Рішення від 30.03.2026 по справі 278/2319/25

Справа № 278/2319/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася із позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2113051203297 від 10.05.2021 року, що станом на 13.05.2025 становить 51679,76 грн, яка складається із: 4400,00 грн - заборгованості за основним зобов'язанням, 47279,76 грн - заборгованості за процентами, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.05.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг №2113051203297, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 4400,00 грн строком на 16 днів з граничним терміном кредитування 1 рік та процентною ставкою 2% в день.

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступає ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників за вказаним договором про надання фінансових послуг.

Відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги за договором про наданні фінансових послуг №2113051203297 від 10.05.2021 ТОВ «Коллект Центр».

Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, внаслідок чого станом на 13.05.2025 року утворилась заборгованість у загальній сумі 51679,76 грн, яка складається: із заборгованості за тілом кредиту 4400,00 грн, заборгованості за відсотками 47279,76 грн; у зв'язку із чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 14.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін (а.с. 88-89).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви і доданих до неї документів направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання (а.с. 71, 92), проте поштове відправлення відправлення повернулось на адресу суду неврученим із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 93-94).

Заяв по суті справи до суду не надійшло, відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.

Жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

10.05.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг № 2113051203297 «Стандартний» на суму 4400,00 грн. (а.с.27-29).

ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладання вищевказаного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів па сайті ТОВ «Служба миттєвого кредитування», з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» мала перерахувати грошові кошти (а.с.29).

Згідно п. 1.1. договору, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати відповідачу кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4400,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору, кредит надається на строк, зазначений у заяві- анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною (копії додаються), орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Згідно п. 1.4. договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в).

д) тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. п. 1.4.1., 1.4.2. договору, нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Згідно п. 1.9. договору, граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.

На виконання умов укладеного договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» 10.05.2021 перерахувало грошові кошти на рахунок відповідача у розмірі 4400,00 грн, що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей» від 04.02.2025, згідно якого на підставі укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей», здійснено переказ грошових коштів на карту НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , за номером договору № 2113051203297, у сумі 4400,00 грн (а.с. 69).

З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Служба миттєвого кредитування», вбачається, що відповідач має заборгованість у вказаному у позові розмірі (а.с. 8-9).

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №1-12,відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про наданні фінансових послуг № 2113051203297 від 10.05.2021 (а.с. 12-16).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про наданні фінансових послуг №2113051203297 від 10.05.2021 (а.с. 30-40).

Станом на 13.05.2025 виникла заборгованість, яка утворилась у загальній сумі 51679,76 грн., яка складається: із заборгованості за тілом кредиту - 4400,00 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги - 47279,76 грн.

Отже, на підставі ст. ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про наданні фінансових послуг № 2113051203297 від 10.05.2021.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію'встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію'моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію'визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509, 510, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 525, 625 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Встановлено, що ОСОБА_1 , як позичальник отримав кошти за договором про надання фінансових послуг у сумі 4400,00 грн, що підтверджується листом ТОВ ВК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 10.12.2024 та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, не повернув їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу (а.с. 12).

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданими позивачем у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, відповідач має заборгованість на загальну суму 51679,76 грн, з яких 4400,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) та 47279,76 грн - заборгованість за відсотками.

Судом також встановлено, що проценти за користування кредитними коштами нараховуються щоденно, а процентна ставка є змінюваною та залежить від фактично строку користування кредитом і становить 2 % - впродовж орієнтовного строку повернення кредиту 18 днів; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою. Граничний строк кредитування становить 1 рік.

Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами цього Договору.

Тому суд приходить до висновку про стягнення заборгованості, в межах заявлених позовних вимог, у сумі 51679,76 грн з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр».

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується: договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявкою про надання юридичної допомоги № 745 від 01.03.2025 з приводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; витягом з акту № 6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 на суму 16000,00 грн.

Керуючись ст. 137 ЦПК України, з урахуванням викладеного, принципи розумності і співмірності, суд дійшов висновку, що на користь відповідача підлягають стягненню понесені і документально підтвердженні витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Враховуючи категорію і складність даної справи, обсяг робіт виконаних адвокатом, з огляду на те, що позивач поніс судові витрати на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги, що підтверджено належними доказами; суд вважає, що вимога представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню і стягує з відповідача на користь позивача 5000,00 грн понесених ним витрат на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги.

Суд вважає, що такий розмір витрат на правничу допомогу є реальним, обгрунтованим та співмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки судом позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за кредитним договором послуг №2113051203297 від 10.05.2021 у сумі 51679,76 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4400,00 грн та заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 47279,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місце знаходження: місто Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя О. М. Дубовік

Попередній документ
135255190
Наступний документ
135255192
Інформація про рішення:
№ рішення: 135255191
№ справи: 278/2319/25
Дата рішення: 30.03.2026
Дата публікації: 01.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.03.2026)
Дата надходження: 13.05.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором