19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 759/7575/24
провадження № 61-11184св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Верховний Суд України, Державне підприємство «Автобаза Верховного Суду України»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 ,
в інтересах якого діє адвокатка Гончар Людмила Вікторівна, на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2025 року у складі колегії суддів Невідомої Т. О., Нежури В. А., Соколової В. В.,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верховного Суду України, Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України» (далі - ДП «Автобаза Верховного Суду України»), в якому просив:
стягнути з Верховного Суду України на його користь заборгованість із виплати належних при звільненні сум у розмірі 1 744 327,02 грн;
визнати незаконним та скасувати наказ Голови комісії з припинення Верховного Суду України Романківа І. П. від 09 лютого 2024 року № 42-к
«Про звільнення ОСОБА_1 »;
визнати незаконним та скасувати наказ Голови ліквідаційної комісії
ДП «Автобаза Верховного Суду України» Кондратенка В. М. від 12 лютого
2024 року № 2 «Про звільнення з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства»;
зобов'язати Голову ліквідаційної комісії ДП «Автобаза Верховного Суду України» Кондратенка В. М. внести до трудової книжки НОМЕР_1 запис про звільнення ОСОБА_1 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38, частини першої
статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 29 грудня 2023 року № 174-К та видати вказану трудову книжку.
Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 04 вересня 2024 року (у складі судді Журибеди О. М.) позов ОСОБА_1 задовольнив.
Стягнув з Верховного Суду України на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати належних при звільненні сум у розмірі 1 744 327,02 грн.
Визнав незаконним та скасував наказ Голови комісії з припинення (ліквідаційної комісії) Верховного Суду України Романківа І. П. від 09 лютого 2024 року № 43-к (42/0/3-24) «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Визнав незаконним та скасував наказ Голови ліквідаційної комісії
ДП «Автобаза Верховного Суду України» Кондратенка В. М. від 12 лютого
2024 року № 2 «Про звільнення з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства».
Зобов'язав Голову ліквідаційної комісії ДП «Автобаза Верховного Суду України» Кондратенка В. М. внести до трудової книжки НОМЕР_1 запис про звільнення ОСОБА_1 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38, частини першої статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 29 грудня 2023 року № 174-К.
Зобов'язав Голову ліквідаційної комісії ДП «Автобаза Верховного Суду України» Кондратенка В. М. видати ОСОБА_1 трудову книжку НОМЕР_1 із внесеним до неї записом про звільнення ОСОБА_1 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38,
частини першої статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 29 грудня
2023 року № 174-К.
Стягнув з Верховного Суду України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Стягнув з ДП «Автобаза Верховного Суду України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Святошинський районний суд міста Києва додатковим рішенням
від 10 вересня 2024 року стягнув з Верховного Суду України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 750 грн.
Стягнув з ДП «Автобаза Верховного Суду України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 750 грн.
Не погодившись з рішенням Святошинського районного суду міста Києва
від 04 вересня 2024 року та додатковим рішенням цього ж суду від 10 вересня 2024 року, Верховний Суд України оскаржив їх в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд постановою від 28 липня 2025 року апеляційну скаргу Верховного Суду України задовольнив частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Змінив підставу звільнення ОСОБА_1 з пункту 1 частини першої
статті 40 КЗпП України «ліквідація підприємства» на «розірвання контракту за власним бажанням працівника», що відповідає вимогам частини першої
статті 38, частини першої статті 39 КЗпП України.
Зобов'язав Голову комісії з припинення Верховного Суду України
Романківа І. П. внести до трудової книжки НОМЕР_1 запис про звільнення ОСОБА_1 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38, частини першої статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 09 лютого 2024 року № 42-к.
Зобов'язав Голову комісії з припинення Верховного Суду України
Романківа І. П. видати ОСОБА_1 трудову книжку НОМЕР_1 зі внесеним до неї записом про звільнення ОСОБА_1 з роботи із займаної посади за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38,
частини першої статті 39 КЗпП України на підставі наказу від 09 лютого
2024 року № 42-к.
Стягнув з Верховного Суду України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Стягнув з ДП «Автобаза Верховного Суду України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким заяву
ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишив без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка
Гончар Л. В., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
справу за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України» про стягнення належних при звільненні сум, визнання незаконними та скасування наказів про звільнення призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська
С. О. Карпенко
О. М. Ситнік