Справа № 758/7428/24
Категорія
27 березня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В. ,
при секретарі - Крупина Ю. А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Подільського районного суду м. Києва від 5 травня 2025 р. та відвід експертів у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про поділ майна подружжя, -
В провадженні Подільського районного суду м.Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про поділ майна подружжя.
Під час підготовчого провадження у справі позивач долучив висновок експертів за результатами проведення комплексної будівельно-технічної експертизи від 01.08.2024 №25/06-24 КСЕ, складений експертами Стасюк М.Ю. та Махинею О.М.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 05.05.2025 р. за результатами проведення підготовчого судового засідання ухвалено:
- клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про продовження процесуального строку для подання відзиву - залишити без задоволення, роз'яснивши право подати нові докази разом з клопотанням про поновлення строку на їх подання з поважних причин;
- третім особам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 встановлено 15-денний строк з дня отримання копії ухвали на подання пояснень третіх осіб; а позивачу та відповідачу - 15 денний строк на подачу відповіді учасників справи на такі пояснення;
- призначено справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про поділ майна подружжя - до розгляду по суті, закривши підготовче засідання.
21.09.2025 від ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 надійшла заява про роз'яснення ухвали Подільського районного суду м. Києва від 05.05.2025р., якою суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
25.09.2025 від ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 надійшла заява про відвід експертів.
Вимоги заяви про роз'яснення ухвали суду обґрунтовані тим, що адвокатом Шестаковою Юлією Володимирівною подано в інтересах позивача заяву від 12 жовтня 2024 року про зміну предмету позову, якою збільшено розмір позовних вимог. Заявник зазначає, що питання прийняття або повернення судом цієї заяви взагалі не вирішувалося.
Ухвалюю Подільського районного суду м. Києва від 02 квітня 2025 року прийнято заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справа про поділ майна подружжя в редакції від 29.01.2025 р. Виключено з числа третіх осіб, які не заявляють вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 . Ціною позову у заяві від 29.01.2025 р. зазначено так само, як і у заяві по суті від 12.10.2024 - 14 635 400,53 грн.
Як зазначає представник відповідача, у судовому засіданні 05 травня 2025 року судом не вирішені клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, не вирішене питання щодо прийняття до розгляду заяви представника позивача ОСОБА_1 від 12 жовтня 2024 року про зміну предмету позову, не вирішена доля частини позовних вимог, що стосуються третьої особи ОСОБА_7 , які вже відсутні в прийнятій судом заяві представниці позивача від 29 січня 2025 р.
Посилаючись на вказані обставини адвокат Кузьменко М.В. зазначає, що не може остаточно визначитися з тим, які саме вимоги лишилися предметом розгляду судом у справі, та з яких підстав вони будуть розглядатися, й на підставі яких саме доказів позивача суд буде розглядати вимоги, адже питання виключення з числа доказів позивача за його клопотанням не вирішене судом.
Висловлює позицію, що оскільки заява ОСОБА_1 від 12 жовтня 2024 року не була прийнята судом, то немає підстав вважати, що судом прийняті долучені до вказаної заяви докази.
Також зазначає, що вважає заяву адвоката Шестакової Юлії Володимирівни від 29 січня 2025 р. такою, що одночасно змінювала предмет і підстави позову. В первісній позовній заяві заявлена вимога про поділ спільного майна подружжя щодо поділу стверджуваного позивачем його боргових зобов'язань перед ОСОБА_7 , яка вже відсутня у прийнятій судом заяві представниці позивача про зміну предмету позову від 29 січня 2025 року.
Посилаючись на те, що ухвала Подільського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року не визначає однозначно переліку вимог, які будуть розглядатися, та підстав вимог, наявність яких буде предметом дослідження судом, чим як зазначає адвокат Кузьменко М.В. заважає йому підготуватися до розгляду справи, адже йому не відомий остаточний зміст вимог, які розглядаються судом, їх підстав та доказів, просить роз'яснити ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року.
Вимоги заяви про відвід експертів обґрунтовані тим, що стороною позивача до суду наданий висновок експертів за результатами проведення комплексної Будівельно-технічної експертизи по даній справі від 01 серпня 2024 року № 25/06-24 КСЕ, яка проведена судовим експертом Махинею Олександром Миколайовичем, разом з судовим експертом Стасюк Марією Юріївною. Експерт Махиня Олександр Миколайович залучений на підставі договору між позивачем та фізичною особою підприємцем Махинею О.М. від 25 червня 2024 року про проведення судової експертизи з наданого переліку питань та надання висновку.
Як видно з Реєстру атестованих судових експертів Махиня Олександр Миколайович на час складання висновку № 25/06-24 КСЕ у період з 25 червня 2024 року по 01 серпня 2024 року мав експертну спеціальність «10.6 Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів.». Водночас договір з позивачем від 25 червня 2024 року, окрім проведення будівельно-технічної експертизи, стосувався також питань оціночно-будівельної експертизи, з яких Махиня Олександр Миколайович атестованим судовим експертом не є, а відтак і не мав права проводити відповідні дослідження. На підставі договору з позивачем від 25 червня 2024 року судовий експерт Махиня Олександр Миколайович організував проведення із порушенням встановленого законом порядку.
Махиня О.М. фактично самовільно залучив до проведення комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи судового експерта Стасюк Марію Юріївну , з якою зі стороною позивача жодних договорів на проведення експертизи не укладалось. Таким чином, судовим експертом Махинею Олександром Миколайовичем порушені вимоги ст.4 Закону України «Про судову експертизу» щодо незалежності судового експерта та правильності його висновку. Крім того, висновків будівельно-технічної експертизи щодо стану двокімнатних квартир №№ 31 , АДРЕСА_2 та проведення в них на замовлення позивача ремонтно-будівельних робіт у 2018 (2019) роках, експерт дійшов виключно на підставі оцінки наданих позивачем доказів, що належить до компетенції суду, не провівши ніяких досліджень, окрім вимірювань квартир та порівнянь фотознімків без дат.
У заяві по відвід експерта заявник зазначає, що з'ясування обставин проведенням оціночно-будівельної експертизи виходить за межі спеціальних знань судового експерта Махині Олександра Миколайовича, в частині досліджень питань та висновків комплексної експертизи, які проводила та дійшла судовий експерт Стасюк Марія Юріївна, яка не мала взагалі права проводити дослідження. Відсутність КВЕДів 69.10 та 71.20 у судового експерта Махині О.М. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 24.09.2025 12:28:48, виданого на мій запит.
Посилаючись на те, що відповідно до ст.38 ЦПК України секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу, а експерт не може брати участь у розгляді справи, якщо з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань, Кузьменко М.В. просив відвести від участі в розгляді справи судових експертів Махиню Олександра Миколайовича та Стасюк Марію Юріївну.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Шестакова Ю.В. просила відмовити у роз'ясненні ухвали суду від 05.05.2025 з тих підстав, що ухвала є зрозумілою, а заява про роз'яснення за своїм змістом не відповідає характеру заяв про роз'яснення рішення.
Також адвокат Шестакова Ю.В. просила відмовити у задоволенні заяви про відвід експертів, адже таких суд не залучає, висновок вже складено, доводи ОСОБА_2 можуть стосуватися недопустимості доказів, а не відводу експертів.
Представник ОСОБА_3 адвокат Кузьменко М.В. у судове засідання не з'явився, просив відкласти розгляд справи, посилаючись на продовження хвороби.
Зважаючи на наполегливі зауваження Шестакової Ю.В. на дії головуючого щодо відкладення розгляду справи, яка посилалась на неоднакове ставлення до учасників справи та сприяння Кузьменку М.В. у затягуванні розгляду справи через задоволення його клопотань про відкладення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання 27.03.2026 (яке заявлене вдруге поспіль) та можливість розгляду заяв ОСОБА_2 без його участі, адже суд з вересня 2025 року не мав можливості розглянути заяви через проблеми з ВКЗ, відсутністю електроенергії або поданими клопотаннями про відкладення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши заяви та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
За правилами ст. 271 ЦПК України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
В пункті 21 Постанови №14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Отже, суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Таким чином, є дві умови, за яких роз'яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов'язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.
Відтак, роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Зі змісту заяви про роз'яснення ухвали суду від 05.05.2025 вбачається, що заявник просить роз'яснити зміст позовних вимог, їх підстави та докази сторони позивача, які будуть розглядатися у справі. При цьому, сам заявник зазначає, що суд прийняв до розгляду в даній справі позовну заяву (вимоги) в редакції від 29 січня 2025 р.
Оскільки доводи ОСОБА_2 зводяться до його прохання роз'яснювати не ухвалу суду, а зміст позовних вимог, а також прохання до суду, щоб суд перерахував докази сторони позивача, суд констатує, що за своїм змістом заява ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали суду не відповідає суті процедури роз'яснення судового рішення.
При цьому, суд звертає увагу, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення; ухвала є цілком зрозумілою та роз'ясненню не підлягає.
Ухвала була предметом перегляду судом апеляційної інстанції, який виснував про її законність, обґрунтованість, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення по вказаній справі.
Відповідно до ч.2 ст. 38 ЦПК України експерт або спеціаліст не може брати участь у розгляді справи, якщо з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.
Щодо заяви про відвід експертів, суд звертає увагу на те, що висновок експерта вже наявний в матеріалах справи, складався на замовлення позивача та вже набув статусу доказу по справі.
Доводи представника відповідача про відсутність експертної спеціалізації у експерта Махині О.М. , з яким було укладено договір, та його самовільне, як зазначає ОСОБА_2 , залучення до проведення експертизи Стасюк М.Ю. , є доводами, які суд може розглядати в контексті неналежності та недопустимості доказів, а не в контексті відводу експертів, які не беруть участь у справі, вже склали висновок, який наявний в матеріалах справи та оцінюватиметься судом на стадії прийняття судового рішення по суті.
Відтак, підстав для задоволення заяви про відвід експертів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 36, 38, 271 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Подільського районного суду м. Києва від 5 травня 2025 р. та відвід експертів у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про поділ майна подружжя - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяТ. В. Войтенко