30 березня 2026 рокусправа № 380/25438/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на заяву від 25.11.2025 про підготовку та надання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з врахуванням процентної надбавки за вислугу років., щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у розмірах встановлених з 01.01.2022 та з 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини).
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що він є пенсіонером Міністерства оборони України, має статус учасника бойових дій та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, де отримує військову пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Ознайомившись із матеріалами своєї пенсійної справи (шляхом отримання відповідних копій на свій запит від пенсійного органу), Позивач з'ясував, що складові його грошового забезпечення (посадовий оклад та оклад за військовим званням) обчислені відповідальними органами виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018, тобто з розрахункової величини 1762,00 грн.
Позивач наголошує, що у зв'язку з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 (якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103), відновила свою чинність первинна редакція пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704. Відповідно, він набув беззаперечне право на перерахунок пенсії з урахуванням нових, законодавчо збільшених розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законами про Державний бюджет України станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.
З метою реалізації свого права на належне пенсійне забезпечення, 25.11.2025 Позивач звернувся до Відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) із письмовою заявою про підготовку та видачу відповідних оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 2022 та 2023 роки. Однак, всупереч вимогам Закону України «Про звернення громадян» та статті 40 Конституції України, жодної відповіді (ані про задоволення заяви, ані про мотивовану відмову) у встановлений законом місячний строк він не отримав. Таку поведінку суб'єкта владних повноважень Позивач розцінює як відверту та протиправну бездіяльність, що змусило його звернутися за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою від 02 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
27.01.2026 від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому ІНФОРМАЦІЯ_4 заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Свою правову позицію Відповідач обґрунтовує тим, що чинним законодавством (зокрема, пунктами 1-3 Порядку № 45) передбачено чіткий, вичерпний та послідовний алгоритм дій державних органів при проведенні перерахунку військових пенсій. Цей механізм розпочинається виключно після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про зміну розміру грошового забезпечення, після чого уповноважені органи отримують від структурних підрозділів Пенсійного фонду України списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Відповідач стверджує, що оформлення та видача довідок на підставі індивідуальних заяв пенсіонерів, поза межами визначеної Порядком № 45 процедури (тобто без наявності відповідних списків від ПФУ), нормативно-правовими актами не передбачена.
Крім того, Відповідач акцентує увагу суду на відсутності рішень Кабінету Міністрів України щодо загального підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців після 2018 року. На думку органу комплектування, сама по собі щорічна зміна розміру прожиткового мінімуму в законах про Державний бюджет України не є самостійною та достатньою підставою для індивідуального перерахунку пенсії. З огляду на ці обставини, Відповідач вважає, що діяв виключно в межах наданих йому повноважень, а тому законні підстави для визнання його бездіяльності протиправною та зобов'язання видати оновлені довідки повністю відсутні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення Відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд
Позивач ОСОБА_1 , є пенсіонером Міністерства оборони України та має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 .
З 04.07.2019 Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує військову пенсію за вислугу років (загальна вислуга становить 30 років) відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком та протоколом за пенсійною справою № 1301020167, грошове забезпечення для обчислення пенсії Позивачу було визначено з урахуванням посадового окладу в розмірі 8460,00 грн та окладу за військовим званням «підполковник» у розмірі 1410,00 грн.
Дослідивши вказані суми, суд встановив, що базові оклади розраховані уповноваженим органом виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом виключно на 01 січня 2018 року (тобто із застосуванням «замороженої» розрахункової величини 1762,00 грн).
У подальшому, незважаючи на щорічне законодавче зростання розміру прожиткового мінімуму, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням Позивача Відповідачем не переглядався та не оновлювався.
З метою захисту своїх соціальних прав та реалізації права на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму (відповідно до Законів про Державний бюджет України на 2022 та 2023 роки), 25.11.2025 Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою.
У вказаній заяві просив оформити та направити до ГУ ПФУ у Львівській області оновлені довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023.
Позивач вимагав зазначити у цих довідках відомості про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня відповідного календарного року (2022 та 2023 років відповідно), на належний тарифний коефіцієнт згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Вказана заява отримана Відповідачем, проте, станом на день звернення Позивача з адміністративним позовом до суду (грудень 2025 року), жодної відповіді по суті порушених питань Відповідач Позивачу не надав.
ІНФОРМАЦІЯ_4 запитувані довідки про розмір грошового забезпечення станом на 2022 та 2023 роки не виготовив та до органу Пенсійного фонду не надіслав, так само як і не надав Позивачу письмової мотивованої відмови у їх видачі. Вказані обставини Відповідачем у відзиві не спростовані.
Вважаючи таку бездіяльність суб'єкта владних повноважень відверто протиправною та такою, що прямо перешкоджає реалізації права на належне пенсійне забезпечення, Позивач звернувся до суду за захистом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, аргументам Позивача та запереченням Відповідача, суд керується наступними мотивами та нормами матеріального і процесуального права.
Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності Відповідача по нерозгляду заяви від 25.11.2025
Надаючи оцінку діям (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень в частині розгляду звернення Позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Це конституційне право гарантує особі можливість ініціювати перед суб'єктом владних повноважень вирішення питань, що належать до його компетенції, та вимагати від держави належного реагування.
Порядок практичної реалізації цього конституційного права детально регламентований Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР. Згідно з частиною першою статті 15 цього Закону, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено імперативні строки: звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Суд наголошує, що право громадянина на звернення нерозривно пов'язане з обов'язком органу влади не лише формально прийняти такий документ, але й надати вичерпну, мотивовану та обґрунтовану відповідь по суті порушених питань. Мовчання органу державної влади у відповідь на законне звернення громадянина є грубим порушенням принципів належного урядування (good governance) та правової визначеності.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заява Позивача від 25.11.2025 про видачу довідок для перерахунку пенсії отримана Відповідачем.
Проте, всупереч вищевказаним вимогам закону, жодної відповіді (ані про задоволення прохання, ані про відмову із наведенням відповідних мотивів та роз'ясненням порядку оскарження) у встановлений законодавством строк (зокрема, до 25.12.2025) надано не було.
Відповідач у своєму відзиві факт ненадання відповіді не спростував та належних доказів зворотного (наприклад, копії листа з відповіддю та доказів його направлення Позивачу) суду не надав.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; добросовісно; розсудливо.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 допустив протиправну бездіяльність щодо несвоєчасного та неналежного розгляду заяви Позивача, у зв'язку з чим позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання Відповідача підготувати та надати довідки станом на 01.01.2022 та 01.01.2023
Оцінюючи наявність у Позивача права на отримання оновлених довідок та обов'язок Відповідача їх видати, суд керується наступним.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби»
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено гарантію соціального захисту військових пенсіонерів, згідно з якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають обов'язковому перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій діючих військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Реалізуючи делеговані повноваження, Уряд прийняв постанову від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою було кардинально змінено структуру грошового забезпечення та затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів.
Суд звертає увагу, що у первинній редакції пункту 4 Постанови № 704 чітко визначалося: розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Тобто Кабінет Міністрів України заклав гнучкий механізм: у разі щорічного зростання державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму), автоматично зростає розрахункова база окладів.
Проте, згодом, пунктом 6 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 до вказаного пункту були внесені зміни: слова « 1 січня календарного року» було замінено словами « 1 січня 2018 р.», тим самим штучно «заморозивши» розрахункову величину для військових на рівні 1762 грн, незалежно від подальших інфляційних процесів та зміни законодавства.
Суд наголошує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишене без змін та набрало законної сили згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, пункт 6 Постанови № 103 визнано протиправним та скасовано.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Правовим наслідком скасування судом змін, внесених Постановою № 103, є відновлення дії попередньої редакції нормативно-правового акта. З огляду на це, з 29.01.2020 (дати набрання чинності рішенням суду у справі № 826/3858/18) відновила свою дію первинна редакція пункту 4 Постанови № 704. З цього моменту норма права знову безальтернативно пов'язує розрахункову величину для визначення окладів військовослужбовців із розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленим законом саме на 1 січня поточного календарного року.
Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом. Його розмір щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд констатує, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (від 02.12.2021 № 1928-IX) та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (від 03.11.2022 № 2710-IX) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року були законодавчо збільшені (і становили 2481,00 грн та 2684,00 грн відповідно).
Оскільки нормативно-правовий акт (відновлений пункт 4 Постанови № 704) імперативно вказує на необхідність використання для розрахунку окладів поточного прожиткового мінімуму, зростання цього соціального стандарту у 2022 та 2023 роках об'єктивно призвело до математичного збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючих військовослужбовців. Це, у свою чергу, згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, є беззаперечною підставою для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
Відповідно до імперативних приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що правова позиція щодо застосування відновленої первинної редакції пункту 4 Постанови № 704 є сталою та послідовною.
Суд відхиляє посилання Відповідача на те, що оформлення та видача таких довідок може здійснюватися виключно після надходження відповідних списків від органів Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Порядком № 45.
Суд наголошує, що бездіяльність державних органів виконавчої влади щодо належного виконання визначених процедур та взаємного інформування про підстави перерахунку (зокрема, нескладання Пенсійним фондом списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку) не може слугувати перешкодою або підставою для позбавлення пенсіонера його конституційного права на соціальний захист.
Невиконання державою свого позитивного обов'язку щодо ініціювання автоматичного перерахунку пенсії надає пенсіонеру безумовне право діяти самостійно - ініціювати такий процес індивідуально, шляхом звернення із заявою до уповноваженого органу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за видачею відповідної довідки.
Суб'єкт владних повноважень не має права відмовляти у видачі довідки, посилаючись на власну або міжвідомчу процедурну неорганізованість.
Суд також визнає юридично неспроможним аргумент Відповідача щодо неможливості застосування прожиткового мінімуму у зв'язку з обмеженнями, встановленими пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Вказаний Закон дійсно запровадив заборону, однак вона стосується використання як розрахункової величини виключно мінімальної заробітної плати. Натомість Постанова № 704 у своїй первинній, законній редакції оперує абсолютно іншим базовим соціальним стандартом - прожитковим мінімумом для працездатних осіб, застосування якого для розрахунку посадових окладів жодним нормативно-правовим актом не заборонено. Цей висновок повністю відповідає сталій практиці Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; добросовісно; розсудливо.
Оцінивши поведінку Відповідача, суд приходить до висновку, що допущена ним бездіяльність щодо нерозгляду заяви Позивача та невидачі запитуваних довідок вказаним критеріям правомірності не відповідає.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд констатує, що Відповідач як суб'єкт владних повноважень не виконав свого процесуального обов'язку та не довів правомірності своєї відмови (бездіяльності) у формуванні та видачі запитуваних Позивачем довідок.
Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, суд керується приписами статті 245 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. На переконання суду, належним, достатнім та пропорційним способом відновлення порушеного права є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та подати безпосередньо до органу Пенсійного фонду України оновлені довідки про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 із застосуванням належного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Оскільки Позивач має підтверджений статус учасника бойових дій та на цій підставі звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду (матеріали справи не містять доказів фактичної сплати ним судового збору), підстави для розподілу чи стягнення судових витрат за правилами статті 139 КАС України у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нерозгляду та ненадання відповіді ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на його заяву від 25.11.2025 про підготовку та надання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 для перерахунку пенсії, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію у розмірах, встановлених з 01.01.2022 та з 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 березня 2026 року.
Суддя Коморний О.І.