Житомирський апеляційний суд
Справа №285/4539/25 Головуючий у 1-й інст. Васильчук Л. Й.
Номер провадження №33/4805/664/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.
30 березня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Радзивіла Віталія Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Радзивіла Віталія Олександровича на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановила:
Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 09.08.2025 о 22:17 год. в селі Ярунь по вулиці Миру керував транспортним засобом "Toyota Corolla" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці. На місці зупинки в установленому законом порядку водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Радзивіл В.О.. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, порушення судом вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 був пасажиром автомобіля, а матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції в процесі руху. Вважає, що працівники поліції не дотримали вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015.
Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної справи ХлівіцькийД.В., захисник Радзивіл В.О. до суду апеляційної інстанції не з'явились.
Крім того, про всі судові засідання захисник Радзивіл В.О. повідомлявся телефонограмами (а.с. 59, 64).
За таких обставин суд апеляційної інстанції розглядає справу без їх участі, оскільки їх явка не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417916 видно, що ОСОБА_1 09.08.2025 о 22:17 год. в селі Ярунь по вулиці Миру керував транспортним засобом "Toyota Corolla" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці. На місці зупинки в установленому законом порядку водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР 1 номер 417916 від 09.08.2025 року (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.7); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.10) та відеозаписом події (а.с.11, 12).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З наявного в матеріалах справи відеозапису слідує, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідала вимогам ч.7 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була викликана порушенням ОСОБА_1 пункту 9.2 б Правил дорожнього руху, а саме: при зміні напрямку руху не подав покажчик повороту, про що було складено постанову серії ЕНА №5440739 про накладення на нього адміністративного стягнення. При спілкуванні з водієм у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку. Останньому були роз'яснені відповідні права та обов'язки, наслідки ухилення від огляду на стан сп'яніння. Також, відеозапис свідчить, що ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, який складений у його присутності, від підпису у якому та в інших документах він відмовився.
З відеозапису події слідує, що працівники поліції пояснюють причину зупинки транспортного засобу (комендантська година), повідомляють про наявні у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння та пропонують пройти освідування (00:38:21) на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі, однак останній відмовився, сказав: "сьогодні ні" (00:41:00). При цьому, пропозиція пройти освідування йому робилась неодноразово, роз'яснювались наслідки не проходження освідування. Факт керування транспортним засобом водієм не заперечувався, про обставини перебування в гостях у товариша не зазначалось.
Такі обставини спростовують доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а був пасажиром.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані об'єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 ..
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП під час огляду ОСОБА_1 не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду стосовно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
постановила:
Апеляційну скаргу адвоката Радзивіла Віталія Олександровича залишити без задоволення, а постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С.Рябенька