Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2026 року Справа№200/274/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), про:
- визнання протиправним та скасування рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією за наслідками розгляду заяви позивача від 16 грудня 2025 року (Повідомлення 20251216-239042);
- зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, подану через ЦНАП 16 грудня 2025 року, та ухвалити рішення з урахуванням висновків суду, а також належним чином повідомити заявника про прийняте рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки відповідно до п. 4 ч. 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він має право на відстрочку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року відкрито провадження у справі № 200/274/26, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
04 лютого 2026 року до суду надійшов відзив на позов представника відповідача, в якому зазначено, що починаючи з 01.11.2025 року по теперішній час заяви на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних громадян які оформлюються через центр надання адміністративних послуг до ІНФОРМАЦІЯ_1 - не надходять. Тому, на засіданні Комісії не розглядаються. Про це було проінформовано позивача, рекомендовано встати на військовий облік в ТЦК та СП за місцем фактичного проживання. Відмова, яка додана до позовної заяви позивача, сформована Центром надання адміністративних послуг з урахуванням вимог Міністерства оборони України, та до ІНФОРМАЦІЯ_1 - не відноситься. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
26 лютого 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, в якій зазначено, що твердження, що з 01.11.2025 заяви на відстрочку, подані через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), до ІНФОРМАЦІЯ_3 "НЕ НАДХОДЯТЬ", а комісія їх не розглядає, є хибним, формальним та спрямованим на ухилення від відповідальності, оскільки суперечить чинній процедурі, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період". Щодо рекомендації стати на військовий облік за місцем фактичного проживання та посилання на п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII, то ця норма застосовується виключно до осіб, які мають статус ВПО та взяті на облік як такі з видачею відповідної довідки. Натомість, позивач не є внутрішньо переміщеною особою, ніколи не отримував статусу ВПО та не має відповідної довідки, що підтверджується відсутністю таких документів у матеріалах справи. Позивач перебуває на обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_4 , який неодноразово видавав йому повістки та проводив заходи обліку, що свідчить про актуальність обліку. На підставі викладеного, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , 16.12.2025 звернувся до ЦНАП м. Дніпра із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, близькі родичі якої загинули або зникли безвісти під час заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ.
В цей же день, 16.12.2025 року повідомленням №20251216-239042 позивачу відмовлено у наданні відстрочки та зазначено: «особа перебуває на військовому обліку в районі активних бойових дій або тимчасової окупації. Для розгляду заяви необхідно оновити дані та стати на облік у ТЦК за новим місцем проживання. Якщо актуальне місце проживання особи знаходиться в районі бойових дій, необхідно стати на облік у ТЦК найближчого безпечного району».
На адвокатський запит відповідач листом від 22.12.2025 №0915675 повідомив, що ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання.
Також, листом від 26.12.2025 №0715741 відповідач на адвокатський запит повідомив, що згідно даних ЄДРПВР «Оберіг» у позивача відстрочка згідно абз. 5 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» анульована 08.12.2024 року. З 01.11.2025 року оформити/продовжити відстрочку можливо лише через ЦНАП. Рекомендовано ОСОБА_1 з довідкою внутрішньо-переміщеної особи стати на військовий облік до ТЦК та СП відповідно до місця проживання, а потім особисто звернутись до ЦНАП з метою оформлення/продовження відстрочки.
Вважаючи відмову від 16.12.2025 №20251216-239042 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 17 та 65 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Цей конституційний обов'язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
На даний час строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії військовозобов'язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, згідно пункту 4 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7 статті 23 Закону №3543-XII).
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 57-58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов'язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов'язкові відомості про військовозобов'язаного: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.
Відповідно до п.59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.
Згідно п. 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів).
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов'язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7. У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти. За результатом розгляду заяви про надання відстрочки військовозобов'язаного СБУ або розвідувального органу довідка (додаток 6) або повідомлення про відмову (додаток 7) надсилається у спосіб, зазначений у заяві про надання відстрочки, засобами електронного або поштового зв'язку. Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Суд наголошує, що 24.10.2025 року Постановою Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ) № 1364 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 16 травня 2024 р. №560», були внесені зміни до Порядку №560, де його п.58 було викладено у наступній редакції «за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов'язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та було також затверджено: 1).«Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та 2).«Порядок подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Таким чином, починаючи з 01.11.2025 року, військовозобов'язані подають свої заяви на відстрочку від призову за мобілізацією вже безпосередньо до Центрів надання адміністративних послуг.
Позивачем не оспорюється та підтверджується у позові, що свою заяву про надання йому відстрочки він подавав не до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а подав її особисто 16.12.2025 року до ЦНАП м. Дніпра.
Цього ж дня - 16.12.2025 року, повідомленням №20251216-239042 позивачу відмовлено у наданні йому відстрочки з підстав: «особа перебуває на військовому обліку в районі активних бойових дій або тимчасової окупації. Для розгляду заяви необхідно оновити дані та стати на облік у ТЦК за новим місцем проживання. Якщо актуальне місце проживання особи знаходиться в районі бойових дій, необхідно стати на облік у ТЦК найближчого безпечного району».
Отже, і заяву про надання відстрочки і відмову позивачу у її наданні - від позивача приймав та видавав адміністратор ЦНАП м. Дніпра, а не посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд зазначає, що у відповідності до п.60 Порядку №560, заяви про надання відстрочки розглядаються комісійно на протязі 7 (семи) календарних днів від дати надходження заяви і за наслідками її розгляду рішення комісії оформлюється протоколом.
Як встановлено судом і не заперечується позивачем, з моменту подання заяви позивачем та прийняття повідомлення про відмову минув один день. За такий проміжок часу об'єктивно виключається можливість її комісійного розгляду територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відповідно до встановленої процедури.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично не здійснював розгляд заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не оформлював протокол комісії та не приймав жодного рішення за результатами її розгляду.
Крім того, суд зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Разом з тим, адресою проживання у поданій заяві на відстрочку зазначено: АДРЕСА_2 .
Суд зазначає, що частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ці ж положення дублює і абз. 2 п.п. 1 п. 1 та п.п. 7 п. 1 Додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022р. № 1487 (далі за текстом - Порядок №1487), якими передбачено: 1. Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Ведерацією, затвердженого наказом Мінінтеграції від 28.02.2025 №376, територію Покровської міської територіальної громади з 23.08.2024 визначено такою, що знаходиться в зоні активних бойових дій.
У зв'язку із цим, керуючись статтею 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Так, відповідно до пункту 7 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. №1487, Генеральний штаб Збройних Сил України здійснює загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку, контроль за станом цієї роботи в державних органах (крім СБУ та розвідувальних органів), органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах та організаціях.
Відповідно до Алгоритму Генерального штабу ЗСУ, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Луганської (Запорізької, Донецької, Херсонської) області та їх відділи, уточнення даних громадян не здійснюють, а у разі звернення громадян до Р(М)ТЦК та СП, території якого окуповані - направляють їх до Р(М)ТЦК та СП за фактичним місцем проживання (перебування) для взяття на військовий облік та уточнення даних.
Отже, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач, перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 за зареєстрованим місцем проживання у смт. Новоекономічне Покровського району Донецької області, фактично проживає за іншою адресою у місті Дніпро, про що ним же зазначено у заяві від 16.12.2025. Водночас обов'язок стати на військовий облік за новим місцем проживання покладається на військовозобов'язаного у семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання. За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_2 не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією, оскільки це належить до компетенції відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем його фактичного проживання.
Крім того, матеріалами справи не підтверджено вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-яких дій чи бездіяльності щодо розгляду заяви позивача, а також прийняття ним рішення про відмову у наданні відстрочки. Повідомлення про відмову було видано адміністратором ЦНАП, при цьому з огляду на встановлені строки розгляду таких заяв, об'єктивно виключається можливість їх комісійного розгляду ІНФОРМАЦІЯ_2 у день подання заяви.
Судом встановлено, що розгляд заяви позивача про відстрочку відбувся у автоматичному режимі, однак враховуючи відсутність доказів, що позивач став на військовий облік за новим місцем проживання, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судове рішення складено та підписано 30 березня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко