м. Вінниця
30 березня 2026 р. Справа № 120/6834/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінекоресурс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінекоресурс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем 24.04.2025 прийнято постанову №ПШ081176 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн. На переконання позивача така постанова прийнята без врахування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. З огляду на викладене позивач вважає постанову відповідача від 24.04.2025 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 23.05.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
06.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти заявлених позовних вимог. Зокрема відповідач зазначив, що під час проведення рейдової перевірки 26.03.2025 у водія транспортного засобу позивача виявлено відсутність обов'язкових документів, передбачених законодавством, а саме - протоколу перевірки та адаптації тахографа, що зафіксовано в акті перевірки № АР097932. Саме ця обставина стала підставою для винесення 24.04.2025 постанови №ПШ08117 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу. Відповідач наголосив, що відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни підлягають обов'язковому обладнанню діючими та повіреними тахографами, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі протокол їх перевірки та адаптації. Відповідач також зауважує, що посилання позивача на ведення індивідуальної контрольної книжки водія є безпідставним, оскільки така книжка застосовується лише у випадках, коли встановлення тахографа не є обов'язковим. З огляду на викладене, відповідач вважає, що дії контролюючого органу здійснені в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
20.03.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Полтавській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів, серед яких транспортний засіб марки «SINOTRUK», д.н.з. НОМЕР_1 .
За результатами проведеної перевірки уповноваженими особами складено акт АР №097784 від 26.03.2025 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Так, під час перевірки встановлено, що водій здійснював перевезення вантажу без протоколу перевірки та адаптації тахографа.
Листом від 11.04.2025 №33002/23/24-25 позивача запрошено для участі у розгляді справи на 24.04.2025.
22.04.2025 позивачем на електронну поштову адресу відповідача направлено письмові пояснення №2 щодо виявленого порушення. Зокрема позивачем наголошувалось на тому, що транспортний засіб SINOTRUK HOHAN N7G за своєю заводською конструкцією не обладнаний тахографом і технічно не може бути дообладнаний таким пристроєм. З цією метою для обліку режиму праці та відпочинку водія ведеться індивідуальна контрольна книжка, як це передбачено законодавством. Також зазначив, що офіційний дистриб'ютор ТОВ «АГСОЛКО Україна» підтвердив, що транспортні засоби цієї моделі 2021 року виготовлення не можуть бути обладнані ані аналоговим, ані цифровим тахографом, що унеможливлює виконання вимоги щодо його встановлення.
24.04.2025 відповідачем, у відповідності до положень Порядку № 1567, проведено розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно акту АР №097932 від 26.03.2025.
За наслідками проведеного розгляду справи, відповідачем винесено постанову №ПШ 081176 від 24.04.2025 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 зазначеного закону.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567).
За змістом п. 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).
Пунктом 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Відповідно до ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При цьому визначений даною статтею перелік документів не є вичерпним, а зазначено про інші документи, передбачені законодавством.
Частиною першою статті 18 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).
Пунктом 6.1 Положення № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (п. 6.3 Положення № 340).
Відповідно до п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, має при собі, зокрема протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Ст. 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Приписами абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В ході розгляду справи судом встановлено, що під час перевірки відповідач зафіксував відсутність у водія документів, визначених ст. 48 Закону № 2344-III, зокрема протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, вимога щодо наявності яких закріплена в Інструкції №385.
Позивач не заперечує, що вказані документи не були пред'явлені до перевірки, зазначаючи, що на момент проведення перевірки транспортний засіб не був обладнаний тахографом, а контроль робочого часу водій здійснює за допомогою індивідуальної контрольної книжки водія.
Так, як вже зазначалось судом вище, 24.06.2010 Міністерством транспорту та зв'язку України на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт видано наказ №385 про затвердження інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385 в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин). Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
Інструкція №385 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, і поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними і засобами (крім таксі).
Відповідно до положень Інструкції №385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "І", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).
Пунктом 1.4 Інструкції №385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) -обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх ' водіїв.
Пунктом 3.3 Інструкції №385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні, перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахограф а у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв) у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно з п. 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Наказом Міністерства. транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
За приписами п. 4 Наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для: перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.
Відповідно до п. 1.3 Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пунктом 6.1 Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Разом з цим, цей же розділ Положення "Облік робочого часу" містить пункт 6.3, який визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Положення, яке є чинним на теперішній час, містить посилання, що пункт 6.1 та 6.3 розділу VI в редакції Наказів Міністерства інфраструктури № 659 від 29.12.2011, № 290 від 01.07.2014, № 337 від 24.06.2021, змінювався.
Отже приписи пункту 6.3 не втратили чинності з набуттям чинності пунктом 6.1.
Суд звертає увагу, що згідно пункту 6.3 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Отже, облік робочого часу водія можливо контролювати за допомогою тахографу або індивідуально - контрольної книжки водія. Наявність в транспортному засобі тахографу або індивідуально - контрольної книжки виключає порушення вимог ст. 49 Закону №2344-ІІІ.
Розділ VI Положення №340 містить два альтернативних варіанта обліку робочого часу: для транспортних засобів, обладнаних тахографами, та транспортних засобів, не обладнаних тахографом.
Необхідно також зазначити, що відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 (далі - Конвенція) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
Згідно з ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Згідно п. "а" ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія. Ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі, автобусів, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажних автомобілів з повного масою понад 3,5 тонн.
Із системного аналізу наведених положень нормативно-правового акту слідує: у разі відсутності тахографа, до якого складається тахокарта, в обов'язковому порядку ведеться індивідуальна контрольна книжка водія.
Варто зауважити, що в постанові від 10.07.2025 у справі №620/5897/23 Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що у ситуації, коли тахограф у транспортному засобі був відсутній, позивач мав право вести облік режиму праці та відпочинку водіїв за допомогою індивідуальної контрольної книжки.
Відтак, суд, дослідивши матеріали справи та норми законодавства, дійшов висновку, що твердження відповідача про обов'язок позивача мати протокол перевірки та адаптації тахографа є безпідставними. Обов'язок мати такі документи виникає виключно тоді, коли транспортний засіб обладнаний тахографом.
У даному ж випадку перевірявся транспортний засіб, що фактично не був обладнаний тахографом, а отже, вимоги Інструкції №385 щодо протоколу адаптації не підлягають застосуванню.
Разом з цим законодавство прямо передбачає альтернативний спосіб обліку робочого часу для водіїв транспортних засобів без тахографів - через ведення індивідуальної контрольної книжки водія, про наявність якої неодноразово вказував позивач у своїх поясненнях. Водночас дані обставини залишені відповідачем поза увагою. Крім того, відповідачем і не спростовано наявність у водія транспортного засобу згаданої книжки.
Таким чином, відсутність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа, не може кваліфікуватися як порушення законодавства, оскільки в конкретній ситуації не існувало обов'язку мати ці документи.
Враховуючи наведене в сукупності суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови відповідача від 24.04.2025 №ПШ 081176 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 грн.
Таким чином поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.04.2025 №ПШ 081176 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінекоресурс" судовий збір у сумі 3 028 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНЕКОРЕСУРС" (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 41039048)
Відповідач: Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна