Справа № 645/114/26
Провадження № 2-р/645/1/26
30 березня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Півінська С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву ОСОБА_1 про роз'яснення заочного рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 03 березня 2026 року у справі № 645/114/26 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебувала вищезазначена цивільна справа № 645/114/26 за заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
10.03.2026 до суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду в порядку ст. 271 ЦПК України, в якій просить роз'яснити: чи відмовлено позивачу у стягненні 25 264,88 грн, які суд визнав безпідставно нарахованими; чи визначено судовий збір в іншому розмірі; а також чи має право банк стягувати з неї інші суми, ніж зазначені у рішенні, з урахуванням списання коштів до звернення до суду.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Заочним рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова від 03.03.2026 позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.07.2018 року у розмірі 30503,05 грн (залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та стягнуто судовий збір у розмірі 1656,21 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У п. 21 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14 Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
У пунктах 126, 128 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 провадження № 11-84сап21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: (1) законодавством передбачені певні способи усунення правозастосовних помилок. Порушення, що допускаються у правозастосовній діяльності суддями, можуть бути усунуті лише у правовий спосіб, у протилежному випадку такі дії суду матимуть ознаки волюнтаризму та не відповідатимуть сподіванням суспільства щодо допустимих форм реалізації правосуддя; (2) зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя у демократичному суспільстві, яка полягає у необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством. У протилежному випадку правосуддя втрачає ознаки легітимності як процесуальна діяльність. Такі методи роботи суддів не викликатимуть суспільної довіри та матимуть наслідком ігнорування цінностей правосуддя. Вони не можуть виправдовуватися необхідністю забезпечення єдності судової практики чи верховенства права, оскільки за своєю суттю становлять ігнорування процесуального права, дотримання якого очікується суспільством як складової частини верховенства права.
Суд також враховує позицію Верховного Суду зазначену в ухвалі від 12.01.2023 по справі №640/20750/21, відповідно до якої роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд, роз'яснюючи судове рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Якщо ж заявником фактично порушується питання про зміну рішення або внесення до нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, це не є підставою до роз'яснення рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що у мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку про безпідставність нарахування відсотків у сумі 25 264,88 грн, однак у резолютивній частині рішення відсутній прямий висновок про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Вказана обставина свідчить не про неясність рішення, а про можливу його неповноту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Таким чином, доводи заявниці у цій частині фактично зводяться до необхідності доповнення резолютивної частини рішення, що не може бути здійснено в порядку ст. 271 ЦПК України, а може бути вирішено шляхом звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Щодо вимоги заявниці роз'яснити питання щодо правомірності списання банком коштів до звернення до суду, а також можливості стягнення позивачем інших сум, ніж визначені рішенням суду, суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі були вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у визначеному позивачем розмірі.
Роз'ясненню підлягають ті судові рішення, які прийняті за результатами судового провадження в судовому засіданні та якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду.
Аналогічних висновків дійшла об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 766/2466/24.
Питання правомірності позасудового списання коштів, а також прав та обов'язків сторін поза межами заявлених позовних вимог не входили до предмета розгляду у даній справі, не досліджувалися судом та не отримали правової оцінки у рішенні.
Зазначені вимоги фактично зводяться до отримання правової оцінки дій позивача поза межами предмета спору та роз'яснення можливих правових наслідків, що не передбачено положеннями ст. 271 ЦПК України.
Водночас доводи заявниці не свідчать про те, що резолютивна частина рішення в цій частині є такою, що допускає неоднозначне тлумачення або унеможливлює його виконання.
З урахуванням викладеного, підстави для роз'яснення рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 270-271 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 03 березня 2026 року у справі № 645/114/26 - відмовити.
Роз'яснити заявниці право на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, ухвала? якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя О.Ю.Алтухова