Справа № 565/718/26
Провадження № 1-кс/565/202/26
24 березня 2026 року м.Вараш
Слідчий суддя Вараського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області клопотання слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181050000082 від 22.03.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ, Рівненської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, відповідно до ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
24.03.2026 до Вараського міського суду Рівненської області надійшло клопотання слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181050000082 від 22.03.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділом Вараського РВП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026181050000082 від 22.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.03.2026 приблизно о 23 год. 30 хв., ОСОБА_4 перебуваючи на прилеглій території до кафе «Чардаш», приміщення якого розташоване по мкрн Перемоги, 7 «А» у м. Вараш, Рівненської області, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, в ході шарпанини відштовхнув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та скориставшись тим, що останній втративши координацію впав на бетонну доріжку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, підбіг до потерпілого та наніс йому не менше двох ударів кулаками рук по обличчю, в ході чого ОСОБА_7 вдарився потиличною частиною голови об бетонне покриття.
Протиправними діями ОСОБА_4 , для ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому потиличної кістки справа, крововиливів під оболонки мозку, забою головного мозку внаслідок яких, останній в ході проведення реанімаційних заходів номер на місці події.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
22.03.2026 о 00 год. 13 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
22.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 22.03.2026 прилеглої території до входу в кафе, що розташоване за адресою: м. Вараш, мкрн Перемоги, буд. 7А, Рівненської області під час якої було оглянуто та зафіксовано загальну обстановку вчиненого кримінального правопорушення, розташування на місці події тіла ОСОБА_7 та інші обставини, які представляють інтерес для досудового розслідування;
- протоколом огляду трупа від 22.03.2026 в ході якого було додатково оглянуто тіло ОСОБА_7 у приміщенні Вараського відділення ДСУ «Рівненське ОБСМЕ» та вилучено особистий одяг загиблого;
- рапортами оперативного чергового (ЄО №1366, №1370) щодо реєстрації в журналі єдиного обліку події пов'язаних із нанесення тілесних ушкоджень та подальшою смертю ОСОБА_7 внаслідок протиправних дій;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , щодо відомих їм обставин вчиненого кримінального правопорушення;
- протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_11 , який спільно відпочивав у кафе з підозрюваним та який безпосередньо був очевидцем протиправних дій, в ході якого останній відтворив обставини події, зокрема відтворив механізм нанесення тілесних ушкоджень та штовханини, зі сторони підозрюваного ОСОБА_4 , які у подальшому призвели до смерті ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду предмета (оптичного диска) із відеозаписами із камер відеоспостережння розташованих на зовнішньому периметрі багатоквартирного будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , на яких зокрема зафіксовано момент нанесення тілесних ушкоджень;
- протоколом освідування ОСОБА_4 від 22.03.2026;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 22.03.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України;
- протоколом затримання ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У судовому засіданні прокурор Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити, вказуючи, що стосовно підозрюваної існують ризики, передбачені п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні , перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому, ОСОБА_4 вказав, що не має на меті ухилятися від слідства та суду, а захисник зауважив, що підозрюваний ОСОБА_4 має сталі соціальні зв'язки, має статус учасника бойових дій, є особою з інвалідністю 3 групи.
Свідок ОСОБА_12 , мати підозрюваного, в судовому засіданні показала, що син проживає з нею. Вказала, що син спокійний, врівноважений, позитивно характеризується за місцем проживання, займається волонтерством.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, свідка, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У ч.1 ст.183 КПК України зазначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;.
Частина 2 статті 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Згідно із ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з приписами п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені до клопотання та обґрунтовані прокурором у судовому засіданні.
Обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, тяжкість кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який не працевлаштований, відповідно до ст.89 КК України не судимий, розлучений, має статус учасника бойових дій, є особою з інвалідністю 3 групи, відсутність доказів про наявність тяжких хронічних захворювань, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.
Твердження підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не спростовують висновків суду, що менш суворий запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, визнаним судом доведеними.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою ст.183 КПК України визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає, що відсутні підстави для визначення йому розміру застави.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181050000082 від 22.03.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб - до 20 травня 2026 року.
Ухвала слідчого судді діє до 20 травня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на Вараський РВП ГУНП в Рівненській області, роту конвойної служби ГУНП в Рівненській області та ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 30 березня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1