Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 березня 2026 року Справа№200/7113/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіча С.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), відповідно до якого з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та звернення до органу Національної поліції в порядку п. 56 постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1487 від 30.12.2022р. про розшук та затримання позивача як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) скасувати відносно ОСОБА_1 позначку в системі «Резерв+» наступного змісту «Розшукує ІНФОРМАЦІЯ_2: порушення військового обліку» та направити до Краматорського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до вимог п. 79 постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1487 від 30.12.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач реалізував право на відстрочку через електронний кабінет «Резерв+».
В серпні 2025 року особо встановлюючи документи позивача було перевірено працівником поліції м. Слов'янська Донецької області та проінформовано, що за відомостями бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України позивач рахується як військовозобов'язаний, що порушив правила ведення військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач зазначає, що в особистому електронному кабінеті мобільного додатку «Резерв+» наявне повідомлення про розшук позивача.
При цьому за отриманими відомостями від Департаменту інформатизації МВС України, та Головного управління Національної поліції в Донецькій області (Управління превентивної діяльності) - позивач. до адміністративної (за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП), кримінальної (ст. 336 КК України) відповідальності за вчинення військовозобов'язаним правопорушення не притягувався.
За таких обставин, на переконання позивача, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) безпідставно, протиправно внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про порушення позивачем правил військового обліку, що й стала підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року (суддя Голуб В.А.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/7113/25, вирішено розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2025 року справа № 200/7113/25 була передана на розгляд судді Бабіча С.І.
Ухвалою суду від 30.12.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/7113/25 ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вказував, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до свого останнього проходження ВЛК за його підсумками позивач отримав статус «непридатний у мирний час обмежено придатний у військовий».
Відповідно до закону України від 21.03.2024 року № 3621-IХ, який скасував статус «непридатний у мирний час обмежено придатний у військовий», та передбачив, що громадяни, які за результатами проходження ВЛК були визнані раніше «не придатний у мирний час обмежено придатний у військовий», мають пройти повторний медичний огляд.
При перевірці облікових даних позивача 25.08.2025 року було виявлено, шо статус « непридатний у мирний час обмежено придатний у військовий» не змінений. Тобто позивач не виконав свій військовий обов'язок та не пройшов ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Зауважив, що відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-IX від 21.03.2024 року «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до .05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
За доводами відповідача, позивач не пройшов ВЛК до 05.06.2025 року для визначення своєї придатності до несення військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 статті 210 КУпАП, в умовах дії на території України особливого періоду.
У зв'язку з цим відносно позивача було подане звернення до Національної поліції України, щодо порушень правил військового обліку.
Відповідно до наявних даних у єдиному державному реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів інформація щодо отримання позивачем групи інвалідності - відсутня.
Посилався, що згідно до закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, якщо військовозобов'язаному встановили інвалідність або змінили групу інвалідності, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 7 днів зобов'язана МСЕК (медико-соціальна експертна комісія).
Водночас військовозобов'язаний повинен особисто повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про такі зміни: сімейного стану, місця проживання (перебування), номерів зв'язку, адреси електронної пошти, освіти, місця роботи, посади, стану здоров'я (у тому числі встановлення інвалідності або зміна групи інвалідності).
Проте якщо військовозобов'язаний не повідомить ТЦК протягом 7 днів про зміни, то у ІНФОРМАЦІЯ_2 є причини притягнути таку людину до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП. Під час воєнного стану йдеться про штраф у розмірі від 17 000 до 25 500 грн.
Позивач не з'явився, не повідомив, не надав відповідну актуальну інформацію щодо стану свого здоров'я.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно з довідкою до огляду МСЕК серії 12ААГ № 862152 позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 01.07.2024 року на строк до 01.09.2027 року.
Відповідно до письмових пояснень позивача, що підтверджується витягом з додатку "Резерв+", сформованого 25.08.2025 року щодо позивача наявні відомості про уточнення даних 20.05.2024 року, а також відомості про порушення правил військового обліку.
Згідно зі скріншотом військово - облікового документа в додатку «Резерв +» позивач має відстрочку до завершення мобілізації, та 25.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Нацполіції щоб доставити позивача для складання проколу (причина: не проходження (відмова від проходження) ВЛК.
За змістом позовної заяви 01.09.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв'язку (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) та на електронну поштову скриньку ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) направлено запит адвоката за вих. № 500 від 31.08.2025р. на отримання такої інформації:
- про підстави надіслання до ЄІС МВС шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про ОСОБА_1 в порядку п. 56 постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1487 від 30.12.2022р. як особи, який вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП;
- про складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення / винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП та / або ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, 01.09.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) надіслано заяву (в порядку досудового врегулювання спірних відносин) за вих. № 501 від 31.08.2025р. із заявленням вимоги внести запис до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про скасування відносно ОСОБА_1 позначки в системі «Резерв+» про порушення правил військового обліку.
Докази розгляду вказаних запиту та заяви в матеріалах відсутні.
Листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області (Управління превентивної діяльності) вих. № 1201/8/01-2025 від 03.09.2025 року за наслідками розгляду запиту представника позивача проінформовано про наступне.
Станом на 02.09.2025 року за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо порушення позивачем правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2025р. № 3398103, зареєстровано до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУ Національної поліції в Донецькій області від 25.08.2025 року за № 28485.
Згідно з даними бази даних «Розшук» системи НП позивач у державному розшуку не перебував та станом на 02.09.2025 року не перебуває.
Інформація відносно позивача надійшла до ВП № 4 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області в електронному вигляді відповідно до пункту 56 Порядку шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС.
Вважаючи, що відповідачами протиправно внесено інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; (...). Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Водночас, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
За приписами частин першої - третьої статті 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини дев'ятої цієї статті щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX статтю 1 Закону № 2232-ХІІ викладено у новій редакції, де у частині десятій, зокрема, передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3633-IX установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Закон № 3633-IX набрав чинності 18.05.2024.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (надалі - Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У силу пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тощо.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 - 1 частини 1 статті 7 Закону № 1951-VIII встановлено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться відомості про притягнення до відповідальності за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що на позивача складалися протоколи та постанови про адміністративні правопорушення.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів урегульовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (надалі - Порядок № 560).
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
У силу підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Пунктом 15 Порядку № 560 встановлено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд враховує, що статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (стаття 210) та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1).
Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу на те, що притягнення до адміністративної відповідальності та вчинення адміністративного правопорушення є різними за змістом поняттями.
Пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).Отже суд зауважує, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку "Резерв+" (який є складовою Реєстру), відповідач відобразив відомості про те, що позивач вчинив "порушення правил військового обліку".
За таких обставин позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягали у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем є обґрунтованими.
У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених вище судом обставин, дії відповідача стосовно направлення електронного звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2025р. № 3398103, зареєстровае до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУ Національної поліції в Донецькій області від 25.08.2025 року за № 28485, є протиправними.
Відповідно до абзацу 17 пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Суд зауважує, що відповідно до частин 8-9 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Отже, органами ведення реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські), а не їх відділи.
З огляду на викладене, позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем вказане звернення про адміністративне затримання та доставлення позивача було направлено до органу Національної поліції безпідставно та протиправно, суд на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 тщодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції про необхідність здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України від 19.11.2024 року № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом установлено, що дану позовну заяву разом із додатками подано до суду засобами "Електронного кабінету" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Позовна заява містить пов'язані між собою позовні вимоги немайнового характеру, які розглядаються як одна немайнова вимога.
Отже, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, у зв'язку із задоволенням всіх немайнових вимог до відповідача 1, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968 грн. 96 коп.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції про необхідність здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
У задоволенні вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Повне судове рішення складено 27 березня 2026 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч