Справа № 164/1423/25 Головуючий у 1 інстанції: Невар О. В.
Провадження № 22-ц/802/453/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.
30 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ ТУ Ю» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник ОСОБА_2 , на заочне рішення Маневицького районного суду Волинської області від 03 листопада 2025 року,
ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Свої вимоги обґрунтували тим, що 15 травня 2019 року між ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20190515252267, відповідно до умов якого відповідачу було надано кошти на суму 10000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Згідно з п. 3.4 кредитного договору відповідач доручає позивачу в момент надання кредиту утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню відповідно до цього пункту договору. Тобто, на рахунок позичальника зараховується сума кредиту за вирахуванням суми зазначених авансових процентів.
Відповідно до п. 1.3 договору розмір процентної ставки за кредитом складає: за перший день користування кредитом - 32.16% в день, з другого дня користування кредитом та до кінця строку - 0.278% в день. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з п. 2.1 кредитного договору кредит надається шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на поточний рахунок чи платіжну карту відповідача.
При укладанні кредитного договору № 20190515252267 від 15 травня 2019 року сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов. Підписавши договір, відповідач засвідчила, що вона погодилася з його умовами. ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, перерахувавши на рахунок ОСОБА_1 кошти, визначені умовами договору.
Відповідач свої зобов'язання відповідно до умов укладеного кредитного договору № 20190515252267 від 15 травня 2019 року у повному обсязі не виконала.
Відповідно до п.п. 4.3.1, 4.3.2 кредитного договору відповідач зобов'язувалася погашати суму кредиту, нарахованих процентів та інших платежів згідно умов договору. ОСОБА_1 на виконання умов договору було здійснено лише часткову сплату коштів, що призвело до утворення заборгованості на загальну суму 27238 гривень 27 копійок, з них: 12597 гривень 84 копійки - заборгованість за тілом кредиту, 14267 гривень 96 копійок - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 372 гривень 47 копійок - пеня.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 20190515252267 від 15 травня 2019 року на загальну суму 27238 гривень 27 копійок та судові витрати по справі.
Заочним рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 03 листопада 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» заборгованість за кредитним договором № 20190515252267 від 15 травня 2019 року на загальну суму 27238 гривень 27 копійок.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення відсотків та штрафу, відповідач, в інтересах якої діє її представник, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача лише тіло кредиту за кредитним договором.
З апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує рішення, в частині стягнення відсотків за користування кредитом та штрафу, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 30 березня 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.
За частинами першою, другою статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що о 15 травня 2019 року між ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20190515252267, відповідно до умов якого відповідачу було надано кошти на суму 10000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Згідно з п. 3.4 кредитного договору відповідач доручає позивачу в момент надання кредиту утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню відповідно до цього пункту договору. Тобто, на рахунок позичальника зараховується сума кредиту за вирахуванням суми зазначених авансових процентів.
Відповідно до п. 1.3 договору розмір процентної ставки за кредитом складає: за перший день користування кредитом - 32.16% в день, з другого дня користування кредитом та до кінця строку - 0.278% в день. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з п. 2.1 кредитного договору кредит надається шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на поточний рахунок чи платіжну карту відповідача. При укладанні кредитного договору № 20190515252267 від 15 травня 2019 року сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов.
Підписавши договір, відповідач засвідчила, що вона погодилася з його умовами. ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, перерахувавши на рахунок ОСОБА_1 кошти, визначені умовами договору.
Відповідач свої зобов'язання відповідно до умов укладеного кредитного договору № 20190515252267 від 15 травня 2019 року у повному обсязі не виконала, у наслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
Відповідно до п.п. 4.3.1, 4.3.2 кредитного договору відповідач зобов'язувалася погашати суму кредиту, нарахованих процентів та інших платежів згідно умов договору. ОСОБА_1 на виконання умов договору було здійснено лише часткову сплату коштів, що призвело до утворення заборгованості на загальну суму 27238 гривень 27 копійок, з них: 12597 гривень 84 копійки - заборгованість за тілом кредиту, 14267 гривень 96 копійок - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 372 гривень 47 копійок - пеня.
Стороною відповідача не оспорюється укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів.
Відповідач заперечує щодо нарахування відсотків за кредитним договором, оскільки такі на думку скаржника позивачем не підтвердженні, а тому не підлягають стягненню.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦКУ процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п. 1.1. кредитного договору № 20190515252267 від 15.05.2019 року (далі - Кредитний договір) за цим Договором кредитор зобов'язався надати апелянту грошові кошти в кредит у сумі 10 000,00 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити інші платежі передбачені Договором.
Загальний розмір кредиту за цим Договором складає 13 216,00 гривень 00 копійок, що включає суму зазначену в п. 1.1 цього Договору та суму авансових процентів, що повинні бути сплачені за рахунок кредиту відповідно до п. 3.4 цього Договору.
Згідно п. 3.4. Кредитного договору сплата авансових процентів, що нараховані за період вказаний в п. 1.3. цього Договору та складають 3 216,00 грн. здійснюється Позичальником авансом вдень отримання кредиту. Для сплати цих процентів на вказану суму кредитор надає апелянту кредит. При цьому, з ціллю оплати зазначених процентів, апелянт доручає кредитору в момент такого надання утримати суму зазначених процентів з суми кредиту за вирахуванням суми зазначених авансових процентів.
Тобто, п. 1.1 Кредитного договору сторони визначили, що загальний розмір кредиту за цим договором складає 13 216,00 грн, що включає суму визначену в п.1.1. цього договору - 10 000,00 грн., яка перерахована на рахунок ОСОБА_1 та суму на покриття авансових процентів - 3 216 грн, що повинні були сплачені за рахунок кредиту відповідно до п. 3.4 договору. Повернення відповідних сум було передбачено графіком платежів, передбаченим п. 1.5 Кредитного договору.
ОСОБА_1 не оспорює умови договору, а відтак вони є обов'язковими до виконання.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Таким чином, нарахування суми заборгованості здійснюється від загального розміру кредиту - 13 216 грн.
Умовами кредитного договору встановлено, що загальна вартість кредиту для позичальника на дату укладення Договору становить 30 939,94 грн. (п. 5.6. Кредитного договору).
Пунктом 1.3 Кредитного договору визначено, що розмір процентної ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом - 32,16 % в день; з другого дня користування кредитом до кінця строку на який надається кредит 0,278 % в день. Тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору строк на який надавався кредит з моменту надання по терміни визначені в графіку платежів, вказаному в п. 1.5 цього Договору, з кінцевим терміном повернення - 14.05.2021 року (включно).
Апеляційним судом встановлено, що всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту (у випадку її встановлення), строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у Правилах надання кредитів, а у Кредитному договорі, який уклала відповідач шляхом особистого підписання.
Згідно з п. 1.5. Кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюватиметься згідно зазначеного графіку платежів, який передбачає кількість платежів, їх орієнтовний розмір та періодичність внесення.
Пунктом 5.2. Кредитного договору визначено , що ( п. 5.2.1.) у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, у другу чергу ( п .5.2.2.) сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості:- строкові зобов'язання по процентам;- строкові зобов'язання по кредиту, у третю чергу ( п. 5.2.3.) здійснюється сплата інших платежів за Договором.
При подачі позовної заяви позивачем долучено копію виписки по фінансовому кредитному договору № 20190515252267 від 15.05.2019, відповідно до якої від ОСОБА_1 за період 11.06.2019 по 15.09.2019 регулярно надходили платежі, з яких: 618,16 грн. - сума погашення кредиту 3 451,84 грн. - сума погашення процентів; загальний розмір яких складає 4 070,00 грн., що не заперечується скаржником.
Отже, зробивши часткові оплати з метою виконання умов Кредитного договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за Кредитним договором.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144це18) та від 23 грудня 2020 року по справі №127/23910/14-ц, а саме судом зазначено: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу або суми санкцій є тією, яка свідчить про визнання боргу.
Таким чином, загальна сума заборгованості за Кредитним договором № 20211116703040 від 16.11.2021 року станом на дату подачі позовної заяви становила - 27 238,27 гривень 27 копійок, яка складається з наступного: 12 597,84 гривень 84 копійки - заборгованість за кредитом; 14 267,96 гривень 96 копійок; 372,47 гривні 47 копійок - сума штрафних санкцій, що підтверджується випискою по договору № 20190515252267 від 15.05.2019 та довідка 368/03062025 від 03.06.2025 року.
Названі докази на підтвердження суми заборгованості ґрунтуються на умовах Кредитного договору та узгоджуються з матеріалами справи.
Всі платежі відповідача за Кредитним договором були враховані у виписці по договору № 20190515252267 від 15.05.2019 року. Сума заборгованості відповідача за Кредитним договором відповідно до виписки по договору № 20190515252267 від 15.05.2019 року та довідки № 368/03062025 від 03.06.2025 року підрахована з урахуванням всіх платежів відповідача.
Заперечуючи необхідність сплати відсотків та штрафних санкцій, які визначені судом, ОСОБА_1 не подавала свій розрахунок заборгованості за кредитним договором, на спростування розміру заборгованості.
У відповідності до Постанови Верховного Суду від 11.07.2018 р. по справі №753/7883/15 доводи сторони про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
Апелянт помилково ототожнює проценти, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими їй позивачем у відповідності до умов Кредитного договору (статті 1048 та 1056-1 ЦК України) та процентів, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання, тобто у випадку, коли сума кредиту за Кредитним договором не повертається позичальником у визначений ним строк (частина друга статті 625 ЦК України).
Таким чином суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачем належним чином підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем за відсотками в розмірі 14267, 96 гривень, а тому такі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Помилковими є твердження апелянта про те, що в період дії воєнного стану, вона як спожива, звільняється від сплати будь - яких штрафних санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений 15 травня 2019 року, розмір заборгованості розрахований до 15 травня 2021 року тобто до введення воєнного стану та набрання чинності ЗУ від 15.03.2023 року на який покликається в апеляційній скарзі ОСОБА_1 ..
Колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Заочне рішення Маневицького районного суду Волинської області від 03 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя:
Судді: