30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 163/1334/24
провадження № 61-3309ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 29 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 29 жовтня
2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_2 власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 65,6 кв. м, житлова площа 47.3 кв. м, опис - А-1 житловий будинок, Б1 хлів, к колодязь, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Визнано у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 65,6 кв.м, житлова площа 47.3 кв.м, опис - А-1 житловий будинок, Б1 хлів, к колодязь, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Визнано у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_2 власником 1/2 частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га, кадастровий
№ 0723380400:01:002:0011, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Визнано у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 власником 1/2 частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га, кадастровий
№ 0723380400:01:002:0011, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Залишено на праві особистої приватної власності за ОСОБА_2 автомобіль Фольксваген фургон (білий), 1988 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 .
Залишено на праві особистої приватної власності за ОСОБА_1 таке майно: причіп КРАЗ - 8138, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль Volkswagen Passat, 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , автомобіль CITROEN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну їй частку у спільному майні у розмірі 51 900,00 грн.
Припинено право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вищевказане майно. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любомльського районного суду Волинської області
від 29 жовтня 2025 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любомльського районного суду Волинської області
від 29 жовтня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
09 березня 2026 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на судове рішення Волинського апеляційного суду у справі № 163/1334/24 провадження
№ 22-ц/802/187/26.
1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Питання про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не порушується.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.
Таким чином, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили,
є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про
поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою у зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки
у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3 328,00 грн.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі, якщо предметом оскарження у вказаній справі є процесуальна ухвала, заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги
у розмірі 665,60 грн (3 328,00 грн х 0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
3. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки у змісті касаційної скарги заявник не зазначає підстави касаційного оскарження судового рішення Волинського апеляційного суду, зокрема не зазначає, які саме норми процесуального чи матеріального права судом застосовано неправильно, що призвело до ухвалення судом апеляційної інстанції незаконного судового рішення.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження Верховний Суд зобов'язаний зазначити обов'язкові підстави касаційного оскарження.
4. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на те, що зміст касаційної скарги не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення (ухвала), що оскаржується;
5) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав);
6) клопотання особи, яка подає скаргу;
7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги;
8) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Заявником у змісті касаційної скарги не зазначено всіх учасників справи, зокрема не зазначено відповідача - ОСОБА_2 . Також, у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником, у змісті касаційної скарги не зазначено обов'язкові реквізити зазначеного учасника справи.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
5. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційнимсудом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду
на наступне.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник не згоден з ухвалою Волинського апеляційного суду, проте у прохальній частині не зазначає, яке рішення за результатом розгляду касаційної скарги має постановити Верховний Суд.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції
за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Таким чином, заявнику необхідно: 1) звернутися до суду касаційної інстанції
із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження; 2) сплатити судовий збір за оскарження судового рішення у касаційному порядку. На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 3) уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, у частині зазначення відповідача у справи та повних відомостей стосовно нього, а також уточнити зміст касаційної скарги у частині правильного зазначення оскаржуваного судового рішення, уточнити прохальну частину касаційної скарги з урахуванням того, яке саме судове рішення (дата ухвалення судового рішення) має бути переглянуте Верховним Судом у касаційному порядку, відповідно до норм статті 409
ЦПК України, надати суду касаційну скаргу у новій редакції та надати копії уточненої касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа
у підсистемі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України уразі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 29 січня 2026 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник