Справа № 552/4886/25 Номер провадження 22-ц/814/1215/26Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
17 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді: Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" Клименка Тараса Васильовича
на заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2025 року, ухвалене суддею Самсоновою О.А.
по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2025 року ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір № 508765-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
З метою укладення договору ТОВ «Бізнес Позика» направлено Мєї Л.В. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9396, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який відповідачем було введено/відправлено.
Договір № 508765-КС-001 про надання кредиту підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 20000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності.
Позивач зазначав, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 20000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № № НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання за договором не виконала, станом на 28.05.2025 утворилась заборгованість за договором № 508765-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 59 600,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 28000 грн., суми заборгованості по штрафам - 10000 грн., суми заборгованості за комісією - 1 600 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 508765-КС-001 про надання кредиту від 01.09.2024 в розмірі 40944,78 грн., 1671,46 грн. судових витрат, а всього 42616 грн. 24 коп.
Часткове задоволення позовних вимог обґрунтовано доведеністю позивачем правових підстав для стягнення з відповідача розміру кредитної заборгованості, яка складається з тіла кредиту, відсотків та комісії, розмір яких узгоджено сторонами в договорі. З огляду на те, що ОСОБА_3 зобов'язалася повернути суму кредиту, проценти та комісію у загальному розмірі 49144,78 грн., а сплатила лише 8200 грн., тому суд прийшов до висновку про стягнення заборгованості у розмірі 40944,78 грн.
Окрім того, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу, з огляду на положення п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, яким звільнено позичальників від сплати штрафу в період дії воєнного стану.
Не погодившись з даним рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку в частині відмови у стягненні відсотків у сумі 8655,22 грн., оскаржив представник ТОВ "Бізнес Позика" адвокат Клименко Т.В., просив його змінити, збільшивши розмір заборгованості з 40944,78 грн. до 49600 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що визначений в договорі розмір відсотків за користування кредитними коштами у сумі 25144,78 грн. підлягав би застосуванню лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Оскільки боржником було сплачено лише два платежі на суму 8655,22 грн. на погашення кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення розміру нарахованих відсотків.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у стягненні заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 8655,22 грн., тому в іншій частині рішення суду в силу ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 01.09.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір № 508765-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-9396 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1. договору, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика».
Строк на який надається кредит становить 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Комісія за надання кредиту: 4000 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 20000 грн. Строк дії договору: до 16.02.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 49144,78 грн. (п. 2.3- п. 2.8 договору).
Відповідно до п. 4.1. договору, кредитодавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 12 договору.
У розділі 12 договору «Реквізити та підписи сторін» зазначено номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 .
Факт належності ОСОБА_1 даного рахунку та зарахування 01.09.2024 кредитних коштів підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» та долученою до нього випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.09.2024.2024 по 16.02.2025 (а.с. 146-147).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань з надання позичальнику кредитних коштів.
З розрахунку заборгованості за договором 508765-КС-001 позичальника ОСОБА_1 вбачається, що остання на виконання умов договору здійснила часткову оплату за даним договором на загальну суму 8200 грн., із яких 5800 грн. зараховано на оплату відсотків за користування кредитом та 2400 грн. на оплату комісії.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 59600 грн., яка складається з тіла кредиту у сумі 20000 грн., процентів у розмірі 28000 грн., комісії у сумі 1600 грн. та штрафу у розмірі 10000 грн., яку позивач просив стягнути в судовому порядку.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд, враховуючи узгоджену сторонами орієнтовну загальна вартість наданого кредиту у сумі 49144,78 грн., з огляду на часткове погашення кредиту у сумі 8200 грн., дійшов висновку про стягнення тіла кредиту, відсотків та комісії, у загальному розмірі 40944,78 грн.
Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Факт укладення між сторонами 01.09.2024 договору №508765-КС-001 про надання кредиту у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» відповідачем не спростовано.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п. 4.2 договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. договору, починаючи з першого для користування кредитом.
Пунктом п. 10.2 договору визначена знижена процентна ставка за кредитом: в день 1, фіксована.
Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та додатку№1 до договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором.
Разом з тим, згідно п. 2.4 договору стандартна процентна ставка за кредитом становить в день 1 %, фіксована.
Таким чином, умовами кредитного договору визначено фіксований розмір зниженої та стандартної процентної ставки - 1 %.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо подорожчання кредиту і збільшення розміру нарахованих відсотків,внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, не відповідає умовам кредитного договору.
Окрім того, в наданому позивачем розрахунку заборгованості відсутні відомості щодо розміру процентної ставки, за якою здійснювалося нарахування відсотків за користування кредитом.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність та обгрунтованість апеляційна скарга не містить, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містить посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382 ЦПК України,
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" Клименка Тараса Васильовича залишити без задоволення.
Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий О.В. Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук