Справа № 203/9088/25
1-кс/0203/1750/2026
23 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю скаржника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст.303 КПК України, в якій скаржник просив скасувати постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 03.09.2025 року про закриття кримінального провадження №62024170030002951. В обгрунтування скарги посилався на те, що в порушення приписів КПК України постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, без проведення всіх необхідних слідчих дій з метою всебічного, повного та неупередженого розслідування. Крім того, в поданій скарзі ОСОБА_3 поставлено питання про відкриття кримінального провадження за фактом перевищення службових повноважень співробітниками ВП №2 Кам?янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, що полягало у застосуванні фізичного та психологічного насильства до нього під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023041780000318.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала подану скаргу та посилаючись на викладені в ній підстави просила задовольнити останню.
Прокурор та слідчий в призначене судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, що в силу положень ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши доводи скарги, заслухавши представника скаржників, а також дослідивши матеріали кримінального провадження №62024170030002951, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Пунктом 3 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст.9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Частиною 1 ст.94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Самостійність слідчого в його процесуальній діяльності згідно ч.5 ст.40 КПК України на засадах змагальності сторін у кримінальному провадженні відповідно до ст.22 цього Кодексу, пов'язана з відстоювання стороною обвинувачення її правової позиції самостійно, чим визначаються дискреційні повноваження слідчого за ст.ст.93,94,223 КПК України у збиранні доказів за допомогою визначених на власний розсуд слідчих дій.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру.
Відповідно до ст.ст.283,284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
Під час розгляду скарги встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024170030002951, відомості про яке внесено до ЄРДР 09.09.2024 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.365 КК України.
Підставою для внесення відомостей стала ухвала Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 23.07.2024 року у справі №207/4604/23, якою доручено провести перевірку зазначених обвинуваченим ОСОБА_3 в суді обставин перевищення співробітниками ВП №2 Кам?янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області службових повноважень, що полягало у застосуванні фізичного та психологічного насильства до нього під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023041780000318.
Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 03.09.2025 року вказане кримінальне провадження було закрито в зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
З досліджених під час розгляду скарги матеріалів кримінального провадження №62024170030002951 вбачається, що під час розгляду Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська обвинувального акту відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України, останнім було зазначено про застосування до нього психологічного тиску з боку прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , застосування фізичного насильства працівниками поліції під час затримання та допиту, з метою визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Поряд з тим, в ході досудового розслідування не було вирішено питання про допит прокурора ОСОБА_4 , на вчинення незаконного психологічного впливу з боку якого посилався ОСОБА_3 , залишено не вирішеним клопотання останнього щодо проведення судової медичної експертизи.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, без повного та всебічного дослідження обставин, без проведення всіх необхідних слідчих та вчинення процесуальних дій, а тому підлягає скасуванню, а скарга в цій частині - задоволенню.
В частині поставлених в скарзі питань про відкриття кримінального провадження за фактом перевищення службових повноважень співробітниками ВП №2 Кам?янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, що полягало у застосуванні фізичного та психологічного насильства до нього під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023041780000318, в задоволенні скарги слід відмовити, оскільки саме за цим фактом проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024170030002951.
Крім того, питання про відкриття кримінального провадження не відноситься до компетенції слідчого судді.
Керуючись ст.ст.2,9,91,94,223,303-307,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 від 03 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження №62024170030002951.
В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1