Справа № 519/522/26
Провадження № 1-кс/519/99/26
30.03.2026 м. Південне
Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Південне клопотання слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Калуга, Калужської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, зі слів одруженого, працюючого у ДП МТП «Південний» на посаді докера-механізатора, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Судом встановлено, що СВ відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026161200000171 від 20.03.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
На підставі подальших Указів Президента України, які затверджені Законами України, які набрали законної сили, строк дії воєнного стану в Україні безперервно продовжувався і продовжував діяти станом на 16.03.2026.
ОСОБА_4 , постійно мешкав в Україні та достовірно знав про дію в Україні воєнного стану.
16.03.2026 року, в вечірній час доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 перебував біля під'їзду №3 прилеглої території будинку АДРЕСА_2 , та у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного часу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 16.03.2026 року, в вечірній час доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 , діючи умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, достовірно знаючи про дію в Україні воєнного стану, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, перебуваючи біля під'їзду №3 прилеглої території будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу таємно викрав припаркований велосипед марки «Curtis», який належить потерпілому ОСОБА_7 та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду в розмірі 6900 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід, у вигляді нічного домашнього арешту та покласти на підозрюваного визначені процесуальні обов'язки.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_4 органом досудового розслідування 24.03.2026 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та йому 30.03.2026 надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:
-Протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 16.03.2026;
-Протоколом огляду місця події від 16.03.2026;
-Протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 20.03.2026;
-Протоколом огляду предмету від 20.03.2026;
-Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками 20.03.2026;
-Пояснення ОСОБА_4 від 20.03.2026;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є обґрунтованою.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .
Слідчий суддя доходить висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, вік та стан здоров'я, загалом негативну характеристику, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний вину визнає, раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, зі слів одружений, не має утриманців.
За таких обставин та даних про особу підозрюваного достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки є нічний домашній арешт.
Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , у період часу з 21.00 години до 06.00 годин, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків спрацювання сигналу повітряної тривоги та необхідності переміщення у сховище в період сигналу повітряної тривоги;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 передати на виконання до ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Встановити строк дії ухвали та обов'язків, покладених судом, терміном до закінчення строку досудового розслідування, а саме до 24.05.2026.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 196 КПК України копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8
Копію ухвали отримав: «___» год. «___» хв. «___» __________2026 року
Підозрюваний: __________________ ОСОБА_4