Справа№643/6508/25 Головуючий I інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/260/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.125 КК України
26 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
-обвинуваченого ОСОБА_8 ,
-потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_9 на ухвалу Салтівського районного суду м.Харкова від 22 липня 2025 року, -
Цією ухвалою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого за ч.2 ст.125 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрито.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_9 ставить питання про скасування ухвали суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Указав, органи досудового розслідування діяли упереджено, про що свідчить передчасна постанова про закриття кримінального провадження від 30.12.2022, яка була скасована, а також тиск на свідка (доньку потерпілого) та зухвала поведінка щодо самого потерпілого, у зв'язку з чим він був вимушений звертатися до органів прокуратури та поліції. Зауважив, що обвинувачений ОСОБА_8 наніс йому, особі похилого віку, інваліду війни, чорнобильцю, ветерану Збройних сил, який переніс інсульт, тілесні ушкодження з використанням кастета, тобто предмета, що може бути кваліфікований як знаряддя злочину. Вважає, що строки давності сплинули внаслідок недостатньої активності органів досудового розслідування у період пандемії COVID-19 та воєнного стану.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи потерпілого ОСОБА_9 , який підтримав свою апеляційну скаргу, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.284 і ч.1 ст.285 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд у суді першої інстанції, згідно вимог ч.1 ст.337 КПК України, проводився в межах висунутого ОСОБА_8 за ч.2 ст.125 КК України відповідно до обвинувального акта обвинувачення у спричиненні потерпілому ОСОБА_10 14.09.2021 легкого тілесного ушкодження.
Згідно ч.4 ст.12 КК України передбачене ч.2 ст.125 КК України кримінальне правопорушення відноситься до кримінального проступку, воно було вчинено ОСОБА_8 14 вересня 2021 року і трирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився 14 вересня 2024 року.
Під час судового розгляду кримінального провадження сторона захисту звернулася із клопотанням про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, яке було розглянуто судом відповідно до ст.288 КПК України із врахуванням позиції потерпілого.
Викладене свідчить про те, що на момент судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції були наявні передбачені п.2 ч.1 ст.49 КК України підстави для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Даних про наявність передбачених ч.ч.2, 3 ст.49 КК України підстав для зупинки чи переривання строків давності, матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого за його згодою від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Посилання потерпілого ОСОБА_8 на необхідність зміни обсягу обвинувачення у зв'язку з нібито використанням обвинуваченим кастета, колегія суддів не бере до уваги, оскільки суд першої інстанції, як уже зазначалось вище, відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України, розглядає кримінальне провадження виключно в межах висунутого обвинувачення і не може вийти за його межі в бік погіршення становища обвинуваченого.
Водночас згідно ч.4 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції також не має права розглядати обвинувачення, яке не було висунуте в суді першої інстанції, а тому перевірка доводів потерпілого в цій частині виходить за межі повноважень апеляційного суду.
Доводи апеляційної скарги потерпілого про те, що працівники органів досудового розслідування діяли упереджено, здійснювали тиск на свідка та поводилися зухвало з потерпілим стосуються дій слідчого та прокурора й виходять за межі предмета апеляційного перегляду, який обмежується перевіркою законності та обґрунтованості судового рішення, ухваленого за результатами розгляду клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Посилання потерпілого на те, що строки давності сплинули внаслідок недостатньої активності органів досудового розслідування у період пандемії COVID-19 та воєнного стану, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки оцінка дотримання строків досудового розслідування не є предметом апеляційного перегляду у межах розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги потерпілого, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України колегія суддів,-
Ухвалу Салтівського районного суду м.Харкова від 22 липня 2025 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 зі звільненням його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргупотерпілого ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: