Справа № 344/4048/26
Провадження № 2/344/3851/26
про закриття провадження у справі
27 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Пастернак І.А.
секретаря у Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 46 741,20 грн., стягнення судових витрат
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 46 741,20 грн., стягнення судових витрат.
09.03.2026 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відкрито провадження у справі.
19.03.2026 року представником позивача подано до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки предмет спору відсутній, а тому у відповідності до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України позивач просить закрити провадження у справі та повернути сплачений судовий збір.
Представник позивача просив розгляд справи провести за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому, відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
При цьому, якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, які, відповідно, тягнуть різні процесуальні наслідки, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди, не підтримання своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, тощо.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Суд розцінює подану представником позивача заяву, як заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову, а не у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Зважаючи на викладене, суд вважає можливим прийняти відмову від позову, при цьому закрити провадження у справі.
Вимога представника позивача про повернення сплаченого судового збору задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Отже, аналіз наведеного положення свідчить про те, що у разі не підтримання позивачем своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, позивач подає заяву про стягнення судового збору з відповідача на користь позивача в порядку ч. 3 ст. 142 ЦПК України.
Однак, прохальна частина заяви представника позивача містить вимогу повернути сплачений судовий збір, а не стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо повернення сплаченого судового збору позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 46 741,20 грн., стягнення судових витрат- закрити.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У задоволенні заяви представника позивача про повернення сплаченого судового збору - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Пастернак І.А.