Справа № 636/5853/24 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/187/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
26 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків апеляційну скаргу виконувача обов'язків керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 15 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 04 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221250000253, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
y вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 15 квітня 2025 року засуджено ОСОБА_8 за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком 3 роки), з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Цим же вироком постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення вибухо-технічної експертизи у розмірі 5300 грн. 96 коп.
Ухвалено рішення щодо долі речових доказів.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 визнано винним в тому, що він вранці 02 червня 2024 року, перебуваючи на покинутих військових позиціях в лісі біля с. Сосновий Бір Чугуївського району Харківської області, виявив коробку з прозорим поліетиленовим пакетом, який містив в собі: металеву банку з під алкогольного напою «SHAKE» фіолетового кольору, в середині якої знаходиться речовина в розсипчастому вигляді у формі гранул циліндричної форми сталевого кольору, картону (паперову) коробку з маркуванням «1342», в середині якої мається речовина в розсипчастому вигляді у формі гранул циліндричної форми в невизначеній кількості, а також речовини двох видів (більшого та меншого розмірів) в розсипчастому виді у формі гранул циліндричної форми зеленого (більший розмір) та сталевого (менший розмір) кольорів. Всі вищезазначені речовини ззовні схожі на артилерійський порох. В подальшому ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у сфері незаконного поводження з вибуховими речовинами, розуміючи суспільну небезпечність, маючи прямий злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та носіння вибухових речовин, взяв дану коробку з собою та відніс до місця свого проживання та поклав вказану коробку серед мотлоху, на капот авто ВАЗ 21099, яке знаходилось на території домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_8 , визначивши місце зберігання вищезгаданої коробки з предметами з вмістом у вигляді речовини схожої на артилерійських порох. З того часу, ОСОБА_8 , всупереч урегульованим законом нормам, не будучи суб'єктом, якому дозволено зберігання вибухових речовин, незаконно придбав, носив та зберігав вищевказану вибухову речовину.
Злочинна діяльність ОСОБА_8 припинена працівниками поліції 03 червня 2024 року в період часу з 13:00 год. до 13:15 год. під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований та проживає ОСОБА_8 .
В ході проведення обшуку вищевказаного домоволодіння, яке належить ОСОБА_8 , серед мотлоху на капоті авто ВАЗ 21099 виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет, який містив в собі: металеву банку з під алкогольного напою «SHAKE» фіолетового кольору, в середині якої знаходиться речовина в розсипчастому вигляді у формі гранул циліндричної форми сталевого кольору, картону (паперову) коробку з маркуванням «1342», в середині якої мається речовина в розсипчастому вигляді у формі гранул циліндричної форми в невизначеній кількості, а також речовини двох видів (більшого та меншого розмірів) в розсипчастому виді у формі гранул циліндричної форми зеленого (більший розмір) та сталевого (менший розмір) кольорів. Всі виявлені предмети вилучено та запаковано до сейф-пакету Національної поліції України PSP 3020577, з пояснювальними написами та підписами учасників огляду місця події.
Вилучені речовини, є вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним (бездимним) одноосновним порохом та сумішшю вибухових речовин метальної дії - нітроцелюлозних (бездимних) двохосновних порохів, які здатні до вибухового перетворення шляхом швидкого згорання з ефектом вибуху при знаходженні їх в замкнутому просторі, які ОСОБА_8 без наданого законом дозволу, незаконно придбав, носив та зберігав при собі вибухову речовину.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновків суду щодо встановлених фактичних обставин провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання, посилаючись на неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність.
Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням положень ст. 69-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком 3 роки), з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд встановивши під час розгляду наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, безпідставно не застосував положення ст.69-1 КК України та призначив ОСОБА_8 покарання, яке перевищує 2/3 максимального строку покарання за ч. 1 ст. 263 КК України.
В судове засідання обвинувачений та його захисник будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги прокурора не з'явились, про причини неявки суду апеляційної інстанції не повідомили.
Враховуючи, що судом вживалися заходи для повідомлення обвинуваченого та його захисника про дату та час розгляду апеляційної скарги прокурора, питання про погіршення стану обвинуваченого не порушується, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 .
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з вироку суду, судовий розгляд було проведено за процедурою, передбаченою ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням цього суд встановив фактичні обставини кримінального провадження та відповідно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.263 КК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доведення винуватості та кваліфікації його дій, які в апеляційній скарзі не оскаржуються, у відповідності з нормами ч.2 ст.394, ст.404 КПК України в апеляційному порядку не перевіряються.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до загальних засад призначення покарання (п.2 ч.1 ст.65 КК України), суд повинен призначити покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктом 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Однак визначення покарання з дотриманням правил цієї норми закону можливе лише за наявності обставин, передбачених пунктом 1 частини 1 ст.66 КК (з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину), а також при визнанні обвинуваченим своєї вини та відсутності обставин, що обтяжують покарання. Водночас добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався вказаних положень закону України про кримінальну відповідальність та не застосував закон, який підлягає застосуванню, що у даному випадку є підставою для зміни вироку суду.
Так, обираючи ОСОБА_8 вид та розмір покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд першої інстанції врахував обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у виді щирого каяття та визнання вини.
Крім цього судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст.67 КК України.
Санкція ч.1 ст.263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Таким чином, відповідно до приписів ст. 69-1 КК України максимальне покарання, яке може бути призначено ОСОБА_8 за ч.1 ст.263 КК України, в даному випадку не може перевищувати 4 років 8 місяців позбавлення волі.
Колегія суддів також враховує, що склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, є формальним, тобто не передбачає наслідків у виді заподіяння шкоди, як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, а тому у даному випадку, суд першої інстанції мав застосувати положення ст. 69-1 КК України та призначити обвинуваченому покарання, яке не перевищує двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання.
Разом з цим, суд першої інстанції всупереч вищезазначеним вимогам закону, призначив ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, що перевищує 2/3 максимального строку та призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме фактичного його не застосування, при наявності беззаперечних підстав для його застосування - ст. 69-1 КК України.
Пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 408 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.1 ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що наявні підстави, передбачені п.2 ч.1 ст.407 КПК України, а тому згідно з п.1, 4 ч.1 ст.408, п.4 ч.1 ст.409 КПК України вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначеного покарання, застосуванню до обвинуваченого ОСОБА_8 положень ст. 69-1 КК України та подальшого звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням, про що також просить прокурор в своїй апеляційній скарзі.
Така позиція узгоджується з правовим висновком, який міститься у Постанові Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 953/22223/21 (провадження № 51 - 3562 км 22).
Таке рішення, на думку колегії суддів, буде відповідати цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу виконувача обов'язків керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 15 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням вимог ст.69-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців.
На підставі ст.75 КК України вважати ОСОБА_8 звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням (з іспитовим строком 3 (три) роки), з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК .
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4