вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"24" березня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/155/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Героїв поліції, 19; код ЄДРПОУ 25894919)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ББС Іншуранс" (04050, м.Київ, вул. Білоруська,3; код ЄДРПОУ 20344871)
про стягнення 6 119 грн 05 коп.
у судове засідання представники сторін не з'явилися
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Заяви і клопотання сторін, процесуальні судові рішення.
09 лютого 2026 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ББС Іншуранс" про стягнення із відповідача (попереднє найменування ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес») 6 119 грн 05 коп. різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням.
Ухвалою від 12.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/155/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на "12" березня 2026 р. на 13:50 год. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
19 лютого 2026 року від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті.
24 лютого 2026 року від відповідача надійшов відзив.
26 лютого 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
09 березня 2026 року від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті.
12 березня 2026 року судом встановлено, що у визначений час для проведення судового засідання по даній справі у Рівненській області було оголошено повітряну тривогу через загрозу балістичних ракетних ударів. Відтак судове засідання у справі № 918/155/26, призначене на "12" березня 2026 р. на 13:50 год. не відбулося. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність визначення наступної дати та часу проведення судового засідання у справі.
Ухвалою від 12.03.2026 повідомлено сторін, що наступне судове засідання по розгляду справи № 918/155/26 по суті відбудеться 24.03.2026.
Процесуальні дії у судовому засіданні з розгляду справи по суті.
24 березня 2026 року судом встановлено, що позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, про час дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином шляхом доставлення ухвали від 12.03.2026 до їх електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 12.03.2026 після 17:00 год.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ББС Іншуранс" вважаються такими, що отримали ухвалу від 12.03.2026 - 13.03.2026.
12 березня 2026 року та 24 березня 2026 року до господарського суду від позивача надійшли заяви в яких Служба просить суд справу № 918/155/26 розглянути без участі її представника.
Суд враховує, що ухвалою від 12.02.2026 серед іншого, запропоновано:
- відповідачу у строк протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відзив з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив.
Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ББС Іншуранс" та його представник адвокат Хребет Т.І. отримали відповідь на відзив 26.02.2026, що підтверджується квитанціями № 6098220 та № 6098221 від 26.02.2026.
Відтак строк на подання заперечення на відповідь на відзив сплинув 04.03.2026.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідачем не наведено жодних обставин, які унеможливлюють розгляд спору по суті у даному судовому засіданні 24.03.2026.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
За таких обставин, враховуючи, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Стислий виклад позиції позивача із позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що поніс витрати по виконаних будівельних роботах по ремонту металевого огородження після ДТП 07.02.2023 на а/д М-06 Київ-Чоп на ділянці дороги км 316+240 м в розмірі 52 332,01 грн. з ПДВ. Однак Приватним акціонерним товариством «СК «Брокбізнес» (яке забезпечувало страховий поліс, новою назвою якого із 15.12.2023 є Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ББС Іншуранс") Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області виплачено страхове відшкодування відповідно до договору ЕР-207898431 лише в розмірі 46 212,96 грн. без ПДВ. Різниця між завданою майновою шкодою державі в особі позивача та страховою виплатою становить 6 119,05 грн (52 332,01 грн. - 46212,96 грн. = 6 119,05 грн.).
Стислий виклад позиції відповідача із відзиву.
У відзиві Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ББС Іншуранс" просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що розмір страхового відшкодування завданого дорогам, дорожнім спорудам та іншим матеріальним цінностям має здійснюватися виключно на підставі звіту, акту чи висновку про оцінку завданої матеріальної шкоди. Оскільки позивач посилається на копію претензії, акт здачі - приймання робіт та платіжне доручення про сплату суми вимоги, - цих документів є недостатньо. З метою визначення розміру матеріального збитку відповідач замовив проведення оцінки. Згідно зі звітом складеним суб'єктом оціночної діяльності Лавренюком С.Г. 15.03.2023 вартість матеріального збитку, з урахуванням зносу та металобрухту, нанесеного власнику дорожнього огородження в результаті пошкодження становить 46 212,96 грн з ПДВ. Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "ББС Іншуранс" здійснено виплату вказаної суми страхового відшкодування 46 212,96 грн. Відповідач акцентує увагу, що оскільки до моменту настання випадку постраждалі конструктиви мали фізичний знос, його оцінка була визначена експертним шляхом відповідно до стандарту Міністерства з питань житлово-комунального господарства України СОУ ЖКГ 75.11- 35077234.НННН: 2009 «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків ». Згідно Звіту - фізичний знос: Зфіз = 10 %.
Відповідач наголошує, що договірне зобов'язання, яке виникло у Страхової компанії «ББС ІНШУРАНС» за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-207898431 припинилось виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). На переконання відповідача, для повного відшкодування шкоди (різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та завданою майновою шкодою), позивач має право звернутися до завдавача шкоди (винуватця ДТП) в порядку ст. 1194 ЦК України.
Відповідач також звертає увагу, що позивач обґрунтовує збільшення суми витрат фактично виконаними роботами підрядної організації ТОВ «Автострада» за договором №34 від 19.12.2022. Водночас відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки здійснюються на підставі підписаних сторонами актів КБ-2в та довідок КБ-3. При цьому довідок про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) до позовної заяви не додано, тому на переконання відповідача позивач належним чином не обґрунтував вартість робіт та витрат. Відповідач підкреслює, що визначення розміру шкоди належить до повноважень страховика і було здійснено на підставі звіту, замовленого страховою компанією «ББС Іншуранс». Відтак підстав для доплати страхового відшкодування немає, а позовні вимоги є безпідставними.
Стислий виклад позиції позивача із відповіді на відзив.
У відповіді на відзив Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області просить суд задовольнити позовні вимоги, наголошуючи, що сума сплаченої страхової виплати є недостатньою для повного відшкодування шкоди. Різниця між завданою майновою шкодою та страховою виплатою - 6 119 грн 05 коп. Позивачем надано страховику документи, що підтверджують розмір заявленої шкоди, а саме Акт приймання виконаних будівельних робіт та платіжну інструкцію про оплату таких робіт. Таким чином, позивач як потерпіла особа підтвердив фактичний розмір завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Страховик міг оцінити загальний розмір завданої шкоди після виконання відновлювального ремонту огородження та здійснити виплату страхового відшкодування у відповідності до фактично понесених витрат (реальних збитків). На думку позивача, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту майна визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення майна, що вказується у рахунку або акті виконаних робіт. Звертаючись до відповідача із вимогою про відшкодування різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області просила відшкодувати кошти (фактичні витрати) за уже проведений ремонт бар'єрного огородження, а не кошти для проведення можливого відновлювального ремонту.
Стосовно доводів відповідача про необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу позивач зазначає, що при визначенні розміру шкоди оцінювач у звіті застосував фізичний знос відповідно до стандарту СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009, який регулює порядок визначення зносу житлових будинків. Водночас цей стандарт не підлягає застосуванню до майна Служби автомобільних доріг у Рівненській області, оскільки на її балансі перебувають автомобільні дороги та їх складові, а не об'єкти житлового фонду. Тому застосування фізичного зносу за таким стандартом є неправомірним і призвело до заниження розміру матеріальних збитків. Крім цього, для відновлення попереднього стану огородження було використано нові комплектуючі частини, в той час коли зношеність пошкодженого майна враховується лише у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (у разі відшкодування збитків). При цьому потерпіла особа звернулась до ПрАТ «СК «ББС Іншуранс» саме із заявою про відшкодування завданої майнової шкоди виходячи із вартості відновлювального ремонту, а не із заявою про відшкодування вартості пошкодженого майна, при відшкодуванні якої дійсно застосовується коефіцієнт фізичного зносу.
Позивач зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в підтверджує факт виконання робіт, їх обсяги та вартість, тоді як довідка КБ-3 використовується лише для узагальнення взаєморозрахунків між замовником і підрядником та є підставою для оплати. Факт виконання та оплати робіт з відновлення бар'єрного огородження підтверджується Актом №36/2 від 08.05.2023 та платіжною інструкцією №169 від 08.05.2023, які надані суду. Додатково позивач подав довідку КБ-3 №36 від 08.05.2023 для підтвердження порядку проведення розрахунків за договором №34 від 19.12.2022.
Отже, на думку позивача, усі необхідні документи, що підтверджують розмір шкоди, виконання робіт та їх оплату, надані, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до п. 1.1. Положення про Службу автомобільних доріг у Рівненській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 № 253 (далі - Положення) (чинного станом на дату ДТП - 21.10.2022), Служба автомобільних доріг у Рівненській області (далі - Служба), заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 456/2011 "Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України" є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
Відповідно до п. 2.1. Положення, метою діяльності Служби є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Рівненській області (далі - автомобільні дороги) шляхом їх будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання (дорожні роботи) в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
Пунктами 5.1. - 5.2. Положення передбачено, що майно Служби є державною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління. Майно Служби становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Служби.
Відповідно до п. 5.3. та п. 5.4. Положення, на балансі Служби обліковуються автомобільні дороги, та їх складові, передані Службі в оперативне управління, що є складовою єдиної транспортної системи України та належать до сфери управління Уповноваженого органу управління. Автомобільні дороги, та їх складові, знаходяться у державній власності та не підлягають приватизації. Автомобільні дороги, та їх складові, що закріплені за Службою, обліковуються на її балансі, враховуються і відображаються окремо в аналітичному обліку. До складових автомобільної дороги включається проїзна частина, узбіччя, земляне полотно, декоративні озеленення, снігозахисні насадження, резерви, кювети, мости, штучні споруди, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, тунелі, транспортні розв'язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, шумові екрани, очисні споруди і розташовані в межах смуг відведення інші дорожні споруди та обладнання, відеокамери, а також інші споруди, що знаходяться за межами смуг відведення, що забезпечують функціонування автомобільних доріг.
Відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 № Н-131 Службу автомобільних доріг у Рівненській області перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.
05 квітня 2023 року внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 07 лютого 2023 року о 09 год. 50 хв. на автомобільній дорозі М-06 КиївЧоп відбулась ДТП за участі ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_1 .
Внаслідок скоєння ДТП було пошкоджено металеве огородження на ділянці дороги км 316+240 м.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-207898431 в ПрАТ «СК «Брокбізнес».
Служба автомобільних доріг у Рівненській області звернулась до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із листом № 121/420 від 09.03.2023, до якого було долучено повідомлення про ДТП від 09.03.2023, копія протоколу про адміністративне правопорушення, фото з місця ДТП, довідка від 09.03.2023 та довіреність.
Відновлення пошкодженого металевого огородження, внаслідок ДТП скоєного на автомобільній дорозі М-06 КиївЧоп на ділянці дороги км 316+240 м проводилось ТОВ «СП «Автострада», що підтверджується Договором № 34 від 19.12.2022 укладеним між позивачем та ТОВ «Спільне Українсько-німецьке підприємство «Автострада», а також актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 №36/2 від 08.05.2023. Роботи виконані за актом на загальну суму 52 332,01 грн. з ПДВ.
08 травня 2023 року Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області здійснено оплату ТОВ «СП «Автострада» по виконаних будівельних роботах по ремонту металевого огородження на а/д М-06 Київ-Чоп на ділянці дороги км 316+240 м згідно акту № 36/2 від 08.05.2023 в розмірі 52 332,01 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №169 від 08.05.2023.
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області понесено витрати по виконаних будівельних роботах по ремонту металевого огородження після ДТП 07.02.2023 в розмірі 52 332,01 грн. з ПДВ.
Відтак в результаті ДТП державі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області заподіяно майнову шкоду (збитки) в розмірі 52 332,01 грн. з ПДВ.
Позивач звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» з листом № 12/950 від 24.05.2023, до якого долучено заяву про здійснення відшкодування шкоди у розмірі 52 332 грн 01 коп., заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 07.02.2023.
За замовленням Приватного акціонерного товариства «СК «Брокбізнес» суб'єктом оціночної діяльності - Лавренюком С.Г. 15.03.2023 складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, нанесеному власнику дорожнього огородження, що знаходиться за адресою: 316 км+240 м а/дороги Київ-Чоп від 07.02.2023.
Відповідно до вказаного Звіту - вартість матеріального збитку, з урахуванням зносу та металобрухту, нанесеного власнику дорожнього огородження, в результаті пошкодження, що сталося 07.02.2023, що знаходиться за адресою: 316 км+240 м а/ дороги Київ-Чоп , становить на дату проведення оцінки: 46 212,96 грн з ПДВ.
17 липня 2023 року Приватним акціонерним товариством «СК «Брокбізнес» оформлено страховий акт № 107028/1 відносно справи № 107028 за заявою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області від 10.03.2023 та видано наказ № 107028/1/1 від 17.07.2023 про виплату страхового відшкодування у розмірі 46 212 грн 96 коп.
19 липня 2023 року Приватним акціонерним товариством «СК «Брокбізнес» Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області виплачено страхове відшкодування відповідно до договору ЕР-207898431 в розмірі 46 212,96 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №19/07/2023260177 від 19.07.2023.
15 грудня 2023 ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» змінило назву на ПрАТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС».
Судом встановлено, що різниця між завданою майновою шкодою Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та страховою виплатою становить 6 119 грн 05 коп.
Доказів сплати ПрАТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» Службі відновлення та розвитку інфраструктури різниці між завданою майновою шкодою та страховою виплатою по страховому випадку, який мав місце 07.02.2023 о 09 год. 50 хв. на автомобільній дорозі М-06 КиївЧоп, на ділянці дороги км 316+240 м у розмірі 6 119 грн 05 коп. матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 1, п. я. ч. 2 та абз. 1 ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відтак за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
За змістом ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування". Потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Згідно з абз. 1 пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно з ст. 31 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (абз. 1 та абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з ч. 1, абз. 1 та абз. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Звіт про оцінку майна є документом, складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні")
При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту майна визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення майна, що вказується у рахунку або акті виконаних робіт.
Звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена сума вартості відновлювального ремонту. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 викладено правову позицію: "основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №147/66/17).
Водночас в Законі наголошено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон як спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV)".
Таким чином, оскільки розмір завданої Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області майнової шкоди внаслідок ДТП, не перевищує розміру страхового ліміту, підлягає до виплати страховиком різниця між фактичним (реальним) розміром завданої шкоди та страховим відшкодуванням, оскільки саме страховик, уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, на випадок деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Пунктом 22.1 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного станом на дату ДТП) передбачено, у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Абзацом 2 п. 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Доводи відповідача про те, що позивач не обґрунтував вартість виконаних робіт у зв'язку з ненаданням довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), є безпідставними з огляду на таке.
По-перше, акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в є первинним документом, який підтверджує факт виконання робіт, їх обсяг та вартість. Саме на підставі такого акту встановлюється обсяг виконаних робіт і їх кошторисна вартість.
По-друге, довідка за формою КБ-3 має узагальнюючий характер і використовується виключно для проведення взаєморозрахунків між замовником і підрядником за певний період виконання робіт. Така довідка не є документом, який визначає або підтверджує фактичний обсяг виконаних робіт.
По-третє, Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області страховику надані документи, що підтверджують розмір заявленої шкоди, а саме: Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 №36/2 від 08.05.2023 та платіжну інструкцію №169 від 08.05.2023 про оплату таких робіт. Зазначені документи підтверджують як обсяг і вартість виконаних робіт, так і реальне понесення позивачем витрат, що відповідає вимогам ст. 22 ЦК України щодо відшкодування реальних збитків.
Таким чином, потерпіла особа підтвердила фактичний розмір завданої шкоди (реальних збитків) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07 лютого 2023 року на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, на ділянці дороги км 316+240 м.
Дане свідчить про те, що страховик міг оцінити загальний розмір завданої шкоди, після виконання відновлювального ремонту огородження на а/д М-06 Київ-Чоп на ділянці дороги км 316+240 м та здійснити виплату страхового відшкодування у відповідності до фактично понесених витрат (реальних збитків).
АТ «СК «ББС Іншуранс», керуючись спеціальними нормами закону ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснило виплату страхового відшкодування лише в сумі 46 212,96 грн., якої недостатньо.
Звертаючись до АТ «СК «ББС Іншуранс» із заявою про виплату страхового відшкодування, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області просила відшкодувати кошти (фактичні витрати) за уже проведений ремонт бар'єрного огородження, а не кошти для проведення можливого відновлювального ремонту.
В постанові від 05.11.2020 у справі №753/10416/17, Верховний Суд вказав: «Установивши, що позивач поніс реальні витрати на ремонт пошкодженого у ДТП автомобіля, зокрема на придбання запасних частин на суму 51 960 грн та оплату робіт на загальну суму 4 000 грн, а цивільно-правова відповідальність перед третіми особами винної у ДТП особи - ОСОБА_2 , який керував автобусом «Богдан», була застрахована в межах ліміту 50 000 грн у ПрАТ «УТСК», суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що саме страхова компанія має відповідати за завдані збитки в межах страхового ліміту. Доводи касаційної скарги про неврахування судами звіту по вартості відновлювального ремонту не заслуговують на увагу, оскільки позивач просив стягнути вартість вже проведеного за власні кошти ремонту, а не кошти для проведення відновлювального ремонту і таке право позивача захищене відповідно нормами чинного законодавства (ч. 2 ст. 1192 ЦК України)».
У разі вирішення питання про відшкодування реальних збитків, належними доказами можуть бути платіжні документи та інші документи, які підтверджують факт понесення таких витрат і пов'язаність таких витрат з усуненням заподіяної шкоди.
Аргументи відповідача, викладені ним у відзиві на позов, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки не спростовують вимоги позивача. Зокрема суд установив склад цивільного правопорушення, заперечення позову з підстав того, що позивач нібито не обґрунтував вартість виконаних робіт у зв'язку з ненаданням довідки за формою КБ-3, є безпідставними, оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт та платіжні документи підтверджують фактичні витрати, понесені позивачем для відновлення пошкодженого майна, що відповідає вимогам ст. 22 ЦК України щодо відшкодування реальних збитків.
Крім того, оцінюючи завдану майнову шкоду, оцінювачем згідно Звіту, долученого до матеріалів справи, визначено вартість матеріального збитку із застосуванням фізичного зносу.
Так, фізичний знос застосовано відповідно до стандарту Міністерства з питань житлово-комунального господарства України СОУ ЖКГ 75.11-35077234 НННН: 2009 «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків.»
Вказаний стандарт встановлює вимоги до порядку визначення технічного стану житлових будинків при плануванні та проектуванні ремонту, реконструкції та технічній інвентаризації. Стандарт застосовується для визначення фізичного зносу житлових будинків, а також фізичного зносу конструктивних елементів та внутрішніх систем інженерного обладнання. Стандарт поширюється на підприємства, відомства, організації тощо, на балансі або у власності яких перебуває житловий фонд.
Пунктами 5.1.-5.4. Положення про Службу автомобільних доріг у Рівненській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 №253, чинного на дату ДТП, передбачено наступне:
5.1. Майно Служби є державною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління.
5.2. Майно Служби становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Служби.
5.3. На балансі Служби обліковуються автомобільні дороги, та їх складові, передані Службі в оперативне управління, що є складовою єдиної транспортної системи України та належать до сфери управління Уповноваженого органу управління.
Таким чином, при визначенні розміру матеріальних збитків, оцінювачем застосовано стандарт СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015: 2009 «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків», який не поширюється на Службу автомобільних доріг у Рівненській області, оскільки, на балансі та у власності Служби житловий фонд не перебуває, а автомобільні дороги та їх складові не відносяться до житлового фонду.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Як установив суд, спір у даній справі стосується стягнення збитків, завданих у позадоговірних відносинах.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що 07 лютого 2023 року о 09 год. 50 хв. на автомобільній дорозі М-06 КиївЧоп відбулась ДТП за участі ОСОБА_1 , внаслідок якого було пошкоджено металеве огородження на ділянці дороги км 316+240 м, фактична вартість проведеного відновлювального ремонту якого складала 52 332 грн 01 коп. Відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 46 212 грн 96 коп. Відповідно, різниця між завданою майновою шкодою Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та страховою виплатою становить 6 119 грн 05 коп.
За таких обставин, враховуючи, що зібраними у справі доказами підтверджується факт заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 07 лютого 2023 року о 09 год. 50 хв. на ділянці дороги км 316+240 м автомобільної дороги М-06 КиївЧоп за участі автомобіля марки «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_1 , забезпеченого полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-207898431 в ПрАТ «СК «Брокбізнес» (15 грудня 2023 змінило назву на ПрАТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС»), то у останнього виникло зобов'язання нести відповідальність за шкоду майну (вартість проведеного відновлювального ремонту), заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням вищезазначеного транспортного засобу.
Доказів оплати різниці понесених Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області фактичних витрат (збитків) на проведення відновлювального ремонту металевого огородження та страховою виплатою в розмірі 6 119 грн 05 коп суду не подано.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області про стягнення 6 119 грн 05 коп. різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За умовами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3328 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позовна заява була подана через підсистему "Електронний суд" та заявлено вимогу майнового характеру, позивачем необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (3 328,00 х 0,8).
Судом встановлено, що заявником внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме - 3 328 грн 00 коп. із належних 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2404 від 06.02.2026.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд дійшов висновку, що сума судового збору яка підлягає поверненню Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області з Державного бюджету України становить 665 грн 60 коп.
Відтак суд роз'яснює Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області про її можливість звернення до суду із письмовим клопотанням про повернення з Державного бюджету України 665 грн 60 коп. у зв'язку із сплатою судового збору із надлишком.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) у розмірі 2 662,40 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ББС Іншуранс" про стягнення 6 119 грн 05 коп. задовольнити.
2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ББС Іншуранс" (04050, м.Київ, вул. Білоруська,3; код ЄДРПОУ 20344871) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Героїв поліції, 19; код ЄДРПОУ 25894919) 6 119 (шість тисяч сто дев'ятнадцять) грн 05 коп. різниці між завданою майновою шкодою та страховою виплатою та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складене та підписане "30" березня 2026 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич