Справа № 953/1229/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/953/1405/26 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/413/26
Категорія: у порядку КПК України
23 березня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника: - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026221010000054 від 26 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України,
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.03.2026 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.05.2026, без визначення розміру застави.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою визначити підозрюваному ОСОБА_8 розмірі застави, з урахуванням його майнового стану.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що ухвала слідчого судді необґрунтована, прийнята без врахування стану здоров'я ОСОБА_8 , наявність у нього тяжких хронічних захворювань, які потребують постійного медичного нагляду та лікування.
Звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_8 є інвалідом ІІІ групи, має вади серця, діафрагмальну грижу, гострий тонзиліт, хронічний гастрит, гіпертонічну хворобу І стадії, 3 ступеню.
За вказаних обставин, враховуючи стан здоров'я ОСОБА_8 , захисник вважає, що тримання під вартою останнього об'єктивно унеможливить його лікування.
Захисник вважає, що прокурором не доведено та необґрунтовано наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_8 не збирається впливати на свідків та інших учасників провадження, готовий надавати покази та окрім цього, підозрюваний ОСОБА_8 не має жодних передбачених законом підстав для виїзду закордон.
Захисник вважає, що органом досудового розслідування не доведено, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, а застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є занадто суворим.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки
Як вбачається із матеріалів провадження, СВ СУ ГУНП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026221010000054 від 26.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.
12.03.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення інкримінованого йому злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України стороною обвинувачення не доведено та не обґрунтовано.
З врахуванням вимог частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу - застави.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Матеріали, додані слідчим в обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.
Остаточна кваліфікація дій та доведеність вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, підлягає з'ясуванню в процесі досудового розслідування та судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді щодо виду застосованого до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України органом досудового розслідування не доведені, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, виходячи з наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Надаючи оцінку можливості переховуватися підозрюваним від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, апеляційний критично оцінює доводи сторони захисту щодо недоведеності наявності ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки, підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітнього сина 2021 року народження, що свідчить про зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування, але не усуває їх.
Апеляційний суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.
Належить також врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити незаконний вплив на потерпілих та свідків враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Також суд апеляційної інстанцій не виключає можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_8 дій, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, що призведе до порушення розумних строків судового розгляду.
Щодо доводів захисника про стан здоров'я підозрюваного, колегія суддів зауважує, що згідно оскаржуваної ухвали, слідчим суддею враховано, що матеріали провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_8 за станом здоров'я не може утримуватися в СІЗО.
До суду апеляційної інстанції також не надано належних медичних документів, які б вказували на неможливість отримання ОСОБА_8 необхідної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора, а також про наявність у нього таких захворювань, які перешкоджають перебування під вартою.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що сторона захисту не позбавлена процесуальної можливості звертатися до суду першої інстанції із клопотанням про проведення судово-медичної експертизи з метою встановлення у підозрюваного захворювань, які перешкоджають його перебуванню під вартою, і за наявності відповідних висновків, ставити питання про зміну запобіжного заходу.
З огляду на викладене, на переконання суду апеляційної інстанції, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може бути достатнім для запобігання наявним ризикам.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи, не є достатніми для її скасування.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 422, 424 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: