з питань залишення позову без розгляду
27 березня 2026 рокусправа № 380/22030/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; НОМЕР_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), в якій просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 06.03.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок з 06.03.2022 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній з 29.01.2020), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від представника Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Вказана заява обґрунтована тим, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2024 №116 солдата ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 23.04.2024.
Військова частина НОМЕР_1 в наказі про виключення із списків військової частини повідомила позивача про нараховані та виплачені суми.
У жовтні 2025 року (через півтора року після виключення із списків) позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 щодо перерахунку грошового.
До суду з позовом позивач звернувся 05.11.2025, тобто із значним пропуском тримісячного строку, встановленого ст.233 КЗпП України.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд враховує таке.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 згаданої статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення згаданим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 згаданого Кодексу.
Суд звертає увагу, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною першою та другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Так, колегія суддів Верховного Суду в постанові від 25.07.2025 у справі №620/4619/24 дійшла висновку, що початок перебігу строку звернення до суду, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
З огляду на обставини цієї справи, для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом слід з'ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача до моменту звернення до суду із цим позовом, з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
Аналогічна правова позиція викладена також і в постановах Верховного Суду від 30.05.2025 у справі №380/19729/24, від 18.04.2025 у справі №260/1955/24, від 30.04.2025 у справі № 80/9085/24, від 22.05.2025 у справі №620/15959/24, від 20.06.2025 у справі №520/30126/24, від 24.06.2025 у справі №480/10675/24, від 03.07.2025 у справі №560/15912/24, від 25.07.2025 у справі №620/4619/24.
Суд звертає увагу, що відповідач, стверджуючи про порушення позивачем строків звернення до суду з цим позовом, не надає жодних доказів письмового доведення до відома позивача сум, нарахованих та виплачених йому при виключенні зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
За таких обставин, суд приходить висновку, що у даній справі відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, передбачені ст.240 КАС України. Відтак, заява представника Військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 3, 121, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна