Справа № 521/12067/25
Номер провадження № 2/521/716/26
30 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі :
головуючого судді Поліщук І.О.,
секретаря судового засідання Коржеван В.А.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,-
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 03.03.2017 р., про що 03.03.2017 р. Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис № 232. Після державної реєстрації шлюбу дружині було присвоєне прізвище - ОСОБА_6 .
У шлюбі в подружжя народилася донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 17.10.2017 р. Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис № 6938.
Після фактичного припинення шлюбних відносин, ОСОБА_4 періодично перераховував на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 , втім, наразі виплата таких грошових коштів припинилась.
Також, до теперішнього часу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не дійшли згоди щодо розміру аліментів та щодо місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи, що подружжя проживало в квартирі ОСОБА_4 , - після фактичного припинення шлюбних відносин, ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_7 переїхали на постійне місце проживання до міста Одеса та наразі разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідна квартира належить матері ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , що підтверджується рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 12.02.2007 р. по справі № 2-1488, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 16723359 від 20.11.2007 р. та витягом з Державного реєстру речових прав № 433077611 від 26.06.2025 р.
Дана чотирикімнатна квартира, загальною площею 119,7 кв.м. має сучасний ремонт та обладнана всім необхідним обладнанням, а відтак в ній створені всі умови для проживання, розвитку, виховання та утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 вище середнього рівня.
26.05.2025 р. ОСОБА_8 надала згоду на проживання та на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітньої дочки, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на площу квартири, яка належить ОСОБА_8 та в якій зареєстрована остання, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Дана заява посвідчена приватним нотаріусом ОМНО Масаловою В.А. за реєстровим № 454.
ОСОБА_3 є підприємцем, має стабільний самостійний дохід, яким може створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний фізичний, духовний, інтелектуальний, культурний та соціальний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. ОСОБА_3 не зловживає спиртними напоями чи наркотичними засобами, не веде аморальний спосіб життя. ОСОБА_3 має всі матеріально-побутові умови, які можуть забезпечити спільне проживання доньки разом з нею, а також впевнена, що права малолітньої доньки на гармонійний розвиток та належне виховання будуть нею забезпечені краще ніж батьком, при цьому вона розуміє та не заперечує рівності прав обох батьків. Враховуючи вищенаведене просить суд визначити місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем її реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 . Позивачем вказується, що після фактичного припинення шлюбних відносин, ОСОБА_4 періодично перераховував на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 , що підтверджується наступними платежами: 27.12.2024 р. - 1 200,00 грн.; 30.12.2024 р. - 1 000,00 грн.; 31.12.2024 р. -180,00 грн.; 01.01.2025 р. - 1 000,00 грн.; 03.01.2025 р. - 2 300,00 грн.; 03.01.2025 р. - 1 200,00 грн.; 06.01.2025 р. - 800,00 грн.; 15.01.2025 р. - 200,00 грн.; 16.01.2025 р. - 300,00 грн.; 17.01.2025 р. - 800,00 грн.; 18.01.2025 р. - 1 500,00 грн.; 20.01.2025 р. - 7 500,00 грн.; 20.01.2025 р. - 10 978,00 грн.; 24.01.2025 р. - 700,00 грн. 27.01.2025 р. - 1 000,00 грн.; 27.01.2025 р. - 520,00 грн; 28.01.2025 р. -320,00 грн.; 02.02.2025 р. - 1 100,00 грн.; 14.02.2025 р. - 500,00 грн.; 27.04.2025 р. - 1 200,00 грн.; 18.02.2025 р. - 1 000,00 грн.; 30.04.2025 р. - 2 395,20 грн.; 21.02.2025 р. - 2 000,00 грн.; 04.05.2025 р. - 1 500,00 грн.; 27.02.2025 р. - 130,00 грн.; 05.05.2025 р. - 7 500,00 грн.; 06.03.2025 р. - 2 000,00 грн.; 06.05.2025 р. - 1 200,00 грн.; 14.03.2025 р. - 500 грн.; 12.05.2025 р. - 3 000,00 грн.; 15.03.2025 р. - 350,00 грн.; 13.05.2025 р. - 10 000,00 грн.; 18.03.2025 р. - 1 400,00 грн.; 15.05.2025 р. - 5 000,00 грн.; 24.03.2025 р. -298,00 грн.; 18.05.2025 р. - 10 000,00 грн.; 02.04.2025 р. - 1 497,00 грн.; 19.05.2025 р. - 30 000,00 грн.; 11.04.2025 р. - 2 000,00 грн.; 22.05.2025 р. - 6 000,00 грн.; 14.04.2025 р. - 1 000,00 грн.; 22.05.2025 р. - 5 988,00 грн.; 16.04.2025 р. - 1 500,00 грн.; 28.05.2025 р. - 20 000,00 грн.; 16.04.2025 р. - 3 000,00 грн.; 29.05.2025 р. - 2 994,00 грн.; 16.04.2025 р. - 3 000,00 грн.; 30.05.2025 р. - 4 990,00 грн.; 18.04.2025 р. - 4 500,00 грн.; 03.06.2025 р. - 11 976,00 грн.; 19.04.2025 р. - 1 500,00 грн.; 05.06.2025 р. - 5 000,00 грн.; 21.04.2025 р. - 1 500,00 грн.; 11.06.2025 р. - 1 О 000,00 грн.; 22.04.2025 р. - 1 100,00 грн.; 15.06.2025 р. - 5 000,00 грн.; 23.04.2025 р. - 1 400,00 грн.; 18.06.2025 р. - 7 984,00 грн. Копії платіжних інструкцій, які підтверджують перерахування відповідних грошових коштів у відповідні дати додані до позовної заяви. Так, відповідні платежі були періодичними та різної суми, зокрема у травні 2025 р. було сплачено аліменти на утримання доньки у розмірі 108 172,00 грн., а в березні 2025 р. лише аліменти у розмірі 4 548,00 грн.
Таким чином, за період з 27.12.2024 р. по 18.06.2025 р. ОСОБА_9 було перераховано на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти у загальному розмірі 214 562,20 грн. на утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 . Тобто, середньомісячний розмір перерахованих ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки склав 30 651,74 грн., з розрахунку 214 562,20 грн./ 7 місяців. Втім, в подальшому виплата таких грошових коштів на утримання доньки припинилась. Наразі малолітня донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на цілковитому утриманні матері.
Згідно декларації ОСОБА_4 , поданої 28.04.2025 р. перед звільненням, сукупний дохід ОСОБА_9 за 2024 р. складається із заробітної плати отриманої в Київській обласній державній адміністрації (код ЄДРПОУ: 00022533) у розмірі 793 608,00 грн. та заробітної плати отриманої в Департаменті екологи та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації у розмірі 286 741,00 грн., що в сукупному розмірі складає 1 080 349,00 грн. ( середньомісячний дохід складає - 90 029, 10 грн.).
Тому, зважаючи на відсутність на утриманні ОСОБА_4 інших осіб; достатній матеріальний стан ОСОБА_4 , що підтверджується декларацією про майновий стан та доходи та підтвердиться в судовому процесі після отримання відповідей на ухвалу Суду про витребування доказів; те, що за період з 27.12.2024 р. по 18.06.2025 р. ОСОБА_4 було перераховано на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти у загальному розмірі 214 562,20 грн. на утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 , тобто середньомісячний розмір перерахованих ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки склав 30 651,74 грн., що також підтверджує достатній матеріальний стан ОСОБА_4 ; те, що на утримання доньки необхідні значні кошти на придбання продуктів харчування, шкільного приладдя та додаткових шкільних витрат, одягу, взуття, предметів гігієни, проїзду у транспорті та на інші потреби, позивачка вважає, що аліменти у розмірі 30 000,00 грн. відповідатимуть вимогам норм матеріального права, а також будуть необхідними та достатніми для забезпечення гармонійного, фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку малолітньої доньки.
03.11.2025 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Іванової Н.С., надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначається, що Відповідач має на утриманні свою непрацездатну матір-пенсіонерку - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка в силу свого віку (79 років) має вікові хвороби такі як періодичне підвищення артеріального тиску, що потребує корекції постійним прийомом ліків. Оскільки Відповідач єдиною дитиною у своєї матері - інших осіб, які за законом мають їх утримувати немає.
Шлюбні відносини Позивача з Відповідачем припинилися в середині червня 2025 року та Відповідач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу на даний час шлюб між сторонами був розірваний рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21.07.2025 року. В період з 27.12.2024 р. по середину червня 2025 року сторони проживали разом, вели спільне господарство, оскільки ОСОБА_3 не працювала та не мала доходів (звертає увагу суду що ОСОБА_3 зареєструвала ФОП з 27.06.2025 року), єдиним джерелом доходів була зарплата ОСОБА_4 , з метою можливості ведення спільного господарства та забезпечення потреб сім'ї ОСОБА_4 переказував кошти на картку Позивача для розрахунку останньою в магазинах, аптеках, АЗС тощо.
Із платіжних інструкцій наданих Позивачем до позовної заяви вбачається, що в призначенні платежу зазначено - переказ власних коштів, що в свою чергу підтверджує доводи Відповідача про те, що останнім надавались грошові Позивачеві для забезпечення потреб сім'ї. В подальшому Відповідач після припинення шлюбних відносин надав грошові кошти на утримання доньки Позивачеві готівкою, у сумі 11 000 грн., що еквівалентно його середньомісячної заробітної плати. Відповідач офіційно працевлаштований на посаді головного державного інспектора у Державній податковій службі України з 18.04.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою, яка видана 09.10.2025 року. Згідно вищезазначеної довідки середньомісячна заробітна плата ОСОБА_4 складає 44 112 грн. 14 коп.. Таким чином стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дитину у сумі 30 000 грн. не відповідає принципам розумності і справедливості, оскільки 30 000 від середньомісячної заробітної плати Відповідача складає 68%. Мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Таким чином, формуючи позовні вимоги із стягнення аліментів з ОСОБА_4 у сумі 30 000 грн. Позивачка не врахувала, що вона, як мати, має рівні обов'язки щодо утримання дитини та має витрачати так само кошти на утримання дитини як і батько, проте з позовної заяви не вбачається підтвердження Позивачкою витрат на утримання дитини у сумі 60 000 грн на місяць, більш того, Позивач не надала доказів витрат на утримання дитини у розмірі 30 000 щомісячно. Виходячи із засад справедливості та захисту прав повнолітньої дитини, зважаючи на наявність у Відповідача на утриманні його непрацездатної матері - ОСОБА_10 , розміру його середньомісячного доходу Відповідач вважає за можливим зменшення аліментів до розміру 11 000 щомісячно, починаючи з дати ухвалення судом рішення та до досягнення дитиною 18 річного віку.
Щодо вимоги Позивача про визначення місця проживання дитини з матір'ю Відповідач зазначає, що Позивач зазначала, що дитина до розлучення проживала у м. Київ, де відвідувала спортивний гурток з художньої гімнастики, навчалась у школі. Тому саме в Києві у дитини було звичне та комфортне середовище, сталі соціальні зв'язки, де були її друзі та рідні з якого Позивачка забрала доньку, чим завдала шкоди психічному стані доньці. На даний час у м. Києві існують умови та можливості проживання дитини за місцем її реєстрації з батьком. До позовної заяви Позивачкою не додано жодних доказів, які б підтверджували доцільність та відповідність інтересам дитини проживання малолітньої доньки з нею у м. Одеса, окрім того Позивачкою не додано доказів, що для дитини створені належні матеріально-побутові умови, а матеріальний стан Позивача дає змогу забезпечувати повноцінний розвиток дитини. Враховуючи вищенаведене, просить суд позовні вимоги Позивача задовольнити частково. Призначити аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 11 000грн щомісяця, починаючи з дати ухвалення судового рішення та до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку. Решту позовних вимог ОСОБА_3 залишити без задоволення.
11.11.2025 року від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Ткач Т.А. через «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що сам по собі факт непрацездатності матері ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , без надання беззаперечних доказів потреби у наданні такої допомоги, - не зумовлює виникнення у дитини обов'язку надання утримання та не свідчить про наявність потреби в отриманні матеріальної допомоги. Отже, в даному випадку, наявність у Відповідача непрацездатної матері не може впливати на визначення розміру аліментів на малолітню доньку у даному спорі. За період з 27.12.2024 р. по 18.06.2025 р. ОСОБА_4 було перераховано на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти у загальному розмірі 214 562,20 грн. на утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 , а відтак середньомісячний розмір перерахованих ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки склав 30 651,74 грн., з розрахунку 214 562,20 грн./ 7 місяців. Вказані обставини підтверджують можливість ОСОБА_4 сплачувати аліменти на утримання доньки в заявленому в позовній заяві розмірі.
При цьому, звертає увагу Суду, що посилання Відповідача на продовження шлюбних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до середини червня 2025 р. та перерахування коштів в інтересах сім'ї, а не як аліменти, - не відповідають дійсності та спрямовані лише на приховування реальної платоспроможності ОСОБА_4 при розрахунку середньомісячного доходу ОСОБА_4 , згідно довідки від 09.10.2025 р., останнім було враховано й неповний робочий місяць, так як у квітні ОСОБА_4 змінив своє місце роботи, що призвело до значного зменшення середньомісячного доходу ОСОБА_4 . В той же час, з наданих Головним управлінням ДПС у м.Києві на ухвалу Суду - відомостей з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про джерела/ суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, вбачається, що середній розмір доходу ОСОБА_4 є значно вищим.
ОСОБА_3 до позовної заяви платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що періодично, ОСОБА_4 були перераховані аліменти на дитину у розмірі, що значно перевищував його заробітну плату або майже відповідав їй, зокрема: За січень 2025 р. перераховано аліменти у розмірі 29 118,00 грн при заробітній платі - 63 353,82 грн. За травень 2025 р. перераховано аліменти у розмірі 108 172, 00 грн. при заробітній платі - 26 335,70 грн. За червень 2025 р. перераховано аліменти у розмірі 39 960, 00 грн. при заробітній платі - 65 833,42 грн. Таким чином, вказане підтверджує можливість ОСОБА_4 сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі, що перевищує 1/4 офіційної заробітної плати, - 30 000,00 грн. щомісячно. ОСОБА_3 забезпечує для восьмирічної доньки повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку. Таким чином, ОСОБА_3 має всі матеріально-побутові умови, які можуть забезпечити спільне проживання доньки разом з нею, а також впевнена, що визначення місця проживання восьмирічної доньки разом із матір'ю сприятиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, зростанню дитини в турботі та материнській любові.
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2025 року вказану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Поліщук І.О.
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Витребувано у Головного управління ДПС у місті Києві відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 2-го кварталу 2024 року по сьогоднішній день щодо ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Витребувано у Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за 2024 рік.
Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, ІД) інформацію про всі рахунки (депозитні, поточні, карткові та інші), які були відкриті на ім'я громадянина України ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема, але не виключно по банківському рахунку НОМЕР_2 , в період часу з 01.01.2024 року по сьогоднішній день із зазначенням: дати відкриття (закриття) рахунків, руху коштів по рахунках, залишку грошових коштів на рахунках
Витребувано у АТ «ПУМБ» інформацію про всі рахунки (депозитні, поточні, карткові та інші), які були відкриті на ім'я громадянина України ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в період часу з 01.01.2024 року по сьогоднішній день із зазначенням: дати відкриття (закриття) рахунків, руху коштів по рахунках, залишку грошових коштів на рахунках.
Витребувано у АТ «А-Банк» інформацію про всі рахунки (депозитні, поточні, карткові та інші), які були відкриті на ім'я громадянина України ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в період часу з 01.01.2024 року по сьогоднішній день із зазначенням: дати відкриття (закриття) рахунків, руху коштів по рахунках, залишку грошових коштів на рахунках.
Витребувано у АТ «Сенс Банк» інформацію про всі рахунки (депозитні, поточні, карткові та інші), які були відкриті на ім'я громадянина України ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в період часу з 01.01.2024 року по сьогоднішній день із зазначенням: дати відкриття (закриття) рахунків, руху коштів по рахунках, залишку грошових коштів на рахунках.
Витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію про всі рахунки (депозитні, поточні, карткові та інші), які були відкриті на ім'я громадянина України ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в період часу з 01.01.2024 року по сьогоднішній день із зазначенням: дати відкриття (закриття) рахунків, руху коштів по рахунках, залишку грошових коштів на рахунках.
Витребувано у АТ «Державний ощадний банк України» інформацію про всі рахунки (депозитні, поточні, карткові та інші), які були відкриті на ім'я громадянина України ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в період часу з 01.01.2024 року по сьогоднішній день із зазначенням: дати відкриття (закриття) рахунків, руху коштів по рахунках, залишку грошових коштів на рахунках.
Витребувано у АТ «Укрсиббанк» інформацію про всі рахунки (депозитні, поточні, карткові та інші), які були відкриті на ім'я громадянина України ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в період часу з 01.01.2024 року по сьогоднішній день із зазначенням: дати відкриття (закриття) рахунків, руху коштів по рахунках, залишку грошових коштів на рахунках.
Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Ткач Т.А. про витребування доказів.
Ухвалою суду від 14 січня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Пояснення учасників справи у судовому засіданні.
Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Ткач Т.А. позовні вимоги підтримала у повному обсязі на підставах, викладених у позові, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Іванова Н.С., надаючи пояснення у судовому засіданні в режимі відеоконференція, зазначила, що ОСОБА_4 щодо позовних вимог про стягнення аліментів визнав частково, а саме 11 000 щомісячно. Разом з тим, не заперечує щодо визначення місця проживання доньки з матір'ю, але заперечує щодо зазначення адреси проживання, оскільки мати може змінювати адресу проживання.
Фактичні обставини, встановлені судом.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 03.03.2017 р., про що 03.03.2017 р. Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис № 232. Після державної реєстрації шлюбу дружині було присвоєне прізвище - ОСОБА_6 .
У шлюбі в подружжя народилася донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 17.10.2017 р. Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис № 6938.
21 липня 2025 року Дніпровським районним судом м. Києва шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованих доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з квітень 2024 року по серпень 2025 року ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , отримав доходу в загальному розмірі 1 151 383 грн..
З 18.04.2025 року відповідач офіційно працевлаштований на посаді головного державного інспектора у Державній податковій службі України, що підтверджується довідкою виданою та підписаною заступником голови Державної податкової служби Троцко А. та директором департаменту фірнового забезпечення та бухгалтерського обліку - головним бухгалтером Радіоновою О. №288 від 09.10.2025 року.
Згідно вищезазначеної довідки середньомісячна заробітна плата ОСОБА_4 складає 44 112 грн. 14 коп..
Після фактичного припинення шлюбних відносин, ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_7 переїхали на постійне місце проживання до міста Одеса та наразі разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою реєстрації позивача ОСОБА_3 ..
Відповідна квартира належить матері ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , що підтверджується рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 12.02.2007 р. по справі № 2-1488, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 16723359 від 20.11.2007 р. та витягом з Державного реєстру речових прав № 433077611 від 26.06.2025 р.
26.05.2025 р. ОСОБА_8 надала згоду на проживання та на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітньої дочки, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на площу квартири, яка належить ОСОБА_8 та в якій зареєстрована остання, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Дана заява посвідчена приватним нотаріусом ОМНО Масаловою В.А. за реєстровим № 454.
Сторона позивача звернулась до Служби у справах дітей Одеської міської ради для отримання висновку щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 разом з матір'ю ОСОБА_3 за місцем її реєстрації та фактичного проживання.
22.01.2026 року до суду надійшов лист з Хаджибейської районної адміністрації ОМР № 0229/01-20 від 21.01.2026 року, у якому зазначено, що відповідно до листа Служби у справах дітей Одеської міської ради від 08.01.2026 № 182 було з'ясовано, що відповідач справі - ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї та Дніпровського районного в місті Києві Центра соціальних служб Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації обстежити умови проживання ОСОБА_4 не надається можливим, так як він не відповідає на дзвінки. Відтак, Служба у справах дітей Одеської міської ради не має правових підстав для підготовки проекту висновку з питання визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в свою чергу унеможливлює надання органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради на даний час відповідного висновку до суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Проаналізувавши доводи сторони позивачки, викладені в позові, позицію сторони відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов слід задовільнити частково, враховуючи таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).
За змістом пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція 1950 року) кожен має право на повагу до свого сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2 статті 8 Конвенції 1950 року).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 того ж закону).
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (частина перша стаття 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України)).
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (частина друга статті 161 СК України).
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) суд дійшов висновку, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Під час вирішення спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини суд враховує інтереси самої дитини, а не її батьків або одного з них. Тому забезпечення якнайкращих інтересів дитини як прояв турботи про її права та свободи, є легітимною метою втручання у право на повагу до сімейного життя одного з батьків шляхом визначення місця проживання дитини з іншим із них. Для забезпечення якнайкращих інтересів дитини у такому спорі мають значення, зокрема: особисті якості батьків, відносини, які є у кожного з них із дитиною, їхнє ставлення до виконання батьківських обов'язків, сталість соціальних зв'язків дитини з батьками, можливість належного забезпечувати її побут, умови для виховання та розвитку, дбати про стан її здоров'я (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 525/282/17; постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18,від 24 листопада 2021 року у справі № 754/16535/19).
У справах про визначення місця проживання дитини забезпечення якнайкращих інтересів дитини вимагає врахування не лише умов її проживання за конкретною адресою, але й сукупності інших обставин, які дозволяють стверджувати, що забезпечення таких інтересів можливе шляхом встановлення, з ким із батьків дитині проживати краще. Такими обставинами є, зокрема, особисті якості батьків, їхня поведінка, ставлення до виконання батьківських обов'язків, урахування ними інтересів дитини, наявність взаєморозуміння з нею, характеристика її психоемоційного стану, висновки органу опіки та піклування (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17).
Сторона позивача звернулась до Служби у справах дітей Одеської міської ради для отримання висновку щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 з матір'ю ОСОБА_3
22.01.2026 року до суду надійшов лист з Хаджибейської районної адміністрації ОМР № 0229/01-20 від 21.01.2026 року, у якому зазначено, що відповідно до листа Служби у справах дітей Одеської міської ради від 08.01.2026 № 182 було з'ясовано, що відповідач справі - ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї та Дніпровського районного в місті Києві Центра соціальних служб Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації обстежити умови проживання ОСОБА_4 не надається можливим, так як він не відповідає на дзвінки. Відтак, Служба у справах дітей Одеської міської ради не має правових підстав для підготовки проекту висновку з питання визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в свою чергу унеможливлює надання органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради на даний час відповідного висновку до суду.
Оскільки в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 пояснила суду, що її довіритель змінив свою позицію щодо визначення місця проживання його доньки ОСОБА_7 разом з матір'ю та не заперечує проти прийняття судом рішення, про задоволення вимоги позивача та визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 разом з її матір'ю ОСОБА_3 , суд вважає за можливе розглянути спір щодо визначення місця проживання дитини без висновку органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації ОМР.
З аналізу досліджених в судовому засідання доказів вбачається, що позивачка ОСОБА_3 належним чином виконує батьківські обов'язки, піклується про доньку, забезпечує її навчання, лікування, дозвілля.
Ці обставини стороною відповідача не оспорювалися.
Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини з матір'ю, суд зважує на встановлені під час судового розгляду факти, а саме: на вік дитини, яка на момент постановлення рішення має 8 повних років, окреме проживання батька та матері, добросовісне виконання ОСОБА_3 батьківських обов'язків, можливість і здатність матері забезпечити харчування та побут дитини, створити їй належні умови для проживання, виховання, освіти, загального розвитку, охорони її здоров'я, особисті якості матері, яка створила з дитиною стійкі довірливі стосунки, є для неї авторитетом, відсутність обставин, які би вказували на неможливість подальшого проживання дитини разом із матір'ю (відсутності ознак її неприхильного ставлення до неї, фактів її негативного впливу на виховання та розвиток тощо).
За наведених умов суд вважає, що рішення про визначення місця проживання доньки ОСОБА_7 з матір'ю відповідає якнайкращим інтересам дитини, оскільки за час їх спільного проживання у дитини виникли усталені зв'язки з матір'ю.
Суд зауважує, що у підготовчому судовому засіданні заперечуючи проти позову про визначення місця проживання дитини з матір'ю, відповідач не подав зустрічного позову та не просив визначити місце проживання дитини з ним.
Відсутність рішення про визначення проживання дитини з одним з батьків створює юридичну невизначеність для дитини, а тому не відповідає її найкращим інтересам.
Разом з тим, оскільки позивачка зареєстрована за адресою та фактично проживає з дитиною в АДРЕСА_1 , малолітня ОСОБА_11 зареєстрована за іншою адресою у місті Києві, а також враховуючи, що в Україні введено військовий стан через збройну агресію рф, у зв'язку з чим місце проживання та місце реєстрації позивача та малолітньої дитини може змінюватися, суд вважає, що в найкращих інтересах дитини буде визначити місце проживання ОСОБА_7 з матір'ю без визначення в рішенні суду конкретної адреси місця проживання.
Така позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 199/2898/22(провадження № 61-6126св23).
Щодо позовних вимог стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі, у розмірі 30000 грн щомісячно, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У частині 1 статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі по 30 000 грн. щомісячно, проте обґрунтовує вказаний розмір довідкою з попереднього міста роботи та інформацією щодо перерахунку грошових коштів відповідачем на її банківську картку у період до червня 2025 року.
Разом з тим, досліджені в суді докази свідчать про офіційне працевлаштування відповідача за новим місцем роботи, оскільки з 18.04.2025 року відповідач офіційно працевлаштований на посаді головного державного інспектора у Державній податковій службі України, що підтверджується довідкою виданою та підписаною заступником голови Державної податкової служби Троцко А. та директором департаменту фірнового забезпечення та бухгалтерського обліку - головним бухгалтером Радіоновою О. №288 від 09.10.2025 року.
Згідно вищезазначеної довідки середньомісячна заробітна плата ОСОБА_4 складає 44 112 грн. 14 коп..
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сторона позивача не надає доказів, які б підтверджували можливість відповідача сплачувати аліменти саме в розмірі 30000,00 гривень на місяць.
Суд критично ставиться до доводів сторони позивачки, про те, що після фактичного припинення шлюбних відносин, ОСОБА_4 періодично перераховував на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 , що підтверджується наступними платежами: 27.12.2024 р. - 1 200,00 грн.; 30.12.2024 р. - 1 000,00 грн.; 31.12.2024 р. -180,00 грн.; 01.01.2025 р. - 1 000,00 грн.; 03.01.2025 р. - 2 300,00 грн.; 03.01.2025 р. - 1 200,00 грн.; 06.01.2025 р. - 800,00 грн.; 15.01.2025 р. - 200,00 грн.; 16.01.2025 р. - 300,00 грн.; 17.01.2025 р. - 800,00 грн.; 18.01.2025 р. - 1 500,00 грн.; 20.01.2025 р. - 7 500,00 грн.; 20.01.2025 р. - 10 978,00 грн.; 24.01.2025 р. - 700,00 грн. 27.01.2025 р. - 1 000,00 грн.; 27.01.2025 р. - 520,00 грн; 28.01.2025 р. -320,00 грн.; 02.02.2025 р. - 1 100,00 грн.; 14.02.2025 р. - 500,00 грн.; 27.04.2025 р. - 1 200,00 грн.; 18.02.2025 р. - 1 000,00 грн.; 30.04.2025 р. - 2 395,20 грн.; 21.02.2025 р. - 2 000,00 грн.; 04.05.2025 р. - 1 500,00 грн.; 27.02.2025 р. - 130,00 грн.; 05.05.2025 р. - 7 500,00 грн.; 06.03.2025 р. - 2 000,00 грн.; 06.05.2025 р. - 1 200,00 грн.; 14.03.2025 р. - 500 грн.; 12.05.2025 р. - 3 000,00 грн.; 15.03.2025 р. - 350,00 грн.; 13.05.2025 р. - 10 000,00 грн.; 18.03.2025 р. - 1 400,00 грн.; 15.05.2025 р. - 5 000,00 грн.; 24.03.2025 р. -298,00 грн.; 18.05.2025 р. - 10 000,00 грн.; 02.04.2025 р. - 1 497,00 грн.; 19.05.2025 р. - 30 000,00 грн.; 11.04.2025 р. - 2 000,00 грн.; 22.05.2025 р. - 6 000,00 грн.; 14.04.2025 р. - 1 000,00 грн.; 22.05.2025 р. - 5 988,00 грн.; 16.04.2025 р. - 1 500,00 грн.; 28.05.2025 р. - 20 000,00 грн.; 16.04.2025 р. - 3 000,00 грн.; 29.05.2025 р. - 2 994,00 грн.; 16.04.2025 р. - 3 000,00 грн.; 30.05.2025 р. - 4 990,00 грн.; 18.04.2025 р. - 4 500,00 грн.; 03.06.2025 р. - 11 976,00 грн.; 19.04.2025 р. - 1 500,00 грн.; 05.06.2025 р. - 5 000,00 грн.; 21.04.2025 р. - 1 500,00 грн.; 11.06.2025 р. - 10 000,00 грн.; 22.04.2025 р. - 1 100,00 грн.; 15.06.2025 р. - 5 000,00 грн.; 23.04.2025 р. - 1 400,00 грн.; 18.06.2025 р. - 7 984,00 грн., оскільки факт припинення шлюбних відносин саме у грудні 2024 року позивачем не доведено.
Суду також не доведено що вищезазначені грошові перекази на картку позивачки були перераховувалися, як аліменти на дитину.
Зазначені доводи сторони позивача також нічим не підтверджуються.
Отже, враховуючи надані докази, а саме, той факт, що відповідач офіційно працевлаштований на посаді головного державного інспектора у Державній податковій службі України з 18.04.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою, яка видана 09.10.2025 року, відповідно до якої середньомісячна заробітна плата ОСОБА_4 складає 44 112 грн. 14 коп., а також те, що судом визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки в частині стягнення аліментів необхідно задовільнити частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 11 000 гривень на дитину щомісяця до досягнення доньки повноліття. Сплата аліментів у зазначеному розмірі здатна забезпечити необхідний життєвий процес та розвиток дитини та не буде непомірним тягарем для відповідача. При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, і вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, судом приймається до уваги, що відповідач має офіційне місце роботи, офіційний дохід, тому приймати до уваги його витрати, які він здійснював на користь позивача у період їхнього шлюбу як здатність ОСОБА_4 сплачувати аліменти на утримання дитини, суд є безпідставним.
Розподіл судових витрат:
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1 211 гривень 20 копійок, оскільки позивач від сплати судового збору за подання даної позовної заяви звільнена.
Також, згідно ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, за позовну вимогу, щодо визначення місця проживання дитини.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини задовольнити частково.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати з ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі, у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 коп., щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з урахуванням індексації на час їх виплати, починаючи з 14 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В решті частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30 березня 2026 року.
Суддя: І.О. Поліщук