вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"30" березня 2026 р. м. Рівне Cправа № 918/786/25(541/3244/25)
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит"
до ОСОБА_1
про стягнення 86 793,09 грн,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" (позивач) звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 86 793,09 грн за кредитним договором від 13.01.2025.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із з позовною заявою, 13.01.2025 між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено договір № 2022828 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" (договір), за умовами якого кредитор зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 30 000,00 грн із процентною ставкою 365% річних строком на 360 днів на засадах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором. На виконання умов зазначеного договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором, проте відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання. Станом на 11.08.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 86 793,09 грн, з яких: 28 264,99 грн заборгованості за кредитом, 43 528,10 грн заборгованості за відсотками та 15 000,00 грн заборгованості за штрафом, які позивач просить суд стягнути в судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на статті 11, 15 -16, 524 - 526, 533, 536, 610 - 611, 625, 629, 1049 - 1050, 1054, 1056 ЦК України.
27.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній просить стягнути з боржника грошові кошти у розмірі 27 198, 83 грн, відмовити позивачу у задоволенні решти позовних вимог, з огляду на таке. 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Окрмі того, сума нарахованих процентів становить понад 50% від суми кредиту, що в розумінні пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою та є підставою для відмови судом у стягненні таких компенсацій та відсотків. Розмір відсотків має становити не більше 50 % від тіла кредиту, тобто не більше 15 000,00 грн (30 000,00 грн тіло кредиту х 50 %), а з урахуванням того, що відповідачем сплачено 16 066,16 грн у якості погашення відсотків, то відсотки стягненню не підлягають, а тіло кредиту має бути зменшене на 1 066,16 грн (переплачені %, які мають іти в погашення тіла кредиту) та становити не більше, ніж 27 198, 83 грн (28 264, 99 грн заявлене до стягнення тіло - 1 066, 16 грн переплачені %, які мають йти в погашення тіла кредиту), відтак відповідачем визнається тіло кредиту у розмірі 27 198, 83 грн. Зазначає, що спірний кредитний договір за своєю природою використовує мову та терміни спеціальної галузевої спрямованості (правознавство, економіка, банківська справа), що робить їх дуже складними для сприйняття пересічним споживачем, який обслуговується як фізична особа, навіть не підприємець. Свідома розробка таким підприємцем договірної документації, яка явно ускладнює її сприйняття та всебічне розуміння споживачами, є ознаками зловживання правами таким підприємцем. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов'язків для споживача.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
У серпні 2025 року до Господарського суду Рівненської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 25.08.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 01.09.2025.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризацію боргів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Євгена Каратуна, попереднє судове засідання призначено на 27.10.2025.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 02.09.2025.
Ухвалою суду від 27.10.2025 визнано грошові вимоги ТОВ “Авентус Україна» до фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 66 000,00 грн, з яких: 30 000,00 грн - заборгованість за кредитом та 36 000,00 грн - заборгованість за процентами (друга черга задоволення вимог кредиторів). Окрім того, судовий збір в сумі 4 844,80 грн за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення вимог кредиторів). У визнанні решти грошових вимог ТОВ "Авентус Україна" відмовлено, зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 03.11.2025, та надати суду до 10.11.2025 реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів. Крім цього, призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, на 01.12.2025.
Ухвалою суду від 01.12.2025 розгляд справи відкладено на 08.12.2025.
Ухвалою суду від 08.12.2025 визнано грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія" ЕЛ.ЕН.ГРУП" до фізичної особи ОСОБА_1 частково, у розмірі 46 725,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - за кредитом, 31 725,00 грн - сума заборгованості за відсотками (друга черга задоволення вимог кредиторів). Окрім того, судовий збір в сумі 4 844,80 грн за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення вимог кредиторів), зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 22.12.2025, та надати суду до 01.01.2026 реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.
Ухвалю суду від 05.01.2026 затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 86 793,09 грн за кредитним договором.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20.08.2025 справу надіслано за підсудністю до Лохвицького районного суду Полтавської області.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 20.01.2026 цивільну справу № 541/3244/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа № 918/786/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №918/786/25(541/3244/25) передано на розгляд судді О.Андрійчук.
Ухвалою суду від 11.02.2026 прийнято справу № 541/3244/25 за позовом ТОВ "Селфі Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду та відкрито провадження у справі №918/786/25(541/3244/25) в межах провадження у справі про неплатоспроможність у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 16.03.2026.
12.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи. У клопотанні представник позивача просив розглядати справу без його участі.
13.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 16.03.2026 розгляд справи відкладено 30.03.2026.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
13.01.2025 між позивачем (кредитор, товариство) та відповідачем (позичальник, споживач) укладено договір № 2022828 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" (договір), згідно з пункту 1.1 якого на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредиту (загальний розмір) становить: 30 000,00 грн. Тип кредиту - кредит.
Строк кредиту - 360 дні (в)(день) (пункт 1.3 договору).
За умовами пункту 1.4 договору періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), первісна редакція якого наведена в додатку №1 до цього договору.
Згідно з пунктом 1.5 договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.3 цього договору (пункт 1.5.1 договору).
Відповідно до пункту 1.6 договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою, наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (108 000 грн/30 000 грн)/360 днів х 100 % = 1% в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пониженої процентної ставки 1% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою, наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (107 550 грн/ 30 000 грн)/360 днів х 100 % = 1% в день (підпункти 1.7.1 - 1.7.2, пункту 1.7. договору).
Згідно з пунктом п. 1.8 договору загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 108 000 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 107 550 грн.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2253,44%річних (підпункти 1.9.1. - 1.9.2. пункту 1.9. договору).
За умовами пункту 1.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 138 000 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 137 550 грн.
Відповідно до пункту 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дата надання кредиту: 13.01.2025 або 14.01.2025 (пункт 2.2 договору).
У пункті 3.1 договору визначено, що проценти, які нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом "факт/факт". Порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: проценти (в день) = "база для розрахунку процентів з урахуванням умов пункту 3.2 договору" помножити на "процентну ставку вказану в пункті 1.5, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов договору". З метою отримання загальної суми нарахованих процентів, проценти, обчислені за кожен день користування кредитом, сумуються.
Згідно з пунктом 3.2 договору до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Сторони погоджуються, що з метою спрощення і зручності для обох сторін, товариство має право здійснювати округлення значення розміру процентів, що підлягають нарахуванню та оплаті згідно з умовами договору, до двох знаків після коми (тобто до цілих копійок), з дотримання математичних правил округлення (пункт 3.5 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного в пункті 5.3. договору.
У разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу споживача, зазначену в договорі (або окремо надану споживачем товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контактні дані споживача, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені споживачем), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Теlegram, тощо). Моментом отримання споживачем повідомлення є момент отримання товариством електронного підтвердження про таке направлення. В цьому випадку споживач повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів з дня отримання від товариства повідомлення про таку вимогу (пункт 5.4 договору).
За умовами пункту 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 4 500,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 900,00 грн, починаючи з п'ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання. Порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: штраф = "розмір штрафу, встановлений за чотири дні порушення" + ("розмір штрафу, що встановлений з п'ятого дня", помножити на "кількість днів порушення, починаючи з п'ятого дня"). Штрафи за договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення споживачем зобов'язань за цим договором, обмежується сумою, визначеною відповідно до Закону України "Про споживче кредитування". Штрафи нараховуються протягом строку наявності діючої простроченої заборгованості, згідно з встановленою шкалою штрафів, залежно від кількості днів прострочення. При наявності діючого прострочення за попереднім(и) платежем(ами), що були визначені в графіку платежів, виникнення додаткового прострочення за новим зобов'язанням (відповідним платежем, визначеним в графіку платежів), не передбачає додаткового нарахування штрафу за новим зобов'язанням і не перериває нарахування штрафів для діючого прострочення. Якщо протягом строку дії договору споживач повністю поверне прострочену заборгованість і знову через деякий час допустить прострочення платежу, за новим простроченням нарахування штрафів буде здійснюватися знову, враховуючи шкалу штрафів та кількість днів нового прострочення. День порушення умов договору (кожний факт порушення) є днем виникнення зобов'язання щодо сплати штрафу (за кожним фактом порушення), у розмірах, визначених пунктами 6.4 договору, з урахуванням пунктів 6.4.3, 6.4.4, 6.4.6. договору. Для цілей бухгалтерського обліку штрафи за договором нараховуються у момент сплати. У будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення споживачем зобов'язань за цим договором, обмежується сумою, визначеною відповідно до Закону України "Про споживче кредитування".
Пунктом 7.1 договору передбачено, що цей договір укладається за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. Код доступу може також надсилатися з використанням месенджерів (Viber, Теlegram, тощо), в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів). При цьому споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту товариства.
Згідно з пунктом 7.2 договору перед укладенням цього договору товариством здійснена віддалена ідентифікація та верифікація споживача з метою надання фінансових послуг. Залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використано спосіб ідентифікації та верифікації споживача (в тому числі здійснений з метою укладення попередніх правочинів між сторонами) з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу шляхом використання інструменту покладання, відповідно до умов договору, укладеного між ТОВ "Селфі Кредит" та АТ КБ "ПриватБанк", як банком - індетифікатором.
Додатком № 1 до договору оформлено графік платежів, а Додатком № 2 до договору - інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг.
До заяви долучено паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), в якому зазначено суму/ліміт кредиту: 30 000,00 грн, строк кредитування: 360 днів, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби, стандартна процентна ставка, відсотків річних: 365% (1,00% в день), знижена процентна ставка, відсотків річних - 346,75% (0,95% в день), тип процентної ставки - фіксована, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: штрафи 4 500,00 грн на четвертий день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 900,00 грн, починаючи з п'ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.
Договір, додатки до нього та паспорт підписані сторонами та скріплено відтиском печатки банку. Пащенко Ірина Анатоліївна підписала вказані документи електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х723 13.01.2025 18:21:51.
Кредитор виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, перерахувавши споживачу грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав в особистому кабінеті як банківську картку, на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно з договором, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Позичальник зобов'язався відповідно до пункту 4.4. договору у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
У свою чергу, кредитор має право згідно з пунктом 4.1. договору вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених договором.
Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України, цим договором. Порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (пункти 6.1.- 6.2. договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в пункті 1.3. договору, а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку за договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов'язань за ним (пункт 7.3 договору).
Позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання за кредитним договором від 13.01.2025 № № 2022828, у зв'язку чим станом на 11.08.2025 за ним рахується борг у розмірі 86 793,09 грн, з яких: 28 264,99 грн - заборгованість за кредитом, 43 528,10 грн - заборгованість за відсотками та 15 000,00 грн штрафу, на підтвердження чого надано розрахунок заборгованості.
12.08.2025 позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою з проханням добровільно сплатити на користь ТОВ "Селфі Кредит" заборгованість в сумі 86 793,09 грн протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї вимоги, яка надіслана відповідачу 13.08.2025, що підтверджується квитанцією Поштової служби " Е-Пост" №1682958 та описом вкладення до листа, проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, регулювання яких здійснюється ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
За змістом положень статтей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно зі статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частинами сьомою, дванадцятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з частинами третьою-шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля- ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій, серед іншого, зазначено, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений).
Як установлено судом, наявний в матеріалах справи договір про надання кредиту містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для підписання від надавача 13.01.2025 18:21:51).
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи довідку про ідентифікацію відповідача. Одноразовий ідентифікатор, яким підписаний договір, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення договору між сторонами.
Суд також зазначає, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2- 1383/2010).
З урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
Відповідач доказів визнання недійсним договору про надання кредиту не надав, а отже, повинен виконувати його умови у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).
За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (статті 1049 ЦК України).
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, за договором позики та кредитним договором обов'язку позикодавця (кредитодавця) передати позичальнику грошові кошти кореспондує обов'язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти, якщо це передбачено договором. Договір позики та кредитний договір вважаються виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів, такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.
За наявними у справі доказами позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, перерахувавши на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в загальній сумі 30 000,00 грн.
У свою чергу, відповідач повинен був повернути позивачу кредит згідно з графіком погашення заборгованості, однак свого обов'язку у повному обсязі не виконав, сплативши 1 735,01 грн, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 264,99 грн.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Суд, перевіривши обґрунтованість розрахунку, встановив, що останній є арифметично правильним, відтак вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 43 528,10 грн за кредитним договором підлягає до задоволення.
Стосовно посилання відповідача на те, що сума процентів становить понад 50% від суми кредиту, що є несправедливою умовою та є підставою для відмови у стягненні таких процентів, суд зазначає таке.
Як зазначено у частині п'ятій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається відповідач в обгрунтування заперечень щодо розміру нарахованих процентів, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Предметом у цій справі є стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, а не визнання недійсними умов такого договору відповідно до положень статей 203, 215 ЦК України, статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з частиною другою статті 237 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог, якщо інше не передбачено законом.
Отже, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно визначати відповідну матеріально-правову вимогу.
Приписами частини першої статті 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу вимог статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України врегульовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Ураховуючи, що підстави для нарахування штрафу під час дії в Україні воєнного стану відсутні, відтак вимога про стягнення з відповідача 15 000,00 грн штрафу задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що відповідач розміру боргу, заявленого позивачем до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження його часткової чи повної сплати суду не надав, відтак вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статтей 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало у неналежному виконанні відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту та процентів, а отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 71 793,09 грн заборгованості.
Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
При цьому, як установлено судом, позивачем позовну заяву з доданими документами подано в електронній формі.
За правилами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 003,81 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення 86 793,09 грн задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" (04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 1А, ідентифікаційний код 43979069) 28 264,99 грн заборгованості за кредитом та 43 528,10 грн заборгованості за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" (04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 1А, ідентифікаційний код 43979069) 2 003,81 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" (04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 1А, ідентифікаційний код 43979069).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 30.03.2026.
Суддя О.Андрійчук