Справа № 296/10094/23
2/296/952/25
"06" жовтня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пшегалінській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2023р. представник АТ «Сенс Банк» звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 631335968 у розмірі 39524,54 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача вказує, що 10.01.2020р. ОСОБА_1 уклав з АТ «АЛЬФА-БАНК», яке 12.08.2022р. змінило найменування на АТ «Сенс Банк», угоду № 631335968 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії (надалі - Договір). Відповідно до умов договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник у відповідних порядку та умовах зобов'язався повернути кредит, виплачувати проценти за користування ним, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на відповідних умовах.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту.
ОСОБА_1 не повернув своєчасно Банку грошові кошти, внаслідок чого станом на 22.01.2023р. заборгованість за кредитним договором становить 39524,54 грн. З огляду на зазначене представник позивача просить задовольнити вимоги позовної заяви у повному обсязі.
Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 07.02.2024 позов задоволено, та стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631335968 від 10.01.2020р. у розмірі 39524,54 грн. та сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн.
17.06.2024 відповідачем у справі - ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 09.04.2024 скасовано заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира у справі № 296/10094/23 від 07.02.2024 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 07.08.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
Представником позивача було подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представником відповідача у справі Шелепою С.А. неодноразово були подані заяви про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням у відпустці та на лікарняному. Однак, доказів поважності причин неприбуття в судове засідання суду надано не було.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що 10.01.2020р. ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» угоду № 631335968 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Відповідно до умов договору ліміт кредитної лінії становить 200000,00 грн., процентна ставка за користування кредитною лінією встановлена у розмірі 24% річних.
Згідно паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами, строк кредитування становить 12 місяців з можливістю пролонгації.
В подальшому, 12.08.2022р. загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесений до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022р.
Банк перед відповідачем свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав останньому можливість розпорядитися кредитними коштами.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № 631335968 від 10.01.2020р. станом на 22.01.2023р. становить 39524,54 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 23709,00 грн.; заборгованість за відсотки за користування кредитом - 158,00 грн.; заборгованість за прострочене тіло кредиту - 14877,78 грн.; відсотки за прострочену заборгованість - 779,76 грн. (а.с. 8).
З метою досудового та добровільного врегулювання спору, АТ «Сенс Банк» 25.04.2023р. на адресу позичальника було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, яку ОСОБА_1 залишив без відповіді (а.с. 19).
За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України, визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так, у даному випадку між сторонами виникли кредитні правовідносини. Сторонами узгоджено всі істотні умови договору, про що свідчать підписи сторін. Факт отримання кредиту підтверджується наданою до суду випискою по банківському рахунку.
Доказів про погашення кредиту у повному обсязі відповідачем до суду не надано, що свідчить про порушення кредитного зобов'язання.
Фактичне користування кредитними коштами підтверджено виписками по рахунку відповідача, які є належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19).
Зважаючи на приписи ч.1 ст.13 ЦПК України, а також враховуючи, що факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення заборгованості за кредитом в сумі 39524,54 грн.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач стверджує, що Банк пропустив строк позовної давності у три роки, оскільки прострочення платежів почалося в лютому-березні 2020 року, а до суду банк звернувся тільки в жовтні 2023 року.
Щодо вказаного твердження відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як встановлено ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини першої статті 264ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Згідно зі ст.257 та ч.3 ст.267ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст.261 ЦК України).
Суд вважає, що у цих правовідносинах слід застосовувати положення закону про загальний строк позовної давності тривалістю у 3 роки.
При цьому, за змістом норми ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.
Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Як свідчать матеріали справи, датою звернення позивача із даною позовною заявою є 29.09.2023, згідно штемпелю на поштовому конверті (а.с. 26).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, оскільки з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду 06 вересня 2023 року у справі №910/18489/20, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі 947/8885/21.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 карантин був відмінений з 30.06.2023.
Крім того, продовження строку позовної давності передбачено п. 19 Перехідних положень ЦК України відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, позивачем строк позовної давності не пропущено.
За вказаних вище обставим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК з відповідача на користь АТ«СЕНС БАНК» підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений останнім при подачі позовної заяви.
Керуючись ст.4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631335968 від 10.01.2020р. у розмірі 39524,54 грн. та сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В. П. Маслак