30 березня 2026 року Справа № 915/316/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія»
до відповідача 1 - Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод»
до відповідача 2 - Відокремленого підрозділу «База відпочинку Чорноморка» ДП «Миколаївський суднобудівний завод»
про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію
у межах справи № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 283638,83 грн за період з жовтня 2025 року по грудень 2025 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 42/93 від 18.05.2023.
За приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; справи щодо процедури превентивної реструктуризації.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 23.03.2026 на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240).
Частиною 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Позовна заява має бути пред'явлена із додержанням вимог, викладених у ст. ст. 162, 164 ГПК (Господарський процесуальний кодекс України).
Так, позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позивач у позовної заяви зазначає ціну позову 283338,83 грн.
Проте, як вбачається зі змісту позовних вимог, загальна сума, яка стягується з відповідача становить 283638,83 грн.
Також позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них ( п. 4 ч. 3 ст. ст. 162 ГПК України).
Так, позовна заява подана до відповідача 1 - Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» та до відповідача 2 - Відокремленого підрозділу «База відпочинку Чорноморка» ДП «Миколаївський суднобудівний завод».
Як вбачається з положень ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. ЦК України передбачає, що юридична особа може мати свої відокремлені підрозділи. Відповідно до положень ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу, а саме: юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі.
Отже, позивачу за даним позовом слід уточнити коло учасників справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За нормами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, враховуючи позовну вимогу майнового характеру та те, що позовна заява до суду була подана в електронній формі, судовий збір повинен був сплачений у розмірі 3403,67 грн (283638,83 грн х 1,5% х 0,8).
До позовної заяви позивачем у якості доказу сплати судового збору за подання позовної заяви додано платіжні інструкції за №3661 від 02.03.2026 на суму 266,24 грн та від 19.03.2026 № 5808 на суму 2396,16 грн.
Отже, недоплата судового збору становить 741,27 грн.
Таким чином, всупереч вимог ст. 164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст. 164 ГПК України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» від 23.03.2026 у справі № 915/316/26 - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Давченко