79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
24.03.2026 Справа № 914/3709/25
За позовом: Заступника керівника Шептицької окружної прокуратури, м.Шептицький,
в інтересах держави в особі позивача: Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради, м.Шептицький,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр», м.Шептицький,
про: стягнення 468 257,61 грн.
Суддя І. КОЗАК
При секретарі Р.Волошин
Представники сторін:
Прокурор: Панькевич Р.В.
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Тимчишин Т.М.
На розгляд Господарського суду Львівської області Заступником керівника Шептицької окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача: Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» про стягнення 468 257,61 грн.
Ухвалою суду від 11.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2026.
Ухвалою суду від 17.02.2026 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 10.03.2026. В подальшому розгляд справи було відкладено на 24.03.2026.
Правова позиція прокурора.
У судове засідання 24.03.2026 представник прокуратури з'явився, позов підтримав повністю. Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» на користь Відділу Капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради безпідставно сплачених коштів ПДВ за договором № 30/09/22/1 від 30.09.2022 в сумі 468 257,61 грн в порядку ст. 1212. ЦК України.
Попередній розрахунок судових витрат:
- 5619,09 грн - сплачений судовий збір.
Правова позиція позивача.
Представник позивача у судове засідання 24.03.2026 не з'явився, через систему Електронний суд 23.03.2026 подав заяву про проведення судового засідання без участі представника (вх.№8237/26), проти задоволення позову заперечив у запереченнях щодо представництва прокурором інтересів Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради (вх.№2343/26 від 26.01.2026) у якому просив суд залишити позов прокурора без розгляду. В обґрунтування своїх заперечень посилається на наступне:
- відділ не є органом, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- на момент звернення із позовною заявою відповідачем не порушено права чи то законні інтереси держави;
- відділ належним чином, добросовісно виконує покладені на нього обов'язки;
- прокурором не дотримано принципу розумності строків для надання можливості Відділу для вжиття необхідних заходів з метою перевірки наявності або відсутності в діях його працівників чи третіх осіб будь-яких правопорушень:
- прокурор на момент подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області вже подав аналогічний позов до Шептицького міського суду Львівської області, визначивши уповноваженим органом Шептицьку міську раду.
На підставі викладеного позивач просить суд про залишення позову прокурора без розгляду.
Ухвалою від 17.02.2026 судом відмовлено в задоволенні заяви Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради про залишення позову прокурора без розгляду.
Правова позиція відповідача.
Представник відповідача у судове засідання 24.03.2026 з'явився, проти задоволення позову заперечив у заявах про закриття провадження у справі (вх.№2360/26 від 26.01.2026) та про залишення позову без розгляду (вх.№2341/25 від 26.01.2026), у яких підтримав заперечення викладені позивачем.
Ухвалою від 17.02.2026 судом відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» про закриття провадження у справі та про залишення позову прокурора без розгляду.
У судовому засіданні 24.03.2026 під час розгляду справи по суті представник відповідача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування кримінального провадження №42024142150000013 від 13.02.2024.
Прокурор проти задоволення вказаного клопотання про зупинення провадження у справі заперечив.
Суд розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі встановив наступне.
Як передбачено пунктами 7, 8, 10 частини 2 статті 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи; вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Таким чином, подання 24.03.2026 відповідачем на стадії розгляду справи по суті клопотання про зупинення провадження у справі здійснено після закінчення відповідного процесуального строку.
Клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку відповідачем не заявлялось.
Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Відповідачем не було наведено поважних причин неподання вказного клопотання в підготовчому провадженні
З огляду на наведене, оскільки клопотання про зупинення провадження у справі подано з пропущенням процесуалього строку, суд дійшов висновку про залишення відповідного клопотання без розгляду.
Обставини справи.
30.09.2022 між Відділом капітального будівництва та інвестиції Червоноградської міської ради (замовник з однієї сторони) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» (підрядник із іншої сторони), укладено договір №30/09/22/1 предметом якого є виконання робіт по об'єкту «Реконструкція приймального відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» по вул. Івасюка, 2 в м. Червоноград Львівської області».
Відповідно до п 1.1. Договору Постачальник зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті «Реконструкція приймального відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» по вул. Івасюка, 2 в м. Червоноград Львівської області».
Відповідно до п 3.1. Договору, договірна ціна на момент укладення Договору є твердою і становить 36 835 752,00 грн, з урахуванням ПДВ 4 788 294,00 грн.
Відповідно до п. 3.2. Договору вартість робіт по даному договору в межах бюджетного фінансування на 2022 рік становить 4 928 100.00 грн, у тому числі ПДВ: 821 350,00 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору, строк (термін) виконання робіт - згідно графіку виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов'язань. Початок виконання - жовтень 2022 року, завершення робіт - грудень 2022 року.
Відповідно до п. 12.1. Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з момент цього підписання Сторонами, скріплення печаткам та діє до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами договірних зобов'язань.
Додатковою угодою № 4 від 05.12.2022 п. 3.2. розділу 3 Договору викладено в новій редакції: Вартість робіт по даному Договору в межах бюджетного фінансування на 2022 рік становить 36 835 752,00 грн у тому числі ПДВ 4 755 294,00 грн.
Відповідно до графіку виконання робіт по об'єкту «Реконструкція приймального відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» по вул. Івасюка, 2 в м. Червоноград Львівської області» за додатковою угодою № 4 від 05.12.2022 до Договору № 30/09/22/1, придбання медичного обладнання передбачено на листопад та на грудень 2022 року, та дизель-генератора на грудень 2022 року.
Так, в процесі виконання умов Договору було придбано медичне та інше обладнання/ устаткування, зокрема:
- Система рентгенівська діагностична мобільна MAG D, вартістю 3 430 586,56 грн, в т.ч. 225 097,76 грн ПДВ, згідно акту № 01/1-11 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 14.11.2022 (загальна вартість устаткування згідно акту 3 485 572,0 грн, в т. ч. ПДВ 234 262 грн);
- Дизель-генератор Dalgakiran DJ 262 BD з всепогодним кожухом та щитом АВР-100- 400-М-31, вартістю 1 437 023,26 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 239 503,80 грн згідно акту № 03/1-12 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 22.12.2022, оплачено 30.12.2022;
- Насос шприцевий інфузійний HK4000III - 5 шт. заг. варт. 355 832,90 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 24 909,65 грн згідно акту № 05/1-12 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 23.12.2022.
На виконання умов договору, на підставі вказаних актів Замовник, оплатив Виконавцю вартість обладнання, придбання якого покладено на виконавця робіт, в тому числі ПДВ, зокрема:
- згідно платіжного доручення № 5 внутрішній номер 238828160, оплачено 30.11.2022 Відділ КБІ ЧМР (38894262) 4 938 791,00 грн, призначення платежу акти № 01/1-11 від 14.11.22, дог 30.09.22, в т.ч. ПДВ 476 465 грн.
- згідно платіжного доручення № 13 внутрішній номер 247820417, оплачено 30.12.2022 Відділ КБІ ЧМР (38894262) 2 510 503,60 грн, призначення платежу акти 02/1-12, 03/1- 12 від 22.12.22, дог 30.09.22, в т.ч. ПДВ 369 125,6 грн.
- згідно платіжного доручення № 14 внутрішній номер 2478883217, оплачено 30.12.2022 Відділ КБІ ЧМР (38894262) 3 784 781,40 грн, призначення платежу акти 05/01-12, від 23.12.22, дог 30.09.22, в т.ч. ПДВ 259 718,40 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2022 року №1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом Sars-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» розширено перелік товарів які звільнено від оподаткування податком на додану вартість.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 зі змінами передбачено наступне медичне та інше обладнання, яке звільняється від сплати ПДВ:
УКТ ЗЕД 9018 90 84 00 Дефибрилятор;
УКТ ЗЕД 8413, 9018 Насос шприцевий;
УКТ ЗЕД 9018 90 20 00 Відеобронхоскоп;
УКТ ЗЕД 9018 12 00 00 Апарат УЗД з набором датчиків;
УКТ ЗЕД 9022 Апарат рентгенівський діагностичний пересувний;
УКТ ЗЕД 8502 Електрогенераторні установки.
Прокурор звертаючись до суду зазначив, що оплату бюджетних коштів ТзОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр», окрім іншого, за систему рентгенівську діагностичну мобільну «МAC D», п'ять насосів шприцевих інфузійних «НК 400ІІІ», відеобронхоскоп «МАF-ТМ2 «Olympus», та дизель- генератор Dalgakiran DJ 262 BD з всепогоднім кожухом (без щита АВР-100-400-М-31) здійснено з безпідставним включенням у вартість зазначеного товару податку на додану вартість на загальну суму 468 257,61 грн.
Згідно постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» № 3984-IX від 19 вересня 2024 року, перейменовано Червоноградський район на Шептицький район; місто Червоноград Червоноградського району на місто Шептицький.
Рішенням Червоноградської міської ради № 2961 від 03.10.2024 Червоноградську міську раду перейменовано на Шептицьку міську раду.
Рішенням Шептицької міської ради №3054 від 21.11.2024 Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради перейменовано на Відділ капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради.
Станом на дату винесення рішення доказів сплати заявленої суми відповідачем не подано.
Оцінка суду.
Щодо підстав для звернення прокурора з цим позовом.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
В обґрунтування наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокурор зазначив, що не звернення Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави та жителів територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо стягнення безпідставно перерахованого розміру ПДВ, оскільки не звертається до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Відділ капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради знав і повинен був знати як Замовник, що окреме медичне та інше обладнання передбачене Постановою №224, закуплене за договором № 30/09/22/1 від 30.09.2022 як таке що звільнене від сплати ПДВ. В той же час, Відділом капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради не вжито відповідних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення зайво сплачених сум ПДВ. Безпідставна сплата ПДВ за договором № 30/09/22/1 від 30.09.2022 є порушенням законності в бюджетній системі.
Відтак у Шептицької окружної прокуратури виникли обґрунтовані підстави для вжиття заходів представницького характеру для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Шептицькою окружною прокуратурою було направлено до Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради за №14.58/03-22-5364 вих-25 від 24.11.2025, у якому прокурор з метою підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просив надати інформацію та належним чином завірені копії підтверджуючих документів:
- чи станом на дату надання відповіді відшкодовано міській раді/відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради зайво сплачені кошти по сплаті ПДВ за зазначене обладнання, устаткування та дизельний генератор, в сумі 659 292,57 грн;
- чи станом на дату надання відповіді міською радою/відділом капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради вживалися заходи для відшкодування отримувачем зайво сплачених коштів по сплаті ПДВ за зазначене обладнання, устаткування та дизельний генератор, в т.ч. в судовому порядку, зазначити результати вжитих заходів.
Та повідомив, що в разі наявності порушень вимог чинного законодавства та відсутності дієвих заходів до їх усунення, в тому числі і в судовому порядку, окружною прокуратурою будуть вживатись заходи позовного характеру з метою захисту інтересів держави.
У відповідь Виконавчий комітет Шептицької міської ради направив прокурору лист за №81.07-5922/25/01.02-07.15 від 28.11.2025 у якому повідомив, що станом на 28.11.2025, кошти в сумі 659 292,57 грн до місцевого бюджету чи до Відділу КБІ ШМР від ТзОВ «ХК «Квадратний метр» не поверталися, заходи щодо відшкодування коштів по сплаті ПДВ в сумі 659292,57 грн не здійснювалися. Проти звернення прокурора із позовом Виконавчий комітет Шептицької міської ради не заперечив, та про намір звернутися з таким позовом не повідомив.
Листом за №14.58/03-22-5502 вих-25 від 28.11.2025 прокурор повідомив Відділ капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради про звернення до суду в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, не звернення Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради до суду з відповідним позовом свідчить про неналежне виконання останнім покладених на нього повноважень щодо належного захисту інтересів держави.
Щодо твердження Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради, що належним позивачем у цій справі є Шептицька міська рада, суд звертає увагу на наступне.
Предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» на користь Відділу Капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради безпідставно сплаченого ПДВ за договором № 30/09/22/1 від 30.09.2022 в сумі 468 257,61 грн в порядку ст. 1212 ЦК України.
30.09.2022 між Відділом капітального будівництва та інвестиції Червоноградської міської ради (замовник з однієї сторони) та ТзОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» (підрядник із іншої сторони), укладено договір №30/09/22/1 предметом якого є виконання робіт по об'єкту «Реконструкція приймального відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» по вул. Івасюка, 2 в м. Червоноград Львівської області». Договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становила 36 835 752 грн, зі строком виконання договору до 31 грудня 2022 року.
Згідно пункту 6.2.8. Договору Замовник зобов'язаний здійснити оплату відразу після наявності у нього відповідного призначення.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи платіжних інструкцій оплату за вказаним договором здійснював Відділ капітального будівництва та інвестиції Червоноградської міської ради.
Відповідно до Положення про відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради, затвердженого рішенням Червоноградської міської ради від 03.03.2016 № 99 (діючого на час дії Договору № 30/09/22/1 від 30.09.2022) є самостійним виконавчим органом Червоноградської міської ради, що нею утворюється, є їй підконрольним і підзвітним.
Відповідно до п. 3.1. Положення Відділ виконує функції замовника та головного розпорядника коштів з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів комунального господарства, освіти, культурно-побутового й іншого призначення та забезпечення дотримання законодавства в галузі будівництва.
Відповідно до п. 5.10. Положення відділ є юридичною особою, має самостійний баланс і рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. Відповідно до п. 5.12. Положення майно, що перебуває на балансі відділу є комунальною власністю Шептицької міської ради.
Таким чином, Відділ Капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради як Замовник та Платник за договором №30/09/22/1 є належним позивачем у цій справі.
Щодо стягнення безпідставно сплаченого ПДВ, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За змістом підпунктів "а" і "б" п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.
Датою виникнення податкових зобов'язань зі сплати ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, перелічених у пункті 187.1 статті 187 ПК України.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 та підтверджений у п.8.17 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.
Таким чином, ціна договору визначається, виходячи з її договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, які регулюються ПК України, та не залежать від волі сторін договору.
Як встановлено судом, сторони договору №30/09/22/1 від 30.09.2022 погодили, що у ціну договору включено оплату ПДВ, а саме: 4 788 294,00 грн.
Відповідно до графіку виконання робіт по об'єкту «Реконструкція приймального відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» по вул. Івасюка, 2 в м. Червоноград Львівської області» за додатковою угодою № 4 від 05.12.2022 до Договору № 30/09/22/1, придбання медичного обладнання передбачено на листопад та на грудень 2022 року, та дизель-генератора на грудень 2022 року.
Так, в процесі здійснення робіт за договором було придбано медичне та інше обладнання/ устаткування, зокрема:
- Система рентгенівська діагностична мобільна MAG D, вартістю 3 430 586,56 грн, в т.ч. 225 097,76 грн ПДВ, згідно акту № 01/1-11 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 14.11.2022 (загальна вартість устаткування згідно акту 3 485 572,0 грн, в т. ч. ПДВ 234 262 грн);
- Дизель-генератор Dalgakiran DJ 262 BD з всепогодним кожухом та щитом АВР-100- 400-М-31, вартістю 1 437 023,26 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 239 503,80 грн згідно акту № 03/1-12 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 22.12.2022, оплачено 30.12.2022;
- Насос шприцевий інфузійний HK4000III - 5 шт. заг. варт. 355 832,90 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 24 909,65 грн згідно акту № 05/1-12 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 23.12.2022.
На виконання умов договору, на підставі вказаних актів Замовник, оплатив Виконавцю вартість обладнання, придбання якого покладено на виконавця робіт, в тому числі ПДВ.
Пунктом 4 розділу І цього ж Закону підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 71, за змістом якого тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість", затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до п.2 постанови КМ України № 224 від 20.03.2020 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє протягом строку дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та пункту 9-15 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1260 від 09.11.2022, яка набрала чинності з 11.11.2022, затверджено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, якою відповідно внесено зміни до постанови КМУ №224 від 20.03.2020.
В подальшому, постановою КМ України від 16.11.2022 № 1288 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" у переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. №224:
1) підрозділ «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнено підрозділ такими позиціями:
8421 21 00 00 Обладнання та пристрої для фільтрування або очищення води;
8502 Електрогенераторні установки;
8504 Трансформатори (крім товарів цивільної авіації);
8507 60 00 00 Акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми. Літій-іонні;
8535 Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, перемикачі, роз'єднувачі, запобіжники плавкі, блискавковідводи, обмежувачі напруги, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки та інші з'єднувачі, коробки з'єднання), для напруги понад 1000 В;
8536 Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, роз'єднувачі, перемикачі, реле, запобіжники плавкі, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки, патрони для ламп та інші з'єднувачі, коробки з'єднання), для напруги не більш як 1000 В; з'єднувачі для оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів або кабелів;
8537 Пульти, панелі, розподільні щити;
8546 Ізолятори.
Позивач стверджує, що обладнання яке на думку прокурора мало бути звільнено від сплати ПДВ не підпадає під режим звільнення від сплати ПДВ та оподатковується на загальних підставах. В обґрунтування посилається на висновки експерта №3533 від 04.04.2025, №2404/1 від 05.05.2025 та №CE-19/120-25/4454-ЕК від 28.05.2025 проведених в рамках кримінального провадження № 42024142150000013.
Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 98, ч. 1 ст. 101 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, що переглядається, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 КК України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а отже є допустимим письмовим доказом у справі, який слід оцінити у сукупності із іншими доказами у справі (постанови Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 450/3032/19, від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).
Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17). Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 923/188/20). Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є допустимим і достовірним доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його (постанова Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №201/11458/20).
Відповідно до примітки 3 постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі - постанова КМУ № 224 від 20.03.2020) для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:
подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216);
або подано повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Отже постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 визначено, що лише за умови наявності декларації про відповідність та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи або повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів операції з постачання товарів медичного призначення звільняються від оподаткування на додану вартість.
В свою чергу вказані висновки експерта №3533 від 04.04.2025, №2404/1 від 05.05.2025 та №CE-19/120-25/4454-ЕК від 28.05.2025 проведені в рамках кримінального провадження №42024142150000013, на які посилається позивач, підтверджують невідповідність поставленого обладнання вимогам чинного законодавства та актів вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт №01/1-11 від 14.11.2022, №03/1-12 від 22.12.2022 та №05/1-1 від 23.12.2022, однак не можуть підтверджувати відсутність підстав для звільнення поставленого обладнання від сплати ПДВ, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 наведено вичерпний перелік необхідних документів для віднесення обладнання до товарів які звільняються від оподаткування на додану вартість, до яких висновок експерта не входить.
До матеріалів справи прокурором долучено декларації відповідності на придбане медичне обладнання по договору № 30/09/22/1 від 30.09.2022, зокрема:
1. Згідно долученої до матеріалів справи декларації про відповідність технічному регламенту від 20.06.2019 насос шприцевий інфузійний HK400III відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів затвердженого постановою КМУ від 02.03.2013 №753.
2. Згідно долученої до матеріалів справи декларації про відповідність закритого джерела іонізуючого випромінювання вимогам технічного регламенту від 26.11.2018 система рентгенівська діагностична мобільна MAG D відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів затвердженого постановою КМУ від 02.03.2013 №753.
Вимог щодо подання документів для віднесення Дизель-генератора Dalgakiran DJ 262 BD з всепогодним кожухом та щитом АВР-100- 400-М-31 до товарів які звільняються від оподаткування на додану вартість, п.3 Примітки до Постанови Кабінету Міністрів України № 24 від 20.03.2020 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) не передбачено.
Враховуючи наведене, суд висновує, що включення до Актів вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт №01/1-11 від 14.11.2022, №03/1-12 від 22.12.2022 та №05/1-1 від 23.12.2022 обладнання: рентгенівської діагностичної мобільної установки «МAC D», п'ять насосів шприцевих інфузійних «НК 400ІІІ», відеобронхоскоп «МАF-ТМ2 «Olympus», та дизель- генератора Dalgakiran DJ 262 BD з всепогоднім кожухом (без щита АВР-100-400-М-31 податку на додану вартість та подальша його сплата підряднику не відповідає вимогам п. 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020.
Як вбачається з довідки спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби від 22.11.2024 та з додатків, вартість безпосередньо генератора дизельного DJ 262 BD становить 1 309 501,18 грн, в т.ч. ПДВ 218 350,20 грн та щита АВР-100-400-М-31 - 127 522,08 грн, в т.ч. ПДВ 21 253,68 грн.
Судом встановлено, що згідно Договору поставки №30/12/1 від 20.12.2020, податкових накладних від 01.06.2021 №187 та №188, вартість безпосередньо генератора дизельного DJ 262 BD становить 1 309 501,18 грн, в т.ч. ПДВ 218 350,20 грн та щита АВР-100-400-М-31 - 127 522,08 грн, в т.ч. ПДВ 21 253,68 грн. Однак щит АВР-100-400-М-31 до дизельного генератора не передбачений Постановою № 224, як такий, що звільняється від сплати ПДВ.
Таким чином безпідставним є включенням у вартість зазначеного обладнання податку на додану вартість на загальну суму 468 257,61 грн.
Отже, оскільки предметом закупівлі за договором був товар, який підлягав звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження прокурора, що кошти в сумі 468 257,61 грн мають бути повернуті позивачу.
Суд, з врахуванням викладених висновків ВС КГС в постанові від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 та у постанові ОП ВС КГС від 03.12.2021 у справі №910/12764/20, зазначає, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
В той же час, неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка є складовою договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів), має наслідком збагачення відповідача на суму 468 257,61 грн, тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом.
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі №922/2216/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).
З огляду на викладене, відповідач як одна із сторін зобов'язання набув кошти в сумі 468 257,61 грн, що передбачені договором як ПДВ за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість обладнання, яке було поставлено з метою виконання робіт передбачених договором, тобто на підставі статті 1212 ЦК України. Такий висновок відповідає правовій позиції ОП ВС КГС, викладеній у п.37 постанови від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.
Отже, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 468 257,61 грн безпідставно набутих коштів.
Судові витрати.
Сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» (80100, Львівська обл., м. Шептицький, вул. Львівська, 36; код ЄДРПОУ: 39895340) на користь Відділу Капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради (80100, Львівська обл., м. Шептицький, пр-т Шевченка Т., 19; код ЄДРПОУ: 38894262) 468 257,61 грн безпідставно набутих коштів.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» (80100, Львівська обл., м. Шептицький, вул. Львівська, 36; код ЄДРПОУ: 39895340) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, пр.Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ: 02910031) 5619,09 грн судового збору.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 30.03.2026.
Суддя Козак І.Б.