Справа № 203/2844/26
1-кс/0203/2368/2026
26 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання старшого дізнавача СД ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12026047110000141,-
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання дізнавача, заявлене в рамках кримінального провадження №12026047110000141, про арешт майна.
Перевіривши викладені в клопотанні доводи та дослідивши надані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).
В свою чергу ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання встановлено, що СД ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026047110000141, відомості за яким внесено до ЄРДР 21.03.2026 року з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.358 КК України, за фактом виявлення у гр. ОСОБА_4 під час перевірки документів паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 22.06.2002 року, заповненого на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з явними ознаками підробки.
Згідно протоколу огляду від 20.03.2026 року зазначений вище паспорт було вилучено та постановою дізнавача від 21.03.2026 року визнано в якості речового доказу у кримінальному провадженні.
Постановою дізнавача від 21.03.2026 року у кримінальному провадженні було призначено судову технічну експертизу документа.
В наданому клопотанні дізнавач, з метою збереження як речового доказу, поставлено питання про арешт вилученого паспорту з ознаками підробки.
Перевіряючи доводи клопотання слідчий суддя враховує, що матеріали кримінального провадження в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України.
Крім того, з урахуванням характеру та обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, вилучений паспорт з ознаками підробки є безпосереднім предметом вчиненого кримінальне правопорушення, необхідний для забезпечення проведення у кримінальному провадженні судових експертиз.
За вказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вилученого документу, з позбавленням права володіння, розпорядження та користуванням останнім.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,131,132,170-172,175,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача - задовольнити.
Накласти арешт на вилучений в ході огляду 20 березня 2026 року паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.06.2002 року, заповнений на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування останнім.
Ухвала відповідно до ч.1 ст.175 КПК України виконується негайно слідчим, прокурором та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1