додані до неї, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для надання заявнику можливості ініціювати початок кримінального провадження та, відповідно, необхідність відмови у задоволенні скарги.
Керуючись вищенаведеним та на підставі ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя постановив:
1.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без задоволення.
2.На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1