про залишення апеляційної скарги без руху
30.03.2026 м.Дніпро Справа № 904/7325/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Золотарьової Я.С. (доповідач у справі)
розглянув матеріали апеляційної скарги Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026, повний текст якого складено 06.03.2026 (суддя Ярошенко В.І.)
у справі №904/7325/25
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Інститут Дніпродіпротранс", м. Дніпро
до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро
про стягнення заборгованості
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі №904/7325/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Інститут Дніпродіпротранс" 20 356 091,70 грн основну заборгованість, 247 619,31 грн три відсотки річних, 162 501,46 грн інфляційні втрати та витрати зі сплаті судового збору у розмірі 249 194,55 грн.
Не погодившись з рішенням суду, через систему “Електронний суд» Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі №904/7325/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку щодо необхідності залишити її без руху з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги встановлені статтею 258 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) .
Відповідно до частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Водночас, згідно підпункту 6 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір», за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір за подання позовної заяви становив 249 194,55 грн, тому судовий збір за подання апеляційної скарги становить 299 033,46 грн. (373 791,82 грн х 0,8), та має бути сплачений за такими реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __________ (номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
Апелянтом судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, як і відсутнє посилання на наявність таких доказів у додатку до апеляційної скарги.
Разом із апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення в апеляційній інстанції або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що кошторисом Департаменту не передбачені кошти для сплати судового збору, що унеможливлює проведення його оплати. З урахуванням вимог ст. 119 БК України, положень Бюджетної програми КПКВК 7741010 “Здійснення виконавчої влади в Дніпропетровській області» Департаменту заборонено використання бюджетних коштів за нецільовим призначенням, а саме використання бюджетних асигнувань, які передбачені із загального фонду державного бюджету та відносяться до інших цілей (відповідного коду економічної класифікації видатків).
Заявником надано кошторис на 2026 рік, відповідно до якого за кодом 2800 “Інші поточні видатки» (саме за цим кодом передбачені цільові видатки зі сплати судового збору) не передбачені для Департаменту асигнування зі сплати судового збору.
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочку від сплати судового збору/звільнення від сплати судового збору, дослідивши всі подані до нього докази, суд доходить висновку про відмову в задоволенні цього клопотання, враховуючи таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Характер порушення, встановленого ЄСПЛ у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025 (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 82560/17 та 6 інших заяв), в частині заяви № 36465/21(обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
Отже, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є дискрецією суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), та не є його обов'язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".
Подібні правові висновки містять постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 303/7754/21 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.
В той же час, необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі №910/14313/23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала “розгляд судом». Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі №320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані апеляційному суду на загальних підставах.
Так, на підтвердження неможливості сплати судового збору апелянтом надано кошторис на 2026 рік, відповідно до якого за кодом 2800 “Інші поточні видатки» не передбачені для Департаменту асигнування зі сплати судового збору.
Водночас будь-яких інших доказів, які б підтверджували, зокрема, відсутність грошових коштів на рахунках на час подання апеляційної скарги апелянтом не надані.
При цьому, суд зазначає, що відстрочка надається до розгляду апеляційної скарги, натомість апелянт заявляючи клопотання про відстрочку у сплаті судового збору не вказує за рахунок чого він зможе сплатити судовий збір після закінчення апеляційного розгляду у разі, якщо суд задовольнить його клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційна скарга не буде задоволена.
Крім того, слід зазначити, що сама по собі відсутність у кошторису апелянта відповідної статті витрат не є підставою для надання відстрочення або взагалі звільнення від сплати судового збору, оскільки затвердження такого кошторису відноситься до повноважень Дніпровської обласної державної адміністрації, яка має передбачати відповідні статті витрат зважаючи на потреби Департаменту в реалізації процесуальної дієздатності.
Тому, заявником не доведено належними доказами власного фінансового становища на момент звернення з апеляційною скаргою, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та подати докази оплати судового збору у сумі 299 033,46 грн.
У разі, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.8 Закону України “Про судовий збір», ст. ст. 174, 176, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відстрочення/звільнення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі №904/7325/25 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі №904/7325/25 - залишити без руху.
Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 299 033,46 грн.
У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.С. Золотарьова