30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 766/761/25
провадження № 61-3743ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - ОСОБА_2 ,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного МУ МЮ (м. Одеса), Великоолександрівського ВДВС у Бериславському районі Херсонської області Південного МУ МЮ (м. Одеса), стягувач - ОСОБА_2 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року закрито провадження у частині вимог ОСОБА_1 про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та спростування недостовірної інформації.
Вимогу ОСОБА_1 про визнання недійсною постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14 червня 2021 року залишено без розгляду.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного МУ МЮ (м.Одеса), Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного МУ МЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року - без змін.
12 грудня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» вперше подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2025 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними, касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2026 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року за заявою ОСОБА_1 неповажними та продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
21 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки він мешкає у прифронтовій зоні, де постійно відбуваються обстріли, відключення електроенергії та це значно ускладнює як отримання юридичної допомоги, так і взагалі унеможливлює складання та надсилання касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь
у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані
з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Разом тим, саме на заявника покладено обов'язок доведення наявності в нього об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.
Повідомлені заявником відомості не дають достатніх підстав для визнання причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень поважними.
Вперше заявник звернувся з касаційною скаргою у цій справі вже з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень. Як на підставу поважності причин пропуску процесуального строку посилався на ті ж підстави, які зазначає у цій касаційній скарзі. Верховним Судом в ухвалі від 29 грудня 2025 року вже надано оцінку обставинам, на які посилається заявник як на підставу для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, та визнано їх неповажними. Крім того, в ухвалах Верховного Суду від 29 грудня 2025 року та від 23 січня 2026 року, якою заявнику було продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги, наголошувалось на необхідності надати докази недотримання судом апеляційної інстанції процесуального обов'язку щодо направлення копії постанови учасникам справи.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, заявник не навів індивідуальних поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року та не надав доказів на їх підтвердження. Також заявник зволікав з повторною подачею касаційної скарги після її повернення ухвалою від 18 лютого 2026 року.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених процесуальним законом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже ОСОБА_1 необхідно навести конкретні індивідуальні обставини, які завадили йому подати касаційну скаргу у передбачений процесуальним законом строк, вказати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та надати достовірні докази на їх підтвердження.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, однак не зазначає яке рішення необхідно ухвалити по суті цих вимог.
Таким чином сформульована прохальна частина касаційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження
у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Отже, заявнику необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених змістом статті 409 ЦПК України.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк
до 13 квітня 2026року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников