Провадження № 11-сс/803/614/26 Справа № 208/2641/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
підозрюваного (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 05 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 02.03.2021 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 04.03.2022 звільнений від подальшого відбування покарання на підставі Указу Президента України “Про помилування» № 106/2022 від 04.03.2022;
- 28.01.2025 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки; 15.07.2025 знятий з обліку Заводського РВ ФДУ “Центр пробації» у Дніпропетровській області у зв'язку з новим вироком від 15.05.2025;
- 15.05.2025 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 28.01.2025, остаточно призначити до відбування покарання 6 років позбавлення волі; звільнений 13.11.2025 умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, невідбутий строк 5 років 4 місяці 22 дні.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 05 березня 2026 року задоволено клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене заступником керівника Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026041160000332 від 04.03.2026 року.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 04.03.2026 року по 02.05.2026 року включно.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 240 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 коп., зобов'язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Визначено, що моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покладено на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися з м. Кам'янське Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_11 , із свідками по вказаному кримінальному провадженню.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні інкримінованого діяння та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, які не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання підозрюваного під вартою.
Крім того, слідчий суддя вважав, що визначення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім стримуючим фактором для підозрюваного.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 , більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 .
В обгрунтування апеляційних вимог вказує, що оскаржена ухвала є необгрунтованою, порушує законні права та інтереси підозрюваного та суперечить вимогам КПК України.
Зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є недоведеними, оскільки відсутня інформація, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуває у розшуку; не надано жодних доказів впливу на свідків, тим більше свідки вже надали свої показання.
Стверджує, що слідчий суддя не взяв до уваги, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації та сталі соціальні зв'язки, є військовослужбовцем.
Вказує, що визначений слідчим суддею розмір альтернативної застави є надмірним тягарем та не є співрозмірним обставинам кримінального провадження.
Враховуючи викладене, захисник вважає, що вказані обставини вказують на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу захисника з викладених у ній підстав та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що в проваджені СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041160000332 від 04.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
05.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, оскільки він достатньою мірою підтверджується наданими доказами, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 ; протоколами пред'явлення особи ОСОБА_7 для впізнання потерпілому ОСОБА_11 та свідкові ОСОБА_12 ; протоколом затримання ОСОБА_7 у порядку ст. 208 КПК України;іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
З апеляційної скарги вбачається, що стороною захисту обґрунтованість підозри як підстава для застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 не оскаржується, а тому колегія суддів не вдається до більш детального обговорення висновків суду у цій частині та обмежується констатацією того, що наданим матеріалами обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_7 підтверджується достатньою мірою для вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу.
Також необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень.
Слідчим суддею враховано вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи суворість можливого покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показів на такі, що будуть вигідні стороні захисту.
Колегія суддів зважає на те, що тяжкість можливого покарання хоча сама по собі і не може бути підставою для тримання особи під вартою, втім підлягає врахуванню у сукупності з іншими встановленими ризиками та свідчить про їх особливу вагомість, оскільки ОСОБА_7 небезпідставно підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину.
Одночасно відповідно до положень ст. 178 КПК України, слідчим суддею було враховано дані про особу підозрюваного, а саме: раніше неодноразово судимий, останній раз: 15.05.2025 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 28.01.2025, остаточно призначено до відбування покарання 6 років позбавлення волі; звільнений 13.11.2025 умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, невідбутий строк 5 років 4 місяці 22 дні; не має у власності рухомого та нерухомого майна, а також вкладів у банках; тяжкість злочину в якому він підозрюється, обставини злочину, що в своїй сукупності свідчать про неможливість забезпечення встановленого судом ризиків менш суворим запобіжним заходом, ніж тримання під вартою.
На існування й вагомість ризику вчинення іншого кримінального правопорушення вказує те, що ОСОБА_7 є особою, раніше тричі судимою за вчинення умисних злочинів, у минулому вже звільнявся від відбування покарання за правилами ст. 75 КК України, втім висловлену йому державою довіру не виправдав та вчинив нові умисні тяжкі злочини, за які був засуджений, із призначенням покарання за правилами ст. 71 КК України, а також на даний час він небезпідставно підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого тяжкого злочину у період умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом. Наведене дозволяє грунтовно припускати антисоціальну спрямованість його особи, стійкість протиправної поведінки та високу вірогідність її продовження.
З урахуванням обставин справи, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого суду щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворий запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, коли відбувається первинна фіксація обставин кримінального правопорушення та збирання доказів, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Вищезазначене повністю спростовує наведені в апеляційній скарзі доводи захисника про недоведеність наявності вказаних ризиків.
Крім того, слідчий суддя визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу у цьому провадженні, при цьому в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, та визначив заставу у розмірі, який буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні. Колегія суддів зауважує, що визначений розмір застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та буде для нього вагомим стримуючим фактором, а достатніх підстав для зменшення розміру альтернативної застави не вбачається.
З огляду на викладене, істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 05 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4