Справа № 344/5952/26
Провадження № 1-кс/344/2536/26
27 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Івано-Франківську скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В скарзі просить зобов'язати П'ятий слідчий відділ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, на внесення відомостей до ЄРДР, відкрити кримінальне провадження за заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст.426-1,365,371,146 КК України; внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; розпочати досудове розслідування з підстави вчинення правопорушення; притягнути винних осіб до передбаченої законодавством України відповідальності; повідомити письмово у встановленому законом порядку і строки про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування.
В судове засідання адвокат не з'явився, в скарзі просив провести розгляд скарги без його присутності та без присутності його довірительки.
Від слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. ІваноФранківську) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, надійшли письмові заперечення на подану скаргу.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути, зокрема, оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів скарги 11.03.2026 року ОСОБА_4 звернулась до П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.426-1,365,371,146 КК України.
Дана заява отримана ДБР 16.03.2026.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Така правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах та повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо в заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.
Викладене дає підстави вважати, що внесенню до ЄРДР в порядку частини першої статті 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.
Відповідно бездіяльність, передбачена пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_4 звернулась до П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, з заявою про незаконне затримання її сина ОСОБА_5 та перевищення, на її думку, працівниками Коломийського РВП ГУ НП та службовими особами ТЦК та СП в Івано-Франківській області повноважень.
Так, обставини, викладені у заяві, зводяться до незгоди із діями працівників поліції і працівників ТЦК та СП, які у період введеного в Україні воєнного стану мають повноваження на здійснення заходів пов'язаних з мобілізаційним процесом.
Жодних конкретних відомостей, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, заява не містить. Наведені у заяві доводи не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінальних правопорушень.
Порядок проведення мобілізації закріплений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого скарга на дії працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подається до вищестоящого органу в порядку підпорядкованості, а в разі незгоди з рішенням вищестоящого органу до суду в порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що подана ОСОБА_4 заява не містить відомостей, які могли об'єктивно свідчити про вчинення зазначеними у заяві особами кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 426-1,365,371,146 КК України, а тому у скарзі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 22, 26, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1