521/19295/22
1-кп/521/486/26
30 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022163470000831 від 12.12.2022 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської області, громадянина України, без інвалідності, з неповною середньою освітою, розлученого, неповнолітніх (непрацездатних) осіб на утриманні не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку.
На момент вчинення кримінального правопорушення у даному провадженні строк дії воєнного стану в Україні було продовжено Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2738-IX від 16.11.2022 року, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, тобто до 19 лютого 2023 року.
Так, 11 грудня 2022 року, приблизно об 18:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 знаходився в будинку АДРЕСА_2 за місцем проживання його знайомого - ОСОБА_6 .
У цей час, у ОСОБА_5 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання, останній визначив мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A10S», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , належний ОСОБА_6 , який знаходився на підвіконні в приміщенні кухні будинку № 84 по вулиці Деревообробній в м. Одесі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що його дії ніким помічені не будуть, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, взяв з підвіконня кухні мобільний телефон марки Samsung Galaxy A10S в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 та помістив його собі до кишені.
Після цього ОСОБА_5 , покинув місце вчинення кримінального правопорушення, спричинивши ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 3700 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорював та надав показання, які за своїм змістом аналогічні обставинам, що вказані в обвинувальному акті, а саме те, що наприкінці 2022 року, дату не пам'ятає був в гостях у свого знайомого ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ), який проживав на той час в будинку АДРЕСА_2 . Так, перебуваючи в квартирі знайомого, він побачив у кухонному приміщенні мобільний телефон потерпілого. Коли потерпілий не спостерігав за його діями, він викрав належний йому мобільний телефон, чого покинув місце злочину. Назву, кількість та вартість викраденого майна не оскаржує. Завдані потерпілому збитки відшкодував на стадії досудового розслідування шляхом повернення викраденого майна. У вчиненому щиро каявся, розуміє що скоїв крадіжку в період воєнного стану, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні участі не приймав, прокурором було надано заяву про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 без його участі. Покарання просить призначити на розсуд суду.
Майнова шкода, завдана кримінальним правопорушенням потерпілому відшкодована шляхом повернення майна.
Прокурор, у зв'язку з беззаперечним визнанням обвинуваченим своєї вини під час судового розгляду, просила обмежитись лише допитом обвинуваченого і дослідженням документів, що характеризують його особу та документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження та, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
На підставі викладеного, за згодою учасників провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення та запевнили суд у тому, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, суд, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу, а також дослідженням документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що саме він, за викладених в обвинувальному акті обставин, здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) під час дії воєнного стану на всій території України.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, тому, зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини і беззаперечно визнав свою вину, суд вважає доведеним пред'явлене йому обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу ОСОБА_5 , його вік (48 років); його соціальне положення (розлучений, неповнолітніх або непрацездатних осіб на утриманні не має, до затримання проживав на території м. Одеси); майновий стан (працездатний, проте до затримання не був офіційно працевлаштованим); стан здоров'я (осудний, не є особою з інвалідністю будь-якої групи, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває); те, що, згідно листа-відповіді начальника Хаджибейського РВ ДУ «Центр пробації» в Одеській області та Вимоги про судимість, в силу ст. 89 КК України ОСОБА_5 на даний час вважається несудимою особою; те, що він повністю визнав вину у вчиненому у даному провадженні, відшкодував завдану майнову шкоду потерпілому шляхом повернення викраденого ним майна, також має обставини, що пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення). Обставини, що обтяжують покарання відсутні та судом не встановлені.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим інших (нових) кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про його особу, промову прокурора в судових дебатах, яка вважала, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без його ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі, з подальшим звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання та спосіб його виконання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків), а також надасть йому змогу працювати.
Цивільний позов у даному провадженні не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у даному провадженні не застосовувались.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Враховуючи особу ОСОБА_5 та приймаючи до уваги призначене йому покарання та спосіб його виконання, суд вважає за необхідне змінити до набрання вироком законної сили обраний відносно нього запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши останнього з-під варти в залі суду.
У випадку направлення ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання за даним вироком, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає необхідним зарахувати йому до строку відбуття покарання, строк його попереднього ув'язнення, а саме знаходження під вартою під час судового провадження за період з 02.03.2026 року (з моменту затримання на підставі ст. 191 КПК України) по 30.03.2026 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 615 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбування основного покарання з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
До набрання вироком законної сили змінити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання з обов'язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України та негайно звільнити його з-під варти в залі суду.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати:
- не відлучатись за межі міста Одеси, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати до суду за першою вимогою.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, у разі скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 до відбуття покарання у виді позбавлення волі за даним вироком, у строк відбуття покарання за цим вироком зарахувати строк його попереднього ув'язнення у даному провадженні, а саме період з 02.03.2026 року (з моменту затримання на підставі ст. 191 КПК України) по 30.03.2026 року включно (день звільнення з-під варти в залі суду), із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавленню волі.
Речові докази, відповідно до постанови слідчого від 13.12.2022 року, а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A10S», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 - вважати повернутим власнику за належністю, про що свідчить розписка ОСОБА_6 .
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1