30 березня 2026 року Справа № 280/2280/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії по втраті годувальника позивачу;
зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії в порядку передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», поновити виплату пенсії по втраті годувальника позивачу з 07.10.2009, в розмірі не нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з надбавкою як дитині війни та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником;
зобов'язати відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з 07.10.2009 по дату фактичної виплати боргу на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу надання позивачем суду документу про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн, оформленого відповідно до вимог законодавства.
24 березня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. №15454) про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
На обґрунтування поданого клопотання вказує, що згідно з довідкою з органу державної податкової служби України від 04.02.2026 про суми виплачених доходів та утриманих податків у ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року доходу не має. Отже, 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 грн. Таким чином, зауважує, що позивач є особою похилого віку, предметом позову у цій справі є захист соціальних прав фізичної особи на належне пенсійне забезпечення, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача. Велика Палата Верховного суду в постанові від 11.11.2020 по справі № 9901/77/20 зазначила, що для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 8 Закону № 3674-VI необхідно надати довідку з органу державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржниці за попередній календарний рік. В ухвалі від 10.05.2019 у справі №9901/166/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним доказом, який може слугувати підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору, є довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік або довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
З приводу наданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя зазначає наступне.
Суд, за правилами частини 1 статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Стаття 133 КАС України також передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Так, до заяви про усунення недоліків позивачем додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 04.02.2026 №0403-26-01770 з січня по грудень 2025 року, згідно з яким позивачем не отримувався дохід.
Довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за 2025 рік в матеріалах справи відсутня.
Разом із цим, суд наголошує, що наданий до суду витяг містить інформацію про відсутність доходів ОСОБА_1 на території України, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2003 року проживає на території держави Ізраїль.
Проте, жодних доказів відсутності доходів на території держави Ізраїль, позивачем до суду подано не було.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Ураховуючи викладене, суд вказує, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк позивачем не виконані, оскільки не надано доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному в ухвалі суду від 23.03.2026 про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, згідно із ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у справі відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернути.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В.Батрак