Справа № 522/21705/15-ц
Провадження № 2-з/522/224/26
30 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 522/21705/15-ц, в якій, з посиланням на ст. с. 149-150 ЦПК України, просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким особам здійснювати реєстраційні дії, змінювати власника, укладати договори щодо відчуження, вчиняти будь-які дії, пов'язані зі зміною прав на майно; заборонити фактичні дії (за потреби) передавати майно третім особам, змінювати користування, здійснювати виселення.
В обґрунтування заяви зазначає, що у межах даної справи судом раніше було вжито заходів забезпечення позову, однак відповідачем подано заяву про їх скасування, у зв'язку з чим існує реальна загроза їх скасування, однак ризики, які були підставою для забезпечення позову не зникли та навіть посилились. Посилається на те, що на сьогодні існує реальна загроза негайного відчуження спірного майна, перереєстрації прав на третіх осіб, створення штучного статусу «добросовісного набувача», унеможливлення виконання майбутнього рішення суду. Вважає, що подання заяви про скасування заходів забезпечення позову саме по собі підтверджує намір відповідача усунути обмеження та здійснити подальші дії щодо майна.
Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову порушить право на ефективний судовий захист.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що суд має право за заявою учасника справи вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Водночас, як слідує з матеріалів даної справи, у жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Носенко О. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
У рамках розгляду даної справи ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.01.2026 за заявою ОСОБА_1 вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського управління юстиції вносити зміни до Єдиного державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2017 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Носенко О. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.
Постановою Одеського апеляційного суду від 09.12.2025 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2017 змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення залишено без змін.
Отже, у справі ухвалено остаточне судове рішення, яке набрало законної сили 09.12.2025 та яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
При цьому чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено можливості вирішення питання про забезпечення позову у справі, розгляд якої завершено.
У такому випадку не буде забезпечено мети інституту забезпечення позову.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не узгоджується з вимогами цивільного процесуального законодавства та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
30.03.2026