79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.03.2026 Справа № 914/3807/25
місто Львів
За позовом: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Пліт», м.Львів
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Станкевич А.О. - представник
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
2. Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Пліт» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08.06.2023 до договору №103-23 від 28.04.2023 та стягнення 10956,40 грн пені.
3. Ухвалою суду від 15.12.2025 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.
4. 30.12.2025 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви (вх.№34663/25).
5. Ухвалою суду від 05.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.01.2026.
6. 13.01.2026 від відповідача поступив відзив на позовну заяву (вх.№950/26).
7. 27.01.2026 від позивача поступила відповідь на відзив (вх.№2533/26).
8. 28.01.2026 від позивача поступила заява про розгляд справи без участі представника позивача (вх.№2666/26).
9. Ухвалою від 28.01.2026 судом повідомлено позивача про відкладення підготовчого засідання на 18.02.2026.
10. 29.01.2026 від відповідача поступило заперечення на відповідь на відзив (вх.№2807/26).
11. 18.02.2026 від позивача поступила заява про розгляд справи без участі представника позивача (вх.№4549/26).
12. Ухвалою суду від 18.02.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.03.2026.
13. Позивач явку представника в судове засідання 18.03.2026 не забезпечив, у поданих заявах просив проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав.
14. Відповідач явки представника в судове засідання 18.03.2026 забезпечив, позовні вимоги заперечив.
15. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
16. В судовому засіданні 18.03.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
17. АРГУМЕНТИ СТОРІН
18. Аргументи позивача.
19. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між сторонами було укладено договір про закупівлю товарів за субвенційні кошти від 28.04.2023 № 103-23.
20. У подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 08.06.2023 № 1, за умовами якої сторонами обумовлено внесення змін щодо продовження строку поставки товару.
21. За результатами аудиту ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 року по 30.09.2024 року № 14/149725/24-Вн від 08.11.2024 було встановлено, що додаткова угода від 08.06.2023 № 1 до договору від 28.04.2023 № 103-23, суперечать інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання її недійсною та, як наслідок, стягнення штрафних санкцій з ТзОВ ВКФ «Пліт за порушення строків поставки товару.
22. На переконання позивача, відповідачем порушено умови договору та не поставлено товар до 09.06.2023, як встановлено у п.5.1. Договору.
23. Відтак, просить визнати недійсною укладену Військової частиною НОМЕР_1 з ТОВ ВКФ «Пліт» додаткову угоду №1 від 08.06.2023 до договору №103-23 від 28.04.2023 та стягнути з відповідача пеню в розмірі 10956,40 грн. на підставі п.7.2. договору.
24. Позиція відповідача.
25. Відповідач проти просить в задоволені позову відмовити.
26. Відповідач не заперечує факту укладення договору поставки від 28.04.2023 № 103-23 та додаткової угоди №1 до означеного договору, якими було продовжено строк поставки товару.
27. Поряд з цим, на переконання відповідача додаткова угода №1 від 08.06.2023 до договору №103-23 від 28.04.2023 не суперечать інтересам держави і суспільства. Також зазначає, що строк дії договору не змінювався, оскільки зміні підлягав лише строк виконання зобов'язань щодо поставки товару, тому це не є істотною умовою договору, а зміни до договору вносились відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України.
28. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
29. 28.04.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТзОВ ВКФ «Пліт» було укладено договір № 103-23 на закупівлю товарів за субвенційні кошти.
30. Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується у встановлений строк поставити Замовнику товар: Кронштейн Y-подібний Zn+RAL 6005 (44530000-4 кріпильні деталі, за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника), а Замовник прийняти такий товар і оплатити за нього визначену у відповідності до умов Договору суму коштів.
31. Згідно п.1.2 Договору найменування (асортимент) товару, кількість та вимоги щодо комплектності | товару, який підлягає поставці за Договором, визначаються Специфікацією (Додаток до цього Договору).
32. Згідно зі специфікацією до договору №103-23 від 28.04.2023 (додаток № 1 до договору) постачальник зобов'язувався поставити товар у кількості 2236 штук на суму 782600, 00 грн, в тому числі ПДВ 130433,33 грн.
33. Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору строк (термін) поставки товару: до 9 червня 2023 року; Місце поставки товару: 34100, Рівненська обл. Сарненський рн, м. Дубровиця, вул. Спортивна, 1.
34. Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником впродовж 10 робочих днів після поставки товарів та пред'явлення Постачальником накладної (акту приймання передачі товарів), завірені печаткою та підписом особи Постачальника, уповноваженої на підписання господарських та фінансових документів (п.4.1. Договору).
35. Відповідно до п.7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
36. Згідно п.7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч.2, ст.231 ГКУ) сплачує Замовнику штрафні санкції, пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
37. Пунктом 11.1. договору визначено що цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими на те сторонами і дії до 31 грудня 2023 року.
38. За умовами п.12.1 Договору істотними умовами цього договору про закупівлю є предмет, ціна та строк дії договору про закупівлю. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів.
39. Згідно п.12.3, 12.4, 12.5 Зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі про закупівлю та оформляються у письмовій формі шляхом укладення відповідної додаткової угоди (угод) Сторонами. Дійсними та обов'язковими для сторін визнаються тільки ті зміни та доповнення, які внесені ними у договір за попередньою згодою. Під попередньою взаємною згодою сторін щодо зміни чи доповнення цього договору вважаються угоди, оформлені у вигляді додаткових угод до Договору і додані до тексту договору як невід'ємна його частина.
40. 08.06.2023 сторонами була укладена додаткова угода № 1, якою строк поставки товару був визначений до 30.06.2023 року, підставою укладення цієї додаткової угоди був лист відповідача від 08.06.2023 № 240 у якому останній зазначав, що у зв'язку із технологічними проблемами на виробництві (поломка трансформаторної підстанції), виникла затримка у пофарбуванні кронштейнів.
41. Судом встановлено, що ТзОВ ВКФ «Пліт» поставив товар (Кронштейн Y-подібний Zn+RAL 6005) військовій частині НОМЕР_1 на суму 782600,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 23.06.2023 № ПЛНФ - 000419.
42. Згідно платіжної інструкції №03/07/2023№2264 від 04.07.2023 позивач оплатив поставлений товар.
43. Згідно рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2024 року було встановлено, що додаткова угода від 08.06.2023 № 1 до договору від 28.04.2023 № 103-23, суперечать інтересам держави і суспільства та підставою для визнання її недійсною та, як наслідок, стягнення з відповідача штрафних санкцій, у розмірі 10 956,40 грн.(782 600,00 грн *0,1% *14 днів), нарахованих згідно умов п.7.2. договору.
44. ОЦІНКА СУДУ
45. Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
46. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
47. Згідно з ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
48. Судом встановлено, що 28.04.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТзОВ ВКФ «Пліт» було укладено договір № 103-23 на закупівлю товарів за субвенційні кошти.
49. Законодавство передбачає підстави для зміни договору, а саме згідно з ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
50. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.ч.1, 3 ст. 653 ЦК України).
51. Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
52. Судом встановлено, що відповідач поставив товар позивачеві у повному обсязі та у встановлений договором строк (з урахуванням укладеної додаткової угоди), а позивач здійснив оплату у повному обсязі, наведене підтверджується платіжною інструкцією №03/07/2023№2264 від 04.07.2023.
53. Підписавши вказані документи, позивач погодився із кількістю та вартістю, зважаючи на це, зобов'язання за відповідними договорами виконані сторонами повністю.
54. Згідно п.п.12.1. п. 12 договору передбачено, що істотними умовами цього договору є предмет, ціна та строк дії договору про закупівлю, інші умови договору істотними не є та можуть змінюватись відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів.
55. Згідно умов п.12.2 договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами з повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; зміни ціни в договорі у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною Системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих шін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі.
56. Зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі про закупівлю та оформляються у письмовій формі шляхом укладення відповідної додаткової угоди (угод) Сторонами (п. 12.3. договору).
57. Виходячи з умов зазначених п.12.2. ст. 12, з врахуванням п.12.1. договору зміна строку поставки товару не є істотною умовою договору, істотною умовою договору є строк дії договору та виконання зобов'язань щодо поставки товару.
58. Як встановлено судом, строк дії договору (до 31 грудня 2023 року) не змінювався, зміні підлягав лише строк виконання зобов'язань щодо поставки товару, тому це не є істотною умовою договору і зміна відбувалась відповідно до ст. 651 ЦК України за згодою сторін. Вказані умови приписів законодавства сторонами дотримані.
59. З приводу доводів позивача про вчинення правочинів з метою порушення інтересів держави і суспільства, як підставу для визнання недійсною додаткової угоди в порядку ст. 228 ЦК України, суд зазначає наступне.
60. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України).
61. Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
62. Як зазначив Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
63. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
64. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
65. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
66. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 прийшла до висновку, що застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 19 та 131-1 Конституції України, а також статті 216 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на цій підставі правочин у суді може тільки суб'єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб'єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно.
67. Як встановлено судом, укладення сторонами додаткової угоди, не порушує публічний порядок, вчинене з метою, що не суперечить інтересам держави і суспільства, та вчинені на підставі закону та договору, з огляду на що у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання додаткової угоди недійною.
68. З приводу вимоги позивача про стягнення неустойки (пені) суд зазначає таке.
69. Позивачем проведено внутрішній аудит за період з 01.01.2023 по 30.09.2024 № 14/149725/24-Вн, та за результатами проведення аудиту, на думку позивача, відповідач відповідно до вимог п.7.2 договору повинен сплатити пеню у розмірі 0, 1 % вартості товарів з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф 7 % вказаної вартості, на загальну суму 10956,40 грн.
70. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1-3 ст. 549 ЦК України).
71. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
72. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
73. З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ ВКФ «Пліт» поставило товар Військовій частині НОМЕР_1 (замовнику) у повному обсязі та у встановлений договором строк (з урахуванням додаткової угоди), підстав для відповідальності передбаченої законодавством чи договором не має.
74. Суд зазначає що аудиторський звіт є актом, складеним в межах реалізації адміністративно - управлінських функцій, та створює правові наслідки саме для суб'єкта аудиту, однак, не має доказового значення при вирішенні господарського спору, який виник з договірних відносин сторін. Висновки, викладені в аудиторському звіті не створюють правових наслідків для відповідача, оскільки стягнення неустойки можливо лише при вчиненні відповідачем цивільного правопорушення.
75. Відтак, суд приходить до висновку, що долучені позивачем докази не можуть свідчити про наявність елементів складу цивільного правопорушення, вчиненого відповідачем, що є умовою для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності шляхом стягнення неустойки.
76. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
77. У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
78. Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
79. Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
80. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
81. У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
82. СУДОВІ ВИТРАТИ
83. Витрати на оплату судового збору залишаються за Позивачем на підставі статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2026.
Суддя Щигельська О.І.